Суддя Антикорсуду Валерія Чорна відсудила у держави майже 2 мільйони гривень суддівської винагороди

Суддя Апеляційної палати ВАКС Валерія Чорна у повідомленні про суттєві зміни у майновому стані від 10 грудня 2024 року вказала 1 721 099 гривень недоотриманої суддівської винагороди. Йдеться про період з 1 січня 2021 року до 31 березня 2024 року. Ця служителька Феміди раніше стала власницею елітної автівки BMW Х6 з салону, вартість якої може сягати 100 тисяч доларів. Крім того, вона придбала земельну ділянку та невеликий будинок у Борисполі, що під Києвом.

Про це повідомляє «Слідство.Інфо».

Рішення про стягнення коштів на користь судді Вищого антикорупційного суду Валерії Чорної у справі №320/27637/24 прийняв Київський адміністративний суд 10 жовтня 2024 року. 12 листопада рішення набрало законної сили, а вже через три тижні — 2 грудня 2024 року — суддя отримала вказані кошти.

Суддя Чорна звернулася до Київського окружного адміністративного суду із позовом до Вищого антикорупційного суду, у зв’язку з чим наприкінці червня 2024 року було відкрито спрощене провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання.

У позові Валерія Чорна просить визнати протиправними дії ВАКСу щодо нарахування та виплати їй суддівської винагороди за період з 1 січня 2021 року по 31 березня 2024 року включно, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді у розмірі 2 102,00 грн.

Водночас з цим, суддя просить стягнути з ВАКСу невиплачену суддівську винагороду за той же проміжок часу. Служителька Феміди опирається на базовий розмір посадового окладу судді вищого спеціалізованого суду — 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено Законами України про державний бюджет на 2021, 2022, 2023 та 2024 роки на 01 січня кожного відповідного календарного року (2 270,00 грн, 2 481 грн, 2 684 грн, З 028 грн), у розмірі 1 721 099,14 грн (з утриманням передбачених законом податків та обов’язкових платежів при їх виплаті).

У рішенні Київського окружного адміністративного суду написано, що «у національному законодавчому полі існує колізія положень двох нормативно-правових актів рівня закону, подолати яку можливо, застосувавши загальний принцип права — спеціальний закон скасовує дію загального закону».

Отже, за таких умов необхідно застосовувати правило пріоритетності норм спеціального закону, тобто Закону № 1402-VIII (ЗУ «Про судоустрій та статус суддів»), а положення Закону №966-XIV (ЗУ «Про прожитковий мінімум») вважати загальними нормами.