Використання поліграфа у кримінальному та цивільному провадженні через призму судової практики: аналіз від адвоката

Про використання комп’ютерного поліграфа у кримінальному та цивільному провадженні через призму судової практики розповів дисциплінарний інспектор Служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, член НААУ Олексій Кабанець під час заходу з підвищення кваліфікації адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури.

Лектор докладно проаналізував разом з учасниками використання комп’ютерного поліграфа у кримінальному та цивільному провадженні, а саме:

• 1. Поняття комп’ютерного поліграфа та сфери його застосування.
• 2. Умови правомірного використання комп’ютерного поліграфа під час кримінального провадження.
• 3. Умови правомірного використання комп’ютерного полігрфа в межах цивільного процесу.

У рамках характеристики використання комп’ютерного поліграфа акцентовано на наступному:

1. Поняття комп’ютерного поліграфа та сфери його застосування

За відсутності єдиного законодавчого регулювання, правозастосування пішло шляхом створення різного роду відомчих нормативних актів, покликаних унормувати застосування поліграфа у вузькому професійному колі, зокрема, це:

• 1. «Інструкція з організації та проведення психофізіологічного дослідження персоналу із застосуванням поліграфа у Міністерстві оборони України та Збройних Силах України», затверджена Наказом № 164 від 14.04.2015.
• 2. «Положення про психологічне забезпечення в Національній гвардії України», затверджене Наказом № 1285 від 08.12.2016.
• 3. «Порядок проведення психофізіологічного дослідження із застосуванням поліграфа у Державному бюро розслідувань», затверджений Постановою КМУ № 449 від 11.05.2017.
• 4. «Інструкція про порядок використання поліграфів у Національній поліції України», затверджена Наказом № 920 від 13.11.2017.
• 5. «Інструкція з організації та проведення психофізіологічних досліджень із застосуванням поліграфа у діяльності Національного антикорупційного бюро України», затверджена Наказом № 99 від 01.09.2020.
• 6. «Інструкція про порядок проведення психофізіологічного дослідження із застосуванням поліграфа в органах прокуратури України», затверджена Наказом № 293 від 17.09.2021.
• 7. «Порядок проведення психофізіологічного дослідження із застосуванням поліграфа в Управлінні державної охорони України», затверджений Наказом Управління державної охорони України від 02.12.2023 № 1070.
• 8. «Порядок проведення психофізіологічного опитування із застосуванням поліграфа у роботі Бюро економічної безпеки України», затверджений Наказом Бюро економічної безпеки України від 26.10.2021 № 10.
• 9. «Інструкція з організації та проведення поліграфологами Національного антикорупційного бюро України психофізіологічного дослідження із застосуванням поліграфа кандидатів на адміністративні посади в Офісі Генерального прокурора», затверджена Наказом від 04.11.2019 № 265/131.
• 10. «Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень», затвердженою Наказом № 53/5 від 08.10.98, передбачено можливість здійснювати поліграфологічні опитування у межах проведення психологічної експертизи.

Відповідно до положень Закону України «Про судову експертизу» (у редакції, станом на 01.01.2024):

• – Судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, їх територіальні філії, експертні установи комунальної форми власності, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом. (ст.7 Закону);
• – Підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою – якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб. (ст.7-1 Закону);
• – Методики проведення судових експертиз (крім судово-медичних та судово-психіатричних) підлягають атестації та державній реєстрації в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.(ст.8 Закону);
• – Атестовані відповідно до цього Закону судові експерти включаються до державного Реєстру атестованих судових експертів, ведення якого покладається на Міністерство юстиції України. (ст.9 Закону);
• – Судовими експертами можуть бути особи, які мають необхідні знання для надання висновку з досліджуваних питань. До проведення судових експертиз (обстежень і досліджень), крім тих, що проводяться виключно державними спеціалізованими установами, можуть залучатися також судові експерти, які не є працівниками цих установ, за умови, що вони мають відповідну вищу освіту, освітньокваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку в державних спеціалізованих установах Міністерства юстиції України, атестовані та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності у порядку, передбаченому цим Законом. (ст. 10 Закону);
• – Метою атестації судового експерта є оцінка професійного рівня фахівців, які залучаються до проведення судових експертиз або беруть участь у розробках теоретичної та методичної бази судової експертизи. Залежно від спеціалізації їм присвоюється кваліфікація судового експерта з правом проведення певного виду експертизи.(ст.16 Закону).

Судова практика:

«…поліграф є різновидом психофізіологічної апаратури, та є комплексною багатоканальною апаратною методикою реєстрації змін психофізіологічних реакцій людини у відповідь на пред’явлення за спеціальною схемою певних психологічних стимулів. Аналіз інформації, отриманої від людини в процесі опитування за допомогою поліграфа, як стверджується, дає змогу одержувати необхідну орієнтовну інформацію та виявляти ту, яку людина приховує. Поліграф – це багатоканальний осцилограф, який проводить одночасний запис показників кров’яного тиску, дихання, рухових реакцій, робить електрокардіограму тощо. Даний пристрій не читає думки, а лише реєструє фізіологічну активність та зміну її параметрів. Він виявляє не брехню, а лише збудження, яке з певною долею вірогідності може свідчити про неправду. По фізіологічним реакціям не можна точно встановити природу процесу, що їх викликав (позитивна чи негативна емоція, біль, якісь асоціації, брехня, переляк)». (Ухвала Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30.03.2021 (справа № 369/16145/18, провадження № 2/369/812/21).

2. Умови правомірного використання комп’ютерного поліграфа під час кримінального провадження:

1. Особа, яка залучається для проведення дослідження/опитування за допомогою комп’ютерного поліграфа – поліграфолог, повинна мати відповідну кваліфікацію та бути включеною до Реєстру атестованих судових експертів: «…стороною обвинувачення не надано доказів щодо того, що ОСОБА_16 має кваліфікацію «поліграфолога» та внесений до Державного реєстру атестованих судових експертів, а тому експертний висновок не відповідає вимогам допустимості доказів, закріплених законодавством та не може бути врахований судом, як доказ по кримінальному провадженню». (Вирок Лугинського районного суду Житомирської області від 10.09.2020 (справа № 281/128/19, провадження № 1-кп/281/8/20).
2. Опитування за допомогою комп’ютерного поліграфа можливе лише в межах проведення судової психологічної експертизи: (таке опитування проводиться із метою одержання орієнтовної інформації та його результати самостійного значення у процесі доказування не мають, можуть використовуватись лише у сукупності з іншими доказами): «Установлення особливостей психічної діяльності та таких її проявів в поведінці особи, які мають юридичне значення та викликають певні правові наслідки, можуть з’ясовуватися лише шляхом призначення та проведення судової психологічної експертизи, а не експертного дослідження, а опитування із застосуванням спеціального технічного засобу – комп’ютерного поліграфа може проводитися виключно в межах психологічної експертизи з метою отримання орієнтувальної інформації, а не використовуватися як засіб доказування обставин, передбачених у ст. 91 КПК». (Вирок Оболонського районного суду м. Києва від 02.04.2020 (№ 756/5026/19, № 1-кп/756/510/20).
3. Результати поліграфологічних опитувань (перевірок, тестів) не є самостійним доказом у кримінальному провадженні: «Висновки спеціаліста-поліграфолога, який провів психофізіологічне дослідження ОСОБА_3, суд не вважає доказами, а приймає як додатковий аргумент на підтвердження правильності процесуальних дій та враховує в сукупності з іншими доказами». (Вирок Семенівського районного суду Полтавської області від 06.04.2021 (справа № 547/14/21, провадження № 1-кп/547/18/21).

Результати, одержані за наслідками використання поліграфа можна віднести до несамостійних, додаткових доказів, тобто доказів, які надаються для обґрунтування правових позицій сторін та на підтвердження інших належних та самостійних доказів.

4. Використання під час досудового розслідування комп’ютерного поліграфа та надання суду його результатів, порушує принцип безпосередності у сприйнятті судом доказів, передбачений ст. 23 КПК: «Експертний висновок за результатами психофізіологічного дослідження не може бути покладений в основу вироку, оскільки порушує принцип безпосередності, передбачений ст. 23 КПК, у зв’язку з його проведенням під час досудового розслідування». (Вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 13.12.2018 (справа № 761/32919/16-к, провадження № 1-кп/761/399/2018).
5. Достовірність показань особи є предметом оцінки виключно суду: «…висновок психофізіологічної експертизи не є допустимим доказом, при цьому, висновки психофізіологічного дослідження не можуть бути взяті до уваги, позаяк, ними визначається достовірність показань обвинуваченого, що є предметом оцінки саме суду, але аж ніяк не психофізіологічної експертизи». (Вирок Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 19.08.2021 (справа № 740/6120/18, провадження № 1-кп/740/22/21).
6. Опитування з використанням комп’ютерного поліграфа не є джерелом доказів: «Результати перевірок на поліграфі мають в процесі доказування орієнтовне, а не доказове значення, а висновки мають ознаки вірогідності». ухвала Краматорського міського суду Донецької області від 15.06.2021 (справа № 229/3931/17, провадження № 1-кп/234/225/21), якою відмовлено у задоволенні клопотання про призначення судової психофізіологічної експертизи із використанням поліграфа.
7. Перевірка показань особи за допомогою комп’ютерного поліграфа не є різновидом судових експертиз, окрім того, відсутній нормативно-правовий акт, який би регулював проведення такої експертизи: «Чиним КПК не передбачена можливість перевірки правдивості показань особи на поліграфі, оскільки вона не є психофізіологічною експертизою, яка може проводитися лише експертами відповідної кваліфікації за науково-обґрунтованими методиками. Крім того, проведення такого роду експертиз має доручатися відповідним судовим експертам державних спеціалізованих установ.». (Вирок Якимівського районного суду Запорізької області від 13.06.2017 (№ 1-кп/330/35/2017, №330/2455/16-к).
8. Участь особи в проведенні психофізіологічного дослідження з використанням комп’ютерного поліграфа має бути добровільною та добровільна участь такої особи має бути належним чином підтверджена: «… у наданих стороною обвинувачення матеріалах письмова згода останнього на проведення психофізіологічного дослідження (письмова розписка, підпис тощо) відсутня. Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано поставив під сумнів застосування поліграфа за згодою ОСОБА_6 , що є істотним порушенням прав та свобод людини. (Постанова ККС ВС від 06.07.2022 (справа №753/13988/16-к, провадження № 51-5667 км 21).
9. Використання поліграфа як джерела вірогідної інформації про особу можливе лише у вузькому професійному колі: «…законодавець дозволяє використовувати поліграф у вузькому професійному колі…». (Ухвала Краматорського міського суду Донецької області від 15.06.2021 (справа № 229/3931/17, провадження № 1-кп/234/225/21).
10. Розбіжність фактичних установлених судом обставин та обставин, установлених за допомогою поліграфа, як підстава для неприйняття судом результатів застосування поліграфа: «…суд у вироку навів підстави, з яких не взяв до уваги довідки про результати опитування з використанням поліграфа від 08 серпня 2022 року, правильно вказавши, що деякі викладені в ній відомості не узгоджуються з обставинами, встановленими в судовому засіданні, зокрема: у довідці зазначено, що ОСОБА_7 про вбивство ОСОБА_8 дізнався раніше за всіх, знав до того, як воно сталося (орієнтовно, знав у понеділок, 01 серпня 2022 року, тоді як відповідно до висновку судово-медичного експерта смерть настала 02 серпня 2022 року в післяобідній час). Також указано, що ОСОБА_7 володіє прихованою інформацією, що під час вбивства потерпілий вирвав частину волосся в людини, яка його вбила, однак дослідженими в судовому засіданні доказами встановлено, що волосся, виявлене на трупі, належить самому ОСОБА_8.». (Постанова ККС ВС від 16.10.2024, справа № 583/753/23, провадження № 51-6388 км 23).

Ураховуючи викладене, можна виснувати, що результати використання поліграфа не є доказами у розумінні ст. 84 КПК, самостійного значення не мають, та у кримінальному провадженні вони можуть бути використані лише у сукупності з іншими належними та допустимими доказами для підтвердження їх достовірності та належності.

3. Умови правомірного використання комп’ютерного полігрфа в межах цивільного процесу:

1. Судова експертиза.

• Для того, аби результати застосування комп’ютерного поліграфа набули статусу доказів у цивільному процесі, має бути призначена відповідна судово-психологічна експертиза із використанням поліграфа: суд висуває вимоги до особи поліграфолога, який має бути атестованим судовим експертом, бути повідомленим про кримінальну відповідальність, та вимоги до самого поліграфа, який має відповідати ДСТУ, та у висновку експерта мають бути відображені ідентифікаційні ознаки поліграфа.

«Предметом доказування є сукупність обставин, встановлення яких необхідне для вирішення спору. Колегія суддів вважає, що висновок судової психологічної експертизи в тому числі із застосуванням комп`ютерного поліграфа може бути достатнім доказом вимог і заперечень сторін у даній справі…» (постанова Хмельницького апеляційного суду від 11.09.2019 (справа № 686/1838/19, провадження № 22-ц/4820/1676/19).

• Призначенню експертизи із використанням поліграфа має передувати надання згоди особою, щодо якої планується застосовувати поліграф:

«З матеріалів справи вбачається те, що позивачем ОСОБА_1 не було надано згоду на проведення психофізичного дослідження за допомогою поліграфу. На думку колегії суддів, питання, які просив представник відповідача поставити на вирішення експерта, та які сформульовані судом в оскаржуваній ухвалі, не встановлюють обставин, які з врахуванням заявлених вимог, підлягають дослідженню у даній справі, а самі результати перевірки на поліграфі мають орієнтовне значення з ознаками вірогідності». (Постанові Волинського апеляційного суду від 19.04.2022 (справа № 761/23793/20, провадження № 22-ц/802/433/22).

• Поліграфолог, який залучається для проведення відповідної експертизи, має бути включений до Реєстру атестованих судових експертів та мати кваліфікацію судового експерта:

«Судом критично оцінюється, наданий стороною позивача, висновок за результатами проведення психологічної експертизи із застосуванням спеціального технічного засобу – комп`ютерного поліграфа за зверненням гр. ОСОБА_4, враховуючи те, що спеціаліст ОСОБА_9 не є атестованим судовим експертом (наданий висновок не місить відомостей про приведення експерта до присяги, відсутні відомості у висновку для подання до конкретного суду)». (Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 13.07.2023 (справа № 761/8049/21, провадження № 2/761/1315/2023).

• У клопотанні про призначення експертизи має бути вказано суб’єктів проведення такої експертизи із зазначенням їх кваліфікації та вказано щодо кого буде проведене таке дослідження:

«…представником позивачки ОСОБА_1 не зазначено установу, в якій має проводитися дана експертиза, а також доказів, чи мають право ті чи інші експерти кваліфікацію та технічну можливість проводити судову психологічну експертизу з використанням поліграфа в межах питань, зазначених в клопотанні, та не зазначено з якими особами необхідно провести дану експертизу». (Ухвала Жидачівського районного суду Львівської області від 12.11.2021 (справа № 443/1665/18, провадження № 2/443/239/21).

• Така експертиза може бути призначена на будь-якій стадії провадження та проведена у т.ч. і за зверненням зацікавленої сторони:

В ухвалі Зміївського районного суду Харківської області від 03.10.2019 (справа № 621/1609/19, провадження № 2/621/826/19), https://reyestr.court.gov.ua/Review/84710461, суд, розглядаючи клопотання про призначення експертизи під час судового розгляду, зазначив: «Клопотання позивача ОСОБА_1 про надання доказів на стадії судового розгляду по суті, а саме можливість звернення з клопотанням про призначення судової психофізіологічної експертизи з використанням поліграфа задовольнити».

2. Інші випадки допустимості використання результатів поліграфа у цивільному процесі:

• Застосування поліграфа у цивільному процесі за відсутності спеціального нормативно-правового акта регулюється положеннями Конституції України:

«Оскільки окремого чи спеціального закону щодо використання поліграфа в цивільному процесі поки немає, то використання поліграфа в Україні здійснюється на підставі норм Конституції України. У ст. 28 Конституції України зазначається: «Жодна людина без її вільної згоди не може бути піддана медичним, науковим чи іншим дослідам». Використання поліграфа в даному випадку підпадає під визначення «інші досліди». У ст. 32 Конституції України закріплено: «Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди». Дослідження на поліграфі ОСОБА_4 пройшла за вільним своїм бажанням та з власної ініціативи поширила отриману конфіденційну інформацію про себе. Отже, виходячи з норм ст.76-78 ЦПК України, місцевий суд обґрунтовано прийняв дослідження на поліграфі, як доказ підтвердження правдивості показань ОСОБА_4 щодо обставин виниклих між сторонами правовідносин, а саме боргових, а не інвестиційних чи інших майнових». (Постанова Рівненського апеляційного суду від 04.04.2019 (справа № 559/2218/17, провадження № 22-ц/4815/414/19).

• Обставини, які планується перевірити за допомогою поліграфа мають входити до предмету доказування:

«…відповідно до ч.2 ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Разом з тим, з огляду на питання, відповіді на які, просить отримати представник відповідача шляхом проведення психологічної експертизи…обставини правдивості наданих сторонами показань на досудовому слідстві за фактом ДТП, яке завершено постановленням судом ухвали про закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав, не входять до предмету доказування у цивільній справі про відшкодування шкоди, завданої в результаті вчинення такого ДТП та не мають значення для встановлення вини такої особи». (Ухвала Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 20.08.2020 (справа № 203/596/20, провадження № 2/0203/565/2020).

3. Аргументи щодо неможливості використання поліграфа в цілях доказування у цивільному процесі:

• Використання поліграфа у якості доказу не передбачено, його можна використовувати у вузькому професійному колі. Також відсутній єдиний нормативно-правовий акт, який би визначав умови проведення такої експертизи.

«…висновок за результатами проведення психологічної експертизи із застосуванням поліграфа не відноситься до висновків експерта чи документів у розумінні глави 5 Цивільного процесуального кодексу України «Докази і доказування»…суд ураховує відсутність нормативно-правового акта, що врегульовує питання проведення судової експертизи з використанням поліграфу (детектору брехні) для цілей цивільного судочинства, зокрема, визначення основних принципів використання поліграфа, випадків, в яких це заборонено, кола осіб, які не можуть бути піддані такій перевірці, часових рамок, протягом яких особа може бути піддана такій перевірці. Інформація, яка отримана за наслідками опитування із застосуванням спеціального технічного засобу – багатоканальної контрольно-вимірювальної системи є орієнтувальною та ймовірною». (Рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 08.05.2023 (справа № 589/4601/21, провадження № 2/589/180/23).

• Відсутня методика застосування поліграфа під час проведення судово-психологічної експертизи:

«…призначаючи у справі судово-психологічну експертизу (в тому числі із застосуванням комп’ютерного поліграфа), суд першої інстанції не врахував, що порядок та умови проведення судових експертиз врегульовані Законом України «Про судову експертизу». Проте, в Реєстрі методик проведення судових експертиз, відсутня Методика використання комп`ютерного поліграфа при проведенні окремих видів судових психологічних експертиз. Тому колегія суддів вважає за доцільне виключити посилання суду на застосування поліграфа при проведенні судово-психологічної експертизи. (Постанова Хмельницького апеляційного суду від 12.02.2020 (справа № 676/2699/19, провадження № 22-ц/4820/397/20).

• Пояснення та показання особи має право сприймати безпосередньо суд:

«Достовірність показань особи є предметом оцінки виключно суду, а не психологічної експертизи із застосуванням спеціального технічного засобу комп’ютерного поліграфа». (Ухвала Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 23.08.2023 (справа № 335/4589/22, провадження № 2/335/204/2023).

• Суд не може покласти на учасника справи обов’язок пройти опитування із застосуванням комп’ютерного поліграфа:

«…суд не може покласти на учасника справи обов’язок пройти опитування із застосуванням комп’ютерного поліграфа, оскільки це є виключно його правом». (Ухвала Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 04.08.2020 (справа № 201/11483/19, провадження № 2/201/789/2020).

• Суд не може допитувати осіб із застосуванням поліграфа:

«Клопотання про допит відповідача ОСОБА_2 з використанням поліграфа знято позивачем та не може бути задоволено судом оскільки такий вид допиту не передбачений вимогами ЦПК України, крім того відповідно до положень ст. 92 ЦПК сторони можуть бути допитані в якості свідків лише за їх згодою, а відповідач такої згоди суду не надавала». (Ухвала Шишацького районного суду Полтавської області від 24.12.2020 (справа № 551/1066/19, провадження № 2/551/59/20).

4. Судова практика щодо оцінки результатів застосування комп’ютерного поліграфа (детектора брехні) на загальних умовах разом із іншими доказами (суд не висуває жодних застережень).

«…правдивість показань позивача, допитаного судом як свідок, додатково підтверджується висновком за результатами дослідження з використанням поліграфа, який не має статусу висновку судового експерта у справі, однак, складений спеціалістом-поліграфологом, допитаним судом, та містить додаткову орієнтувальну інформацію, що вказує на правдивість показань допитаного судом свідка ОСОБА_3. Зважаючи на вищенаведене, суд уважає доведеним факт безпідставного набуття коштів відповідачем ОСОБА_4 згідно нікчемного договору від 11.01.2014 в розмірі 30000 доларів США, які підлягають стягненню з неї на користь позивача». (Рішення Личаківського районного суду м. Львова від 15.06.2023 (справа № 463/87/22, провадження № 2/463/235/23).

5. Позиції суду щодо неможливості визнання доказами результатів застосування комп’ютерного поліграфа (детектора брехні) та їх використання під час доказування.

«Апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції проігнорована вимога провести колегіальний розгляд справи та застосувати поліграф, оскільки ЦПК України не передбачає розгляд цієї категорії справи в суді першої інстанції колегією суддів, а застосування поліграфа не є засобом доказування відповідно до ст. 76 ЦПК України». (Постанова Запорізького апеляційного суду від 24.09.2019 (справа № 310/9315/18, провадження № 22-ц/807/2126/19).

У такому разі результати, одержані внаслідок проведення такої експертизи, є доказом та повинні бути розглянуті та оцінені судом у сукупності з іншими належними та допустимими доказами.