“Кожен адвокат має зберігати незалежність від будь-якого зовнішнього впливу”, – Анастасія Блинду

post-img

3 хв читати

Пані Анастасіє, розкажіть, чому обрали своїм професійним шляхом саме юриспруденцію?

Відверто кажучи, свій професійний шлях я планувала дещо в іншому напрямку, але життя склалося так, що я обрала юриспруденцію. Я завжди прагнула справедливості, мені подобалося аналізувати складні ситуації та допомагати людям. Під час навчання, я зрозуміла, що ця сфера дає мені можливість реалізувати свої сильні сторони. З кожним роком моє зацікавлення цією професією лише зростало.

Юриспруденція для мене – не просто професія, це спосіб життя, самореалізації та розвитку. Адже ця сфера не тільки об’єднує логіку, критичне мислення й комунікативні навички, але й вчить нас бути гнучкими, дає можливість допомагати людям знаходити справедливі рішення у складних та нестандартних життєвих ситуаціях. Аналізуючи свій професійних шлях, з впевненістю, можу сказати, що я зробила правильний вибір, про який ніколи не шкодувала.

Як розпочався Ваш кар’єрний шлях?

Мені надзвичайно пощастило, адже мій кар’єрний шлях є досить простим, і розпочинала я його з посади помічника адвоката в 2015 році. На той момент це був мій перший досвід роботи в юриспруденції, який продовжується дотепер, але вже в якості партнера Адвокатського об’єднання. Я прийшла з бажанням розвиватися, навчатися та здобувати практичні навички, і з перших днів зрозуміла, що потрапила у професійне середовище, в якому не зростати у професії – просто неможливо.

З роками я набувала цінного досвіду, вчилася у своїх колег, брала участь у цікавих проектах, поступово вдосконалювала свої вміння та знання. Значним вкладом у моєму зростанні як адвоката завдячую керівнику, а тепер партнеру, який своїм досвідом, знаннями та вміннями розкрив для мене цінність цієї професії та закріпив бажання розвиватись.

Один із важливих етапів моєї кар’єри – отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю у 2020 році. Для мене це стало не лише підтвердженням моєї кваліфікації, а й новим викликом професійного розвитку. Адже це означало вихід на новий рівень відповідальності, необхідності самостійного ухвалення рішень, заглиблення в юридичну практику й постійного вдосконалення.

Завдяки плідній праці, постійному бажанню досягати нових висот, я розвинула ключові професійні навички, а у 2024 році отримала пропозицію подальшої співпраці в якості партнера в Attorneys at Law «Leshchenko & partners» (Адвокатському обʼєднанні «Лещенко та партнери»).

Чи були коли-небудь думки змінити професію?

Будемо відвертими, думки змінити професію рано чи пізно виникають в кожного із нас. На мою думку, це абсолютно нормально, і я не виключення. У певній мірі це допомагає нам переглянути власні пріоритети та зрозуміти, що насправді для нас важливо.

Так, наша професія складна, адже ми постійно працюємо в умовах високої відповідальності, часто маємо справу зі стресовими та емоційно важкими ситуаціями, але водночас це надзвичайно цікава та захоплююча професія. Тому, в моменти, коли з’являються сумніви або втома, я просто намагаюся відключитися та перезарядитися. І в моєму випадку це працює, адже я починаю знову бачити позитивні моменти в своїй роботі та розуміти, чому я обрала саме цей шлях.

У період, коли хочеться змінити професію, важливо знаходити баланс між роботою і відпочинком, щоб не втратити свою пристрасть до того, що робиш. Інакше – професійне вигорання. Ніщо так не демотивує, як відсутність звичайної справедливості, розуміння того, що ти правий, адже на твоєму боці закон, судова практика, доктрина, проте твій опонент володіє сильнішим аргументом – адміністративним ресурсом. І це катастрофа для нашої країни, адже жоден інвестор, про якого так хвилюється наша влада, не буде інвестувати в економіку, де діє не верховенство права, а адміністративний ресурс.

Можливо, це не завжди легко, але я переконана, що саме в таких ситуаціях і відбувається мій внутрішній розвиток.

Ви є партнером Attorneys at Law «Leshchenko & partners». Справи яких категорій та напрямів ведете?

Я веду справи в кількох категоріях та напрямах. Одним із напрямів моєї практики є господарські спори, що виникають в процесі здійснення господарської діяльності, а також захист бізнесу у правовідносинах із органами державної влади та органами місцевого самоврядування.

Також я працюю з цивільними справами щодо захисту честі, гідності та ділової репутації, спростування поширеної недостовірної інформації, справами, пов’язаними зі спадкуванням, захистом права власності, сімейними та трудовими спорами.

Окрім того, маю досвід в частині оскарження рішень контролюючих органів в адміністративному порядку, досвід у публічних спорах, зокрема, які стосуються звільнення з публічної служби.

Якими основними принципами керуєтеся в роботі?

У професійній діяльності ключовими для мене є професіоналізм, нестандартний підхід до вирішення проблеми клієнта, відповідальність та ефективність. Можливо, ці фрази для когось будуть тривіальними, проте у моєму практичному досвіді – це реальність.

Професіоналізм є основою моєї роботи. Я завжди прагну до високих стандартів виконання своїх професійних обов’язків, намагаюсь постійно удосконалювати свої знання та розвивати нові навички, з метою надати клієнтам максимально кваліфіковану правничу допомогу. А запити клієнтів є досить різноманітними, інколи потребують нестандартних підходів у їх вирішенні. В свою чергу, це дозволяє мені знаходити оптимальні рішення навіть у складних та нестандартних ситуаціях.

Основним критерієм оцінки моєї роботи є її якість. Тому для мене важливим є те, аби кожен документ, кожне рішення і кожен крок у роботі був на найвищому рівні, відповідно до вимог законодавства та інтересів клієнта.

Як загалом війна змінила правила гри на ринку юридичних послуг?

Безумовно, повномасштабна війна суттєво вплинула на ринок юридичних послуг та внесла зміни в нашу роботу. Особливо на початку повномасштабного вторгнення, коли юридичний ринок перебував в стані невідомості. Ніхто не розумів, чого чекати та як діяти. Частина правників вимушено виїхала за кордон через війну, інша частина, навпаки, стала на захист держави, вступивши до лав Збройних Сил України.

Незважаючи на всі ці труднощі та умови, юридичний ринок почав адаптуватися до нових змін та продовжив працювати в нових реаліях.

За час повномасштабної війни, наприклад, почали розвиватися нові напрямки, серед яких значного поширення набрала практика військового права. Все більше правників спеціалізуються на супроводі справ, пов’язаних із мобілізацією, статусом військовослужбовців та їх соціальних гарантій, військовими злочинами, компенсацією шкоди, завданої збройною агресією.

Ринок юридичних послуг в цілому зазнає трансформації: впроваджуються сучасні технології для автоматизації юридичних процесів, розвиваються онлайн-інструменти, що безпосередньо впливають, покращують та спрощують роботу адвокатів.

Воєнний 2024 рік відзначився законодавчими новаціями у різних сферах. Які з них Ви вважаєте позитивними, а які потрібно допрацьовувати?

Законодавство України постійно змінюється, відстеження цих змін є невід’ємною складовою нашої роботи. Серед ключових змін, які фактично набули чинності у 2025 році, але були прийняті ще у 2024 році, варто відзначити скасування інституту нарадчих кімнат у цивільному, господарському та адміністративному процесах. Також законодавчою новацією стало реформування господарського законодавства, значні оновлення відбулися у сфері податкового законодавства та законодавства про військовий облік і мобілізацію в Україні.

Верховна Рада України 19.12.2024 прийняла Закон (законопроект № 9445) «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення ухвалення та проголошення судових рішень», яким, зокрема, виключені з Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України положення щодо «нарадчої кімнати», водночас інститут «таємниця нарадчої кімнати» замінили інститутом «таємниця ухвалення судового рішення».

При цьому Кримінальний процесуальний кодекс України та Кодекс України про адміністративні правопорушення такі зміни на даний час не зазнали, хоча були запропоновані законопроектом № 9446, але він дотепер не розглянутий.

Отже, за відповідною процедурою після судових дебатів суд оголошує про перехід до стадії ухвалення судового рішення та час його проголошення в цьому судовому засіданні. У виняткових випадках, залежно від складності справи, суд може відкласти ухвалення та проголошення судового рішення на строк не більше десяти днів з дня переходу до стадії ухвалення рішення, оголосивши дату та час його проголошення. Як це покращило роботу суду – ще не зрозуміло, а чи полегшило або ж ускладнило роботу судді – зрозуміємо на практиці.

Також останнім часом юридична спільнота досить активно обговорює скасування Господарського кодексу України – відповідний Закон (законопроект № 6013) «Про особливості регулювання підприємницької діяльності окремих видів юридичних осіб та їх об’єднань у перехідний період» парламент прийняв 09.01.2025. Скасування Господарського кодексу України спрямоване на системне оновлення Цивільного кодексу України, зокрема розширення його дії на сферу підприємництва та корпоративних відносин. Очікується, що ця реформа усуне правові суперечності, полегшить правозастосування та сприятиме економічному розвитку відповідно до європейських стандартів. Прихильники реформи вважають, що це сприятиме гармонізації правового регулювання та усуненню дублюючих норм, тоді як критики наголошують на ризиках правової невизначеності під час перехідного періоду.

Разом з тим, одним із ризиків скасування цього нормативно-правового акту є те, що Господарський кодекс України містить норми, які регулюють специфічні відносини, не врегульовані іншими нормативно-правовими актами, а таке радикальне рішення як повне його скасування може тягнути за собою правову невизначеність та прогалини в питаннях регулювання господарських правовідносин, статусу підприємств та порядку їх діяльності.

З огляду на це, скасування Господарського кодексу України потребує оперативного доопрацювання інших законодавчих актів, зокрема й Цивільного кодексу України, Податкового кодексу України, інших законів, що регулюють господарські правовідносини. Чи була нагальна потреба і чи це дійсно покращить правове регулювання господарських відносин – питання сумнівне, але побачимо, що покаже практика.

Які виклики сьогодні стоять перед українською адвокатурою?

Адвокатура України – недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Правовий статус та гарантії адвокатів закріплені Конституцією України, Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Кримінальним кодексом України і Кримінальним процесуальним кодексом України.

Кожен адвокат має зберігати незалежність від будь-якого зовнішнього впливу, зокрема державних органів, в тому числі їх посадових чи службових осіб, підприємств, установ, організацій чи фізичних осіб. Це є фундаментальним принципом адвокатської діяльності, який гарантує об’єктивність, неупередженість та ефективний захист прав і свобод клієнтів.

Збереження незалежності адвокатури – чи не найвищий пріоритет, а в умовах сучасних реалій – чи не найбільший виклик чергових законодавчих реформ. Незалежність адвокатури – спосіб забезпечення верховенства права та протидії будь-яким незаконним проявам з боку механізму держави.

Практика показує, що адвокати часто зазнають незаконного втручання у свою професійну діяльність, що проявляється у формах зовнішнього тиску, погроз чи залякування, проведення незаконних, невідкладних обшуків тощо. Крім того, поширеним порушенням прав адвокатів є ототожнення їх з клієнтом, що категорично заборонено законом.

На превеликий жаль, трапляються навіть випадки, коли адвокатів, які надають правничу допомогу, незаконно притягують до відповідальності за злочини, вчинені клієнтом, кваліфікуючи професійну діяльність як пособництво в уникненні відповідальності клієнта. Такі дії не лише порушують гарантії адвокатської діяльності, закріплені в законодавстві, але й підривають засади справедливого судочинства та права на захист, гарантоване Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Адвокатська спільнота неодноразово наголошувала на необхідності посилення механізмів захисту прав адвокатів від незаконного втручання в їх професійну діяльність та притягнення до відповідальності осіб, які порушують професійні права адвокатів. Важливо, щоб держава забезпечувала реальні гарантії незалежності адвокатури, а суспільство усвідомлювало її критичну роль у правовій системі. Бо кожна влада приходить та йде, а необхідність надання правничої допомоги існуватиме завжди.

Саме тому адвокат – завжди «опозиціонер» до будь-якої чинної влади. І це нормально для демократичного суспільства.

З точки зору адвоката – як можете наразі охарактеризувати роботу української судової системи?

Наша судова система перебуває в умовах постійного реформування та вдосконалення. Можу констатувати, що в суддівській системі – катастрофічний кадровий голод, що, безумовно, відображається не тільки на адвокатах, а у першу чергу на громадянах та бізнесі. Поголівне звільнення суддів у відставку чи з інших причин не супроводжується активним набором професійних суддів на вакантні посади. Ще гірша ситуація – в апаратах судів, де величезна нестача помічників та секретарів суддів. Отже, чергова суддівська реформа ознаменувалась лише простим відтоком кадрів.

Поряд із цим, спостерігаємо, як відбувається цифрова трансформація правосуддя. Зокрема, впроваджуються та функціонують системи електронного судочинства, зокрема «Електронний суд». Безумовно, ці всі зміни покликані автоматизувати роботу судів та зробити процес правосуддя ефективнішим, адже це дозволяє суддям, адвокатам і громадянам швидко отримувати доступ до матеріалів справ, надає можливість брати участь у засіданнях онлайн, забезпечує обмін електронними документами між учасниками судового процесу.

Звісно, ці зміни не є «ідеальними», до них купа справедливих питань, як щодо форми, так і змісту, належного функціонування системи, проте вони, все ж таки, певним чином спростили роботу адвокатів.

Значні корективи у функціонування судової системи внесла повномасштабна війна. Частина судів на тимчасово окупованих територіях припинили свою роботу або були переміщені, що призвело до суттєвого перерозподілу справ між іншими судами та, як наслідок, до їхнього перенавантаження. При цьому, судді змушені працювати в умовах надмірного навантаження, розглядаючи велику кількість справ, що, безумовно, впливає на тривалість їх розгляду, спричинює затягування судових процесів, а найгірше – позначається на якості прийнятих судових рішень.

Говорячи про якість судових рішень, важливо звернути увагу і на прояви «суддівського активізму», який зокрема проявляється в тому, що суд може тлумачить певні норми законодавства за своїм внутрішнім переконанням, у випадках, коли норма права неякісно врегульовує ті чи інші відносини або взагалі відсутня, або ж у разі, коли дослівне тлумачення цієї норми буде суперечити відповідному принципу права. Такий підхід оцінюється позитивно, якщо він спрямований на захист основоположних прав людини і громадянина. Однак, прояви суддівського активізму не завжди призводять до ухвалення законного та обґрунтованого рішення – у тих випадках, коли суд змінює законодавчі норми під виглядом їхнього тлумачення, що створює правову невизначеність та підриває довіру суспільства до судової гілки влади чи підміняє законодавчу гілку влади.

Отже, питання роботи судової системи є постійно дискусійним у нашому суспільстві, з огляду на її реформування. Водночас, сподіваємось врешті-решт на результативні кроки підвищення ефективності правосуддя та забезпечення верховенства права.

Як Вам вдається знаходити баланс між роботою та особистим життям?

Насправді, щоб досягати успіхів у кар’єрі та водночас не втрачати гармонію в особистому житті, надзвичайно важливо знаходити баланс між інтенсивною роботою та якісним відпочинком. Передусім, цей баланс проявляється у нашому свідомому плануванні та визначенню пріоритетів. На мою думку, важливо навчитися ефективно керувати своїм часом, адже гармонійно побудований графік дає змогу ефективно поєднувати професійну діяльність з особистими захопленнями та інтересами.

Про себе можу сказати, що я намагаюся правильно організувати свій робочий час, зокрема, вирішувати всі питання чи завдання в межах робочого дня, не забираючи їх додому. Іноді складно виходити з цього процесу, але окрім роботи я намагаюсь зосереджуватися на собі, оскільки відпочинок є надзвичайно важливою складовою цього балансу.

Якому відпочинку надаєте перевагу, як проводите дозвілля?

Надаю перевагу поєднанню активного та пасивного відпочинку. Одним із найкращих для мене способів перезавантажитись є подорожі, адже це можливість змінити середовище, наповнитись новими враженнями та емоціями, розширити власний світогляд через пізнання нових культур, традицій, звичаїв. Також відволіктись та відпочити допомагає читання, перегляд цікавих фільмів. Важливу роль в цьому відіграє і час, проведений з близькими та друзями, – це допомагає мені підтримувати емоційну рівновагу, мотивує, надихає на нові професійні досягнення.

Анастасія Блинду,

Партнер at Attorneys at Law
“Leshchenko & partners”