ОП ККС ВС: правові висновки щодо наслідків порушення правил підсудності та порядку оскарження рішення за наслідками перегляду за нововиявленими обставинами
2 хв читати
Об’єднана палата ККС ВС сформулювала важливі правові висновки щодо правових наслідків порушення правил підсудності та порядку оскарження рішення за наслідками перегляду за нововиявленими обставинами.
Кримінальне провадження, що надійшло до суду з порушенням правил підсудності, передається на розгляд іншого суду в порядку, передбаченому частинами 2 та 3 ст. 34 КПК України, якщо таке порушення виявлено до початку судового розгляду
У разі виявлення обставин, що можуть вплинути на визначення підсудності, після початку судового розгляду продовження розгляду справи судом, який розпочав такий розгляд, не становить «порушення правила підсудності», зазначеного в п. 6 ч. 2 ст. 412 КПК України, і не є підставою для скасування судових рішень.
Такого висновку дійшла об’єднана палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду – постанова від 24 лютого 2025 року у справі № 357/10207/21 (провадження № 51-4924кмо23).
За обставинами справи суди попередніх інстанцій засудили особу за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України. У касаційній скарзі захисник зазначив, що суд першої інстанції порушив правила територіальної підсудності вказаного провадження, передбачені ст. 32 КПК України, оскільки злочин було вчинено в межах територіальної юрисдикції Сквирського районного суду Київської області, а розглянув справу Білоцерківський міськрайонний суд Київської області, що з огляду на п. 6 ч. 2 ст. 412 КПК України є безумовною підставою для скасування судового рішення.
Оцінюючи зазначені касаційні вимоги, ОП ККС ВС вказала, що визначення підсудності може не бути очевидним до початку розгляду, оскільки, залежно від характеру і складності обвинувачення, значною мірою залежить не лише від тлумачення застосовного національного законодавства, а й від встановлення фактів. Виявлення певних обставин під час розгляду справи або зміна позиції сторін можуть зумовити ситуацію, коли первісне визначення підсудності може виявитися помилковим. Саме тому законодавчі норми, що стосуються підсудності, включають у себе не лише правила, які визначають ознаки, за якими справа має розглядатися тим чи іншим судом (статті 32, 33, 33-1 КПК України), але й правила вирішення спірних питань, що виникають при визначенні підсудності (ст. 34 КПК України).
Відповідно до обставин цієї справи місце злочину на час його вчинення входило до Білоцерківського району Київської області. Сторона захисту вже після початку судового розгляду заявила про порушення правил підсудності, обґрунтовуючи свою заяву листом Ради суддів України від 22 липня 2022 року, адресованим головам місцевих та апеляційних загальних судів. ОП ККС ВС не вважає за необхідне розглядати питання, чи може цей лист вважатися законом для визначення підсудності справи. Навіть якщо вважати помилковим визначення підсудності провадження у справі про злочин, вчинений на території Білоцерківського району Київської області, за Білоцерківським міськрайонним судом, така помилка не була очевидною на час підготовчого судового засідання. У будь-якому разі сторона захисту порушила перед судом це питання після початку судового розгляду. Тому продовження розгляду цієї справи Білоцерківським міськрайонним судом Київської області, до якого було передано обвинувальний акт, не є порушенням правил підсудності в значенні п. 6 ч. 2 ст. 412 КПК України.
Рішення за наслідками перегляду за нововиявленими обставинами може бути оскаржене в порядку, передбаченому КПК України, для оскарження того рішення, перегляду якого вимагала зацікавлена особа
Ухвала слідчого судді може бути переглянута слідчим суддею під час досудового розслідування за нововиявленими обставинами, зазначеними в ч. 2 ст. 459 КПК України, коли вона безпідставно обмежує конституційні права та свободи людини і її подальша чинність суперечитиме меті здійснення кримінального судочинства, а також якщо вона не втратила законної сили внаслідок спливу строку її дії або внаслідок її виконання та відсутні інші засоби правового захисту цих прав і свобод (апеляційне оскарження, періодичний перегляд, нове звернення тощо).
Такого висновку дійшла об’єднана палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду – постанова від 24 лютого 2025 року у справі № 991/7253/23 (провадження № 51-7441кмо23).
За обставинами кримінального провадження слідчий суддя ВАКС надав дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування. Надалі слідчий суддя ВАКС відмовив у відкритті провадження за заявою про перегляд у зв’язку з нововиявленими обставинами цього рішення, оскільки ухвали слідчого судді не підлягають перегляду за нововиявленими обставинами. АП ВАКС відмовила у відкритті апеляційного провадження на підставі ч. 4 ст. 399 КПК України, вважаючи, що таке рішення слідчого судді не підлягає апеляційному оскарженню. У касаційній скарзі сторона захисту зазначила, що відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 10 квітня 2024 року ч. 1 ст. 459 КПК України не містить заборони перегляду за нововиявленими обставинами ухвал слідчих суддів, що набрали законної сили.
Оцінюючи касаційні вимоги, ОП ККС ВС вказала, що КСУ в Рішенні, на яке посилається сторона захисту, підкреслив екстраординарний характер перегляду за нововиявленими обставинами й зауважив, що право на перегляд ухвали слідчого судді зумовлене наявністю істотних та переконливих передумов для такого перегляду і з урахуванням потреби додержання вимог щодо розумних строків досудового розслідування, а також якщо чинність такої ухвали суперечитиме меті здійснення кримінального судочинства. Тому право на перегляд за нововиявленими обставинами має бути узгоджене з екстраординарною сутністю такого виду перегляду судових рішень. Отже, не будь-яке рішення слідчого судді може бути переглянуте за нововиявленими обставинами, а лише таке, яке попри виявлення обставин, що свідчать про його помилковість, може залишитися чинним і впливати на долю зацікавленої особи через відсутність правових засобів виправлення таких помилок.
Таким чином, вирішуючи питання, чи може бути переглянута ухвала слідчого судді, постановлена під час незакінченого досудового розслідування, залежить від характеру рішення та доступності засобів ординарного оскарження, передбачених КПК України. Об’єднана палата вважає, що ухвала слідчого судді, перегляду якої вимагала сторона захисту, не є тим рішенням, яке підлягає перегляду за нововиявленими обставинами. Дозвіл на проведення спеціального досудового розслідування не створює ситуації, яка не може бути виправлена іншими засобами, окрім як переглядом цього рішення за нововиявленими обставинами.
