Огляд судової практики через призму електронного судочинства: аналіз від адвоката

Про судову практику через призму електронного судочинства розповіла адвокат, учасниця АО “ВСЕУКРАЇНСЬКА АДВОКАТСЬКА ДОПОМОГА», заступниця голови Комітету НААУ з питань електронного судочинства та кібербезпеки Тетяна Рабко під час заходу з підвищення професійного рівня адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ.

Лектор докладно проаналізувала разом з учасниками судову практику через призму електронного судочинства, а саме:

• 1. Обов’язковість використання Електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд».
• 2. Підтвердження повноважень при поданні документів через підсистему “Електронний суд”.
• 3. Вимоги до оформлення процесуальних документів через призму електронного судочинства.
• 4. Нюанси обміну документами з судом та іншими учасниками справи.
• 5. Щодо участі в судовому засіданні в режимі відеоконференцзв’язку.

У рамках характеристики судової практики через призму електронного судочинства акцентовано на наступному:

1. Обов’язковість використання Електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд»

Суб’єкти, що зобов’язані зареєструвати електронні кабінети:

• адвокати,
• нотаріуси,
• державні та приватні виконавці,
• арбітражні керуючі,
• судові експерти,
• органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи
• органи місцевого самоврядування,
• інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України.

Інші особи реєструють свої електронні кабінети в добровільному порядку.

Судова практика:

Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 01.08.2024 по справі № 910/12559/20: доводи касаційної скарги щодо відсутності у Товариства технічної можливості оскаржити рішення суду із використанням підсистеми “Електронний суд”, Суд відхиляє з огляду на передбачену ГПК України можливість подання апеляційної скарги до суду в паперовій формі.

Ухвала Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 15.01.2024 по справі № 240/25519/22: відповідач є особою, яка в обов`язковому порядку реєструє свій електронний кабінет. Водночас згідно з відомостями Автоматизованої системи документообігу станом на 15 січня 2024 року у Відповідача відсутній зареєстрований в ЄСІТС електронний кабінет. Таким чином, скаржником не виконано вимоги ухвали про залишення касаційної скарги без руху в частині реєстрації свого електронного кабінету. Касаційну скаргу було повернуто.

Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 07.10.2024 по справі № 915/451/24: з визнанням юридичної особи банкрутом подальше використання нею кваліфікованого електронного підпису є неможливим, а тому ТОВ позбавлено можливості зареєструвати Електронний кабінет в ЄСІТС. В той же час, як встановили попередні суди, призначений судом ліквідатор ТОВ арбітражний керуючий, який відповідно до положень статті 61 КузПБ виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута, має зареєстрований електронний кабінет з 15.10.2021. Вказане спростовує доводи касаційної скарги про допущені процесуальні порушення з боку позивача, та порушення норм процесуального права судами першої та апеляційної інстанції.

Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року по справі №759/14335/20: ОСОБА_1 (фізична особа, яка має зареєстрований електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд») подав апеляційну скаргу на електронну пошту суду апеляційної інстанції без використання підсистем ЄСІТС, що не може вважатися належним способом звернення до суду.

Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду 11.02.2025 року по справі № 240/9440/24: як вбачається із матеріалів апеляційного провадження, які містяться у програмі «Діловодство спеціалізованого суду» та надійшли у електронному вигляді до Верховного Суду, апеляційна скарга була електронним додатком у PDF форматі до сформованої 04.11.2024 року у системі «Електронний суд» заяви, яка надіслана ФОП до Сьомого апеляційного адміністративного суду в електронній формі за допомогою ЄСІТС із використанням КЕП та зареєстрована в апеляційному суді 05.11.2024 року. Отже, з урахуванням наведеного та за наявності у матеріалах справи відповідних доказів, Суд не може погодитися із твердженням суду апеляційної інстанції про надіслання ФОП апеляційної скарги на офіційну адресу електронної пошти суду, без застосування підсистеми «Електронний суд» та без накладення КЕП.

2. Підтвердження повноважень при поданні документів через підсистему “Електронний суд”

Документи, що підтверджують повноваження представника при поданні заяв через підсистему «Електронний суд:

1. електронна довіреність;
2. електронний ордер;
3. копія документа, який підтверджує повноваження представника.

Судова практика:

Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06.11.2024 по справі № 483/346/24: з метою підтвердження повноважень представляти інтереси ОСОБА_1 у суді апеляційної інстанції, адвокат у додатках матеріалів апеляційної скарги додав копію ордеру. Суд апеляційної інстанції встановив, що апеляційна скарга адвоката в інтересах ОСОБА_1 подана через систему «Електронний суд» та скріплена електронним підписом. За умови підписання електронним підписом апеляційної скарги, додатком до якої є копія ордеру, помилковим є висновок апеляційного суду про те, що копія ордеру вважається непідписаною.

Ухвала Верховного Суду у складі судді Касаційного господарського суду Міщенка І. С. від 19.12.2024 по справі №925/503/24: наданий скаржником електронний ордер не містить всіх обов`язкових для такого документу реквізитів, передбачених пунктом 12 Положення. Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції вважає, що долучений до касаційної скарги сформований 02.10.2023 в системі “Електронний суд” ордер про надання правничої (правової) допомоги сам по собі не є тим документом, який би належним чином підтверджував повноваження адвоката на представництво ТОВ у Верховному Суді.

Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 12.03.2025 року по справі № 146/775/24: у відповідача та його представника як користувачів підсистеми «Електронний суд», немає можливості будь-яким чином впливати на зміст та вигляд електронного доручення, оскільки саме система його формує за відповідним алгоритмом і зразком. Отже, розміщення відмітки про нотаріальне посвідчення на такій довіреності є неможливим.

3. Вимоги до оформлення процесуальних документів через призму електронного судочинства

Судова практика:

Ухвала Хмельницького апеляційного суду від 24.04.2024 по справі № 670/472/23: до суду апеляційної інстанції подано через електронний суд лише титульну сторінку апеляційної скарги, а сама апеляційна скарга міститься додатком і вона непідписана представником та вказані обставини не підтверджують дотримання форми документа.

Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 23.07.2024 по справі № 440/17245/23: зі змісту поданого документа вбачається, що він по суті є супровідним листом, до якого додано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, та яке не було сформовано за допомогою підсистеми «Електронний суд», а додане до супровідного листа як додаток, в порушення пункту 26 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 09.05.2024 по справі № 140/21484/23: суд виснував, що оскільки в апеляційній скарзі відповідачем не було зазначено відомості про наявність або відсутність у нього електронного кабінету, суд апеляційної інстанції правомірно залишив апеляційну скаргу відповідача без руху. На думку скаржника, відсутність покликання в апеляційній скарзі на відповідну електронну адресу може тлумачитись як її відсутність, колегія судів уважала безпідставним, з огляду на те, що забезпечення права на апеляційний перегляд справи підлягає реалізації з дотриманням вимог процесуального законодавства, що виражається в дотриманні, зокрема, змісту апеляційної скарги.

Постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 року по справі № 916/228/22: сформульовано правовий висновок, щодо відсутності підстав вимагати сплати судового збору без урахування понижуючого коефіцієнта. Суд прийшов до висновку, що надані Державною судовою адміністрацією України в листі від 29.10.2021 № 10-19326/21 та Вищою радою правосуддя в листі від 30.11.2021 № 28581/0/9-21 роз`яснення, що частина третя статті 4 Закону України «Про судовий збір» не набрала чинності у порядку, встановленому Законом, не змінюють установленого порядку та умов набрання чинності нормативно-правовим актом.

4. Нюанси обміну документами з судом та іншими учасниками справи

Судова практика:

Ухвала Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 27.03.2024 по справі № 344/4932/22: подання через підсистему «Електронний кабінет» касаційної скарги у PDF-файлі для надіслання учасникам провадження не відповідає ані вимогам пункту 29 Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, ані положенням ч. 6 ст. 427 КПК України, оскільки процесуальним законом не передбачено надання до суду копій касаційної скарги в електронному форматі.

Постанова Верховного Суду у складі постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 30.08.2024 у справі № 908/3731/23: покладення на позивача, який виконав належним чином вимоги закону про реєстрацію електронного кабінету, подав позов та апеляційну скаргу з використанням ЄСІКС, додаткового тягаря з направлення паперових копій процесуальних документів цінним листом з описом вкладення на адресу особи, яка такий обов`язок не виконала, є невиправданим. У такому разі обов`язок інформування особи про справу, передбачений частини першої статті 9 ГПК України, покладається на суд.

Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 25.04.2024 по справі № 160/20861/22: заявник не заперечував про направлення до Електронного кабінету юридичної особи ухвали суду через підсистему «Електронний суд», проте наголошував, що у цей період відбувався процес зміни директора підприємства, через що попередній директор не здійснював моніторинг Електронного кабінету та не надавав до нього доступ іншим особам. Суд зауважив, що ненадання директором Відповідача доступу до Електронного кабінету є питанням організації роботи цього підприємства, що не є поважною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду 06.02.2025 року по справі № 521/22662/23: реєстраційна картка в електронній справі, сформованій судом першої інстанції, містила неправильні ідентифікаційні дані відповідача у справі, направлення документів у справі № 521/22662/23 в електронній формі в автоматичному порядку належній особі здійснено не було. Наведені свідчить про помилковість висновків П`ятого апеляційного адміністративного суду про прийняття довідки Малиновського районного суду м. Одеси про доставку рішення суду до електронного кабінету як належного доказу отримання відповідачем копії судового рішення суду першої інстанції саме 13 січня 2024 року та наявність у відповідача можливості оскаржити таке рішення суду з дотриманням десятиденного строку.

Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду 06.02.2025 року по справі № 520/33364/23: за доводами відповідача, систематичні обстріли міста зумовлюють перебої з електропостачанням та зв`язком, а тому відповідач був позбавлений можливості пересвідчитися у доставці апеляційної скарги, яка була створена 04.07.2024 через підсистему «Електронний суд». Між тим, Верховний Суд зауважує, що вказані скаржником обставини щодо перебоїв з електропостачанням та зв`язком не носили постійного, безперервного характеру, а тому не були перешкодою для того, щоб пересвідчитися у доставці апеляційної скарги.

5. Щодо участі в судовому засіданні в режимі відеоконференцзв’язку

Судова практика:

Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 29.03.2024 по справі №807/4537/13-а: незважаючи на належне повідомлення позивача про дату, час і місце судового засідання, враховуючи наявність клопотання представника позивача про відкладення судового засідання та необґрунтовану відмову в задоволенні клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції за день до судового засідання, що фактично позбавило представника позивача спланувати безпосередню участь в засіданні (до прикладу приїхати на засідання до Львова, при цьому провести засідання, які відбулися в цей день в Ужгороді в режимі відеоконференції), колегія суддів знаходить помилковим висновок апеляційного суду про наявність підстав для розгляду справи без участі представника позивача.

Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 26.09.2023 по справі №922/1163/22: у матеріалах справи відсутні докази того, що суд апеляційної інстанції під час проведення судового засідання (26.06.2023) здійснив запрошення/виклик представника відповідача на його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, також відсутні докази того, що підчас запрошення/виклику представника відповідача на його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції виникли технічні проблеми з інтернет зв`язком, що, у свою чергу, призвело до неможливості з`єднання суду з представником відповідача. Таким чином, суд вважає, що залишення без розгляду заяви Відповідача про його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, не повідомлення вчасно останнього про розгляд справи без застосуванням відеоконференції за результатом розгляду цієї заяви, фактично призвело до порушення порядку належного повідомлення про місце судового засідання.

Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 23.03.2023 року по справі № 905/2371/21: процесуальне законодавство не містить приписів, які унеможливлювали б звернення до суду з єдиним (одним) клопотанням (заявою) щодо участі у всіх судових засіданнях по справі в режимі відеоконференції або передбачали звернення виключно з окремим клопотанням (заявою) щодо кожного судового засідання.

Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 13.11.2024 року по справі № 537/1118/20: інший учасник справи, зміг безперешкодно авторизуватися та взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, а тому доводи касаційної скарги не можуть безспірно свідчити про те, що адвокат здійснив своєчасно всі необхідні дії для того, щоб приймати участь у судовому засіданні в режимі ВКЗ.