Невмотивоване поновлення строку на апеляційне оскарження є підставою для скасування судового рішення

Апеляційний суд при вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження має мотивувати свій висновок про наявність поважних причин на поновлення строку на апеляційне оскарження. Сама по собі вказівка про те, що є поважні причини для поновлення строку для апеляційного оскарження, не є належним мотивуванням поновлення строку на апеляційне оскарження. Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, зокрема у разі вказівки тільки про наявність поважних причин, є порушенням вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зазначене процесуальне порушення є самостійною підставою для скасування як оскарженого судового рішення апеляційного суду, так і ухвали апеляційного суду про поновлення строку на апеляційне оскарження і відкриття апеляційного провадження, та направлення справи до апеляційного суду зі стадії відкриття апеляційного провадження.

Такий висновок зробила колегія суддів КГС ВС.

Фізична особа звернулася до суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи та введення процедури реструктуризації її боргів.

Апеляційний господарський суд ухвалу попереднього суду скасував та відмовив у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність у зв’язку з відсутністю доказів, достатніх для належного підтвердження розміру заборгованості, підстав виникнення зобов’язань і строків їх виконання.

Переглядаючи в касаційному порядку справу, КГС ВС надав оцінку, зокрема, доводам касаційної скарги щодо необґрунтованості ухвали суду апеляційної інстанції про поновлення строку та відкриття апеляційного провадження, яка не могла бути оскаржена окремо від постанови, і зазначив, що 30 листопада 2023 року Європейський суд з прав людини прийняв остаточне рішення у справі «ВАТ “Сквирасільрибгосп” проти України» (CASE OF SKVYRASILRYBGOSP, VAT v. UKRAINE) за заявою № 27128/11 ВАТ «Сквирасільрибгосп», яким оголосив прийнятною скаргу за п. 1 ст. 6 Конвенції на, як стверджувалося, невиправдане поновлення строку для подання апеляційної скарги у справі підприємства-заявника та постановив, що було порушено п. 1 ст. 6 Конвенції.

ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції у цій справі порушено у зв’язку з відсутністю належного обґрунтування для задоволення клопотання про поновлення строку для апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції, адже, задовольняючи це клопотання, апеляційний суд просто підтримав аргумент заступника прокурора, що строк було пропущено з «поважних причин».

За результатом перегляду справи № 22/045-10 за виключними обставинами (рішення ЄСПЛ, яке стало остаточним 30 листопада 2023 року) ВП ВС прийнято постанову від 4 грудня 2024 року, за висновками якої відсутність належного обґрунтування поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції має суттєве значення для результату її розгляду і це порушення можна виправити тільки через повторний розгляд справи з вирішенням апеляційним судом питання про існування підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження, для чого необхідним є скасування як оскарженого судового рішення апеляційного суду, так і ухвали про поновлення строку та відкриття апеляційного провадження.

КГС ВС, урахувавши рішення ЄСПЛ у справі «ВАТ “Сквирасільрибгосп” проти України» та висновки ВП ВС, викладені в постанові від 4 грудня 2024 року у справі № 22/045-10, визнав обґрунтованим аргумент касаційної скарги щодо порушення апеляційним судом норм процесуального права при постановленні ухвали про відкриття апеляційного провадження, оскільки апеляційний господарський суд, не досліджуючи питання поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, не навів мотивів, за яких уважав причини пропуску строку поважними, обмежившись лише посиланням на те, що апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження, а суд вбачає підстави для його поновлення; не надав оцінки тому факту, що банк (апелянт) є забезпеченим кредитором боржниці, і такий факт має певні особливості стосовно моменту виникнення процесуальної правосуб’єктності порівняно з конкурсними кредиторами; не звернув уваги на доводи банку щодо дати отримання ухвали суду, якою визнано його грошові вимоги.

У зв’язку з викладеним КГС ВС скасував постанову суду апеляційної інстанції та ухвалу про поновлення строку і відкриття апеляційного провадження й направив справу на новий розгляд до зазначеного суду зі стадії відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою на ухвалу місцевого господарського суду.

Постанова КГС ВС від 3 квітня 2025 року у справі № 908/2948/23 – https://reyestr.court.gov.ua/Review/126358728.

Верховний Суд