Спір щодо закінчення виконавчого провадження: судова практика.

post-img

3 хв читати

Незгода позивача зі змістом відповіді на звернення, що надана юридичною особою на виконання рішення суду, не може слугувати підставою для скасування постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження, адже відповідне зобов`язання щодо надання відповіді виконувалось відповідно до резолютивної частини рішення.

Суд на підставі оцінених доказів і аргументів сторін сукупно, на підставі аналізу законодавства дійшов висновку, що індивідуальний акт, прийнятий у формі постанови про закінчення виконавчого провадження є правомірним.

Спірні правовідносини виникли з приводу закінчення виконавчого провадження згідно з п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII – фактичне виконання в повному обсязі рішення суду згідно з виконавчим документом.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження є протиправною та належить скасуванню, позаяк у держвиконавця відсутня обов’язкова умова для закінчення виконавчого провадження, що передбачена п. 9 ч.1 ст. 39 Закону № 1404-VIII, так як боржник не повністю виконав рішення суду, оскільки відповідь на поставлені у зверненні питання не є інформативною.

Суд зауважив, що державний виконавець не може вказувати боржнику яку відповідь за змістом надати, оскільки виконавець не втручається у реалізацію повноважень юридичної особи під час розгляду звернення та забезпечення виконання судового рішення, що містить вимогу зобов’язального характеру вчинити дію – надати відповідь на питання, тому винесення постанови про закінчення виконавчого провадження за наявних доказів про надану відповідь є обов’язком державного виконавця, який визначено Законом № 1404-VIII.

Суд не встановив, що державним виконавцем порушено вимоги Закону № 1404-VIII чи допущено протиправну бездіяльність, а тому підстави для визнання протиправною та скасування постанови відсутні, зважаючи на те, що на виконання рішення суду боржником надана стягувачу відповідь на поставлені у зверненні питання у такий спосіб, що є логічним і зрозумілим.Таким чином постанова державного виконавця є такою, що не порушує права позивача.

Враховуючи те, що державного виконавця було проінформовано боржником про виконання рішення суду, при цьому в компетенцію державного виконавця не входить надавати правову оцінку законності змісту та обґрунтованості відповіді на звернення, суд дійшов висновку, що дії державного виконавця є правомірними та такими, що вчинені на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду (залишено без змін апеляційною та касаційною інстанцією) набрало законної сили.

Без автора