Висновок комітету НААУ з питань сімейного права щодо проєкту 13055 щодо джерел для висновку органу опіки

Ініціатива щодо уточнення джерел отримання інформації органами опіки та піклування для підготовки висновків стосовно порядку розв’язання спорів щодо дітей є доцільною. Проте це краще робити на підзаконному рівні.

Відповідного висновку дійшов Комітет Національної асоціації адвокатів України з питань сімейного права за підсумками аналізу проекту Закону №13055 від 27.02.2025 «Про внесення змін до статті 19 Сімейного кодексу України щодо висновку органу опіки та піклування».

Про це повідомляє НААУ.

Ця стаття визначає правила участі органу опіки та піклування у захисті сімейних прав та інтересів. Зокрема, при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов’язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.

Так,  орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв’язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Проектом пропонується додати положення, що у випадку неможливості надати висновок, який ґрунтується на обстеженні умов, орган опіки і піклування з метою захисту інтересів дитини має використати всі можливі варіанти одержання інформації і оцінки обставин, що склалися, і за можливості надати висновок з посиланням на бесіди із родичами, знайомими, або з посиланням на інші документи та із вказівкою на те, що обстежити безпосередньо умови проживання неможливо.

В обгрунтування необхідності таких змін автори законодавчої ініціативи посилаються на постанову Верховного Суду у справі № 523/19706/19, тобто пропонують закріпити висновок, що був зроблений за результатами дослідження обставин однієї із судових справ, безпосередньо в СК.

У комітеті НААУ звернули увагу на те, що у практиці дійсно можуть бути складнощі вирішення спорів, що стосуються дітей, у разі якщо орган опіки та піклування не надає висновок щодо порядку розв’язання спору, мотивуючи це неможливістю обстежити умови проживання батьків, дитини у зв’язку з перебуванням їх за кордоном або неможливість встановити їх місце перебування тощо. І суди донедавна відмовляли в задоволенні вимог, зокрема щодо визначення місця проживання дитини, усунення перешкод у спілкування з дитиною, через відсутність у справі висновку органу опіки та піклування.

Але, по-перше, чинна редакція ст. 19 СК і так дозволяє складання письмового висновку не лише на основі результатів обстеження умов, але й на підставі інших документів.

По-друге, правова природа висновку органу опіки та піклування неодноразово була об’єктом дослідження Верховним Судом у спорах щодо дітей (у звʼязку із цим наводяться та аналізуються постанови від 12.10.2022 у справі № 559/1215/19, від 30.11.2022 у справі № 523/11247/19, від 28.01.2021 у справі № 753/6498/15-ц). Враховуючи, що судова практика змінюється досить стрімко і така її гнучкість зумовлена змінами умов життя суспільства, очевидно, що перенесення висновків суду в акти законодавства не завжди може бути доцільним і виваженим рішенням.

По-третє, порядок реалізації органами опіки та піклування своїх повноважень, у тому числі підготовки та складання висновків, визначається Порядком провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини, затвердженим постановою Кабміну від 24.09.2008 № 866.

Зважаючи на це, вбачається доцільним внести відповідні зміни до пп. 72 – 74 Порядку, якими визначити, що орган опіки і піклування з метою захисту інтересів дитини має використати всі можливі варіанти одержання інформації й оцінки обставин, що склалися (а не виключно обстеження умов проживання), і за можливості надати висновок із посиланнями на бесіди з родичами, знайомими або на інші документи та з вказівкою на те, що обстежити безпосередньо умови проживання неможливо.

Повний текст зауважень і пропозицій до проекту Закону №13055 можна переглянути за посиланням.