Реформи в сфері захисту довкілля та рух до ЄС: чого очікувати бізнесу?
2 хв читати
Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Світлана Гринчук обговорила найбільш гострі питання з представниками Торгово-промислової палати України.
Зокрема, під час зустрічі говорили про наступне.
Прогрес у підготовці до скринінгових сесій з Єврокомісією.
“Ми вже успішно провели два раунди імітаційних сесій із зовнішніми експертами. Європейські партнери відзначили високий рівень підготовки України за розділом 27 “Довкілля та зміна клімату”. У межах розділу розроблено 74 презентації, з яких 54 – Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України. Надано відповіді на понад 400 питань опитувальника Європейської Комісії. Ми просуваємо реформи за логікою реалістичного наближення: не просто копіювати директиви, а адаптувати їх під українські реалії – із фіксованими перехідними періодами”, – розповіла Світлана Гринчук.
Застосування СВАМ до українського бізнесу.
“Спільно з Офісом Віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, Міністерством економіки України, Міністерством енергетики України опрацьовуємо це питання та постійно тримаємо у фокусі уваги оновлення законодавства в ЄС. Навесні в рамках пакета спрощення, Єврокомісія внесла зміни до Регламенту CBAM і до кінця року заплановано прийняття ще 8 законодавчих актів по CBAM. Україна перебуває у постійному робочому діалозі з європейськими посадовцями та напрацьовує рішення, прийнятне для нашої економіки. Щонайменше три Генеральні директорати Єврокомісії задіяні в діалозі з представниками Уряду України. Для подальшого прогресу вирішальними є міжвідомча координація в Україні та конструктивна взаємодія з бізнесом”, – зазначила Міністр.
Світлана Гринчук звернула увагу, що паралельно із вирішенням питання СВАМ Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України працює над впровадженням системи торгівлі квотами на викиди в Україні. Одним з важливих наступних кроків є Закон про СТВ, робота над яким триває.
Важливий крок для запуску СТВ, який вже зроблено, це відновлення обов’язкового моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів. Звіт за 2024 рік підприємствам необхідно подати до кінця 2025 року, а за 2025 рік – до 31 березня 2026 року.
Впровадження інтегрованого довкіллєвого дозволу.
“Ми запроваджуємо принцип «єдиного вікна» — замість трьох дозволів на воду, повітря і відходи — єдиний інтегрований дозвіл. Уже прийнято 6 ключових постанов, ще 5 – у фінальній стадії. Цифрова платформа видачі інтегрованих довкіллєвих дозволів проходить публічне тестування, а повноцінно вона запрацює вже з 8 серпня 2025 року. Тож просимо бізнес активно долучатися до тестування, щоб вже зараз виявити та усунути всі проблемні питання”, – наголосила Світлана Гринчук.
Реформа системи екологічного нагляду та контролю.
За словами Міністра, очікуємо на якнайшвидше схвалення Урядом Стратегії реформування системи держекоконтролю. Після цього зможемо запустити конкретні пілотні проекти, вони вже готові до старту. Суть реформи – розмежувати функції контролю, моніторингу та надання послуг, а також впровадити ризикорієнтований підхід до перевірок.
“Прагнемо перетворити контроль із каральної функції на превентивний та сервісний інструмент. Бізнес матиме змогу заздалегідь отримувати інформацію про вимоги, а також проводити самоперевірки в електронному режимі. Це – частина філософії довіри й передбачуваності”, – зазначила Світлана Гринчук.
Реформування системи управління відходами, зокрема щодо запровадженої дозвільної системи.
Міністр зауважила, що враховуючи воєнний стан, Уряд дав час бізнесу адаптуватися до нових умов роботи в рамках реформи і дозволив отримати дозвільні документи за декларативним принципом. Зважаючи на звернення підприємств, Уряд тричі продовжував термін дії отриманих декларацій. Якщо підсумувати, то бізнес мав 1,5 роки для отримання дозволів для установок потужністю 100 тонн на добу або більше та майже 1 рік – для установок потужністю менше 100 тонн на добу. Також обговорили стан розгляду законопроекту про відходи видобувної промисловості, облік відходів металу тощо.
“Вдячна бізнесу за конструктивний діалог. Приємно розуміти, що українські підприємства усвідомлюють важливість довкіллєвої політики та переходу на нові світові тренди. Зелений перехід, сталі рішення та впровадження найкращих доступних технологій – це не перешкоди для роботи економіки, а вимога часу та нові можливості розвитку”, – наголосила Світлана Гринчук.
За інформацією Міндовкілля