Податкова компенсувала збитки підприємству. Щасливий випадок чи нова судова практика?

Анулювання свідоцтва платника ПДВ через нібито відсутність підприємства за адресою держреєстрації ще зовсім недавно було улюбленим інструментом тиску податківців на бізнес. Підприємців це ставило перед нелегким вибором − швидко отримати нове свідоцтво з новим номером, чи довго боротися в судах за відновлення старого.

Перший шлях ніби дозволяв платнику податків продовжувати поточну діяльність, але закладав під фундамент бізнесу потужну міну − необхідність так званої «умовної реалізації» активів, а простіше кажучи − нарахування ПДВ на суму усього майна та запасів підприємства. Звісно, ніхто таких нарахувань сам собі не робив, але жити підприємству у такому випадку лишалося до першої податкової перевірки, а їх, як відомо, призначає керівництво ДПІ.

Відновлення свідоцтва через суд цю проблему знімало, але ставило під удар поточну діяльність − адже протягом усього часу судових процесів підприємство не вважалося платником ПДВ, і виконання раніше укладених договорів ставало неможливим.

Кількість судових справ по всій країні, де платники податків оскаржували рішення податкової про анулювання свідоцтва платника ПДВ, сягає десятків тисяч. Багато з таких справ було виграно, статус платника ПДВ відновлено…., проте за багато років нам не довелось зустріти жодного випадку, коли підприємство після відновлення свідоцтва вимагало б компенсацію збитків від податкових органів за їхні протиправні дії.

І ось, нарешті, у нашій практиці є ситуація, за якою підприємство не лише домоглось поновлення статусу платника ПДВ, але й частково компенсувало свої збитки.

Отже, у вересні 2014 року ДПІ Подільського району ГУ Міндоходів у м. Києві прийняло рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ Товариства з обмеженою відповідальністю «Джерела М» (видавництво «Зелений пес») на підставі того, що в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців внесено запис про відсутність Товариства за місцем державної реєстрації.

Товариство не погодилось з такою позицією та 24.09.2014 подало скарги до Головного управління юстиції у м. Києві та скаргу до Головного управління Міндоходів у м. Києві та ДПІ у Подільському районі.

06.10.2014 Головне управління юстиції виправило всі свої помилки.., а от ГУ Міндоходів у м. Києві 14.10.2014 відмовило у задоволенні скарги та не поновило статус платника ПДВ.

06.11.2014 Товариство звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, за участю третьої особи − відділу державної реєстрації юридичних та фізичних осіб-підприємців Подільського району Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень.

12.12.2014 у справі № 826/17197/14 Окружний адміністративний суд м. Києва прийняв рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Джерела М».

11.02.2015 Київський апеляційний адміністративний суд відхилив апеляційну скаргу ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві та залишив в силі рішення Окружного адміністративного суду м. Києва.

Виконували рішення суду ДПІ довгих 4 місяці і лише 19.05.2015 статус платника податку на додану вартість був відновлений, як того і вимагав суд… Проте вже 15.03.2016 Господарський суд м. Києва розглянув справу № 910/613/16 за позовом ТОВ «Джерела М» до Державної податкової інспекції у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві із залученням третьої особи (на стороні відповідача) Державної казначейської служби України про стягнення матеріальної шкоди… І позов було задоволено частково, суд стягнув з ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві на користь ТОВ «Джерела М» 46 800 грн прямих збитків.

5 липня 2016 року цю ж позицію підтримав і Київський апеляційний господарський суд, який залишив в силі рішення Господарського суду м. Києва.

28 жовтня 2016 року Товариству з обмеженою відповідальністю «Джерела М» держава, виконуючи рішення суду, компенсувала прямі збитки і виплатила 46 800 грн.

Цікаво, чи зможе держава, побачивши такі прямі і очевидні збитки від чиновницької сваволі, зробити відповідні висновки і таки примусити фіскальні органи дотримуватися вимог законів, а не виконувати план надходжень за будь-яку ціну? Звичайно, сума яку отримало підприємство, не покриває усіх збитків, яких зазнала компанія…, але прецедент створено!

У реєстрі судових рішень можна знайти ще ряд рішень, за якими суд зобов᾽язав різного рівня державні органи компенсувати збитки суб᾽єктам господарювання. Це свідчить про формування в Україні нової судової практики, яка змушує державні органи нести відповідальність за неправомірні дії своїх співробітників…

Відкритим, поки що, залишилось лише питання, як повернути в бюджет кошти, які держава витратила як компенсацію підприємствам за неправомірні дії своїх найманих співробітників?!!