Медіація у роботі адвоката: що треба знати?

Про медіацію в діяльності адвоката розповіли лектори: Поліна Нестеренко – юрист, AMLCO на Кіпрі та сертифікований медіатор у комерційних спорах, Член організаційного комітету INADR, Кандидат юридичних наук (Ph.D), магістр права (LL.M); Максим Ходаківський – суддя Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська, викладач-тренер Національної школи суддів України, член GEMME Ukraine – Асоціації суддів з медіації; Вікторія Поліщук – адвокат, медіатор, Голова Комітету з трудового права НААУ, керівниця Центру трудового права та соціального забезпечення ВША НААУ під час заходу з підвищення професійного рівня адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури.

Лектори докладно проаналізували разом з учасниками медіацію в діяльності адвоката, а саме:

• 1. Поняття медіації .
• 2. Основні навики, які необхідні для роботи в медіації.
• 3. Медіабельність спорів.
• 4. Роль медіації у забезпеченні доступу до правосуддя.
• 5. Інтеграція медіації в судову систему України.
• 6. Присудова/судова медіація: міжнародний досвід та доцільність запровадження в Україні.
• 7. Законодавча база для надання послуг медіації.
• 8. Чи може адвокат надавати також послуги медіації?
• 9. Чи існує відповідальність для адвоката, який надає послуги медіації?

У рамках характеристики медіації в діяльності адвоката акцентовано на наступному:

1. Поняття медіації 

Принципи медіації в Україні:

• Добровільність– сторони самостійно вирішують, чи брати участь у медіації, можуть відмовитися від неї на будь-якому етапі;
• Конфіденційність– інформація, отримана в ході медіації, не підлягає розголошенню без згоди сторін, окрім випадків, передбачених законом;
• Нейтральність і незалежність медіатора– медіатор не має права підтримувати чи надавати перевагу жодній із сторін;
• Рівність сторін– кожна сторона має рівні права у процесі, незалежно від соціального статусу чи інших факторів;
• Неупередженість медіатора– медіатор не може діяти в інтересах однієї сторони або бути пов’язаним з ними особистими, фінансовими чи іншими інтересами;
• Самовизначеність сторін– учасники самостійно приймають рішення, і жодна угода не може бути нав’язана ззовні;
• Гнучкість процедури– порядок проведення медіації визначається сторонами спільно з медіатором.

Нейтральність медіатора означає, що медіатор не може:

1. Суміщати функцію медіатора з функцією іншого учасника медіації в одному конфлікті (спорі).
2. Надавати сторонам медіації консультації та рекомендації щодо прийняття рішення по суті конфлікту (спору).
3. Приймати рішення по суті конфлікту (спору) між сторонами медіації.
4. Бути представником або захисником будь-якої із сторін у досудовому розслідуванні, судовому, третейському чи арбітражному провадженні у конфлікті (спорі), в якому він є чи був медіатором.

Сторони медіації самостійно визначають:

• перелік питань, які обговорюватимуться;
• варіанти врегулювання конфлікту (спору);
• зміст угоди за результатами медіації;
• строки та способи її виконання;
• інші питання щодо конфлікту (спору) та проведення медіації.

Інші учасники медіації можуть надавати консультації та рекомендації сторонам медіації, але рішення приймається виключно сторонами медіації.

2. Основні навики, які необхідні для роботи в медіації:

1. Активне слухання.
2. Емпатія.
3. Комунікаційні навики.
4. Здатність до ведення переговорів.
5. Стратегічне мислення.
6. Культурна чутливість.
7. Управління емоціями.
8. Знання правових аспектів.

Задаємо «правильні» питання:

• Формулюйте відкриті запитання для заохочення обговорення.
• Зберігайте нейтральність у ставленні до кожної зі сторін.
• Питання повинні сприяти виявленню інтересів сторін, а не позицій.
• Ставте питання, орієнтуючись на майбутнє, щоб сприяти пошуку можливих рішень.
• Уникайте запитань, що можуть підсилити емоційну напругу або конфронтацію.
• Задавайте запитання для уточнення інформації та сприяння розумінню.
• Ставте питання, які допомагають сторонам розглядати альтернативи та бути креативними.
• Питання мають бути спрямовані на заохочення саморефлексії та конструктивного діалогу.
• Обережно запитанням «чому?».

Емпатія в медіації:

• Використовуйте різні інтонації для підтримки сторін.
• Враховуйте культурні особливості.
• Уникайте спроб «виправити» чи «вирішити» проблему за сторони.
• Дотримуйтесь нейтральності у висловлюваннях і поведінці.
• Забезпечте сторонам достатньо часу для висловлення своїх думок і переживань.

3. Медіабельність спорів

Медіабельність спору – це допомогою медіації здатність конфлікту бути врегульованим за , тобто альтернативного способу вирішення спорів, який передбачає участь нейтрального посередника (медіатора) для сприяння переговорному процесу між сторонами.

Суть медіабельності полягає в наявності об’єктивних та суб’єктивних умов , які роблять медіацію ефективним і доцільним інструментом для врегулювання конфлікту.

Об’єктивні критерії медіабельності:

1. Відсутність ризиків порушення законодавчих заборон у предметі спору.

2. Характеристики спору дозволяють розглядати медіацію як переважний метод врегулювання порівняно із судом.

3. Наявність ресурсів у сторін для виконання домовленостей.

4. Рівноправність сторін у переговорах, відсутність значних дисбалансів влади.

5. Достатність компетенцій медіатора для вирішення спору даної складності. 6. Відсутність у сторін ознак психічних розладів.

7. Гнучкість позицій сторін та можливість створення альтернативних рішень, що задовольняють обидві сторони.

8. Відсутність надмірної ескалації конфлікту (Модель ескалації конфлікту Фрідріха Глазла).

Суб’єктивні критерії медіабельності:

1. Важливість конфіденційності для сторін спору.

2. Бажаність отримання результату, відмінного від судового рішення.

3. Взаємозалежність сторін, що виявляється у наявності власних інтересів у переговорах.

4. Відсутність культурних та субкультурних обмежень, які можуть перешкоджати переговорам.

5. Висока емоційна напруга у відносинах між сторонами, що ускладнює безпосереднє продуктивне спілкування.

6. Добра воля сторін до переговорного процесу та готовність вступити в діалог.

7. Відсутність у сторін навичок ведення переговорів, що ускладнює самостійне врегулювання.

8. Бажання сторін швидшого та менш витратного врегулювання порівняно із судовим процесом.

9. Зацікавленість сторін у збереженні довготривалих взаємовідносин.

10. Відсутність у сторін наміру затягувати судовий розгляд.

4. Роль медіації у забезпеченні доступу до правосуддя

Переваги медіації:

• договірний характер;
• універсальність;
• гнучкість;
• конфіденційність;
• ступінь включення сторін в прийняття/виконання рішень;
• відсутність втручання державних органів;
• оперативність та мінімізація фінансових витрат.

Судді відіграють вирішальну роль у вихованні культури дружнього вирішення спорів.

Вони повинні мати можливість:

• надавати інформацію;
• організовувати інформаційні сесії з медіації;
• де це можливо запрошувати сторони до медіації та/або передавати справи на медіацію.

Важливо, щоб судді володіли повноцінними знаннями та розуміння процесу та переваг медіації.

Будь-яка початкова програма інформування повинна бути спрямована на надання суддям можливостей:

1. Знати різні методи ADR і знати, як розрізнити відповідний режим для даної ситуації;
2. Зрозуміти конфлікт і спосіб зробити його позитивним.

Відкритий доступ до медіації через ефективне судове направлення, що передбачає знання того, як:

1. Визначити та вибрати справи, які підходять для медіації;
2. Розуміти характеристики, принципи, цілі, підходи та методи медіації, і функціонування цього процесу, щоб надати адекватну інформацію про медіацію сторонам судового процесу та їхнім адвокатам;
3. Пропонувати або спрямовувати сторони відвідати інформаційну сесію з медіації, яку проводить центр медіації або кваліфіковані медіатори;
4. Сприяти переходу сторін судового процесу від судового розгляду до процесу медіації.

У трикутнику «сторони – адвокат – суд» важливим є:

• Вміння визначати доцільність медіації.
• Зацікавленість у відносинах з іншою стороною.
• Невизначеність результату через недоліки в оформленні документів чи суперечливу практику.
• Недостатність часу чи коштів на судове вирішення спору.
• Необхідність враховувати інші інтереси, які не можуть бути враховані в судовому процесі.
• Потреба в конфіденційності.

5. Інтеграція медіації в судову систему України

Потенційні спори в яких можлива медіація:

• За участю органів місцевого самоврядування.
• Стягнення податкового боргу.
• Справи пов’язані з проходженням публічної служби.
• Справи про надання публічної інформації.

Врегулювання спору за участі судді:

1. Спілкування сторін із суддею для отримання роз’яснень та інформації з метою оцінки сторонами перспектив судового розгляду;
2. Орієнтованість на позиції сторін;
3. Посередник -суддя, у провадженні якого перебуває справа;
4. Законодавством не передбачено жодних вимог до спеціальної підготовки суддів, що здійснюють ВСС;
5. Проводиться до початку розгляду справи по суті;
6. Процедура не є структурованою;
7. Компроміс -сторони взаємно поступаються своїми позиціями;
8. Повторне проведення процедури за бажанням сторін неможливе.

Чи має суддя власний інтерес у пропонуванні медіації сторонам спору?

• у разі примирення сторін відсутня потреба писати рішення з розлогим обґрунтуванням, а нерідко – виносити рішення взагалі;
• відсутність скарг на суддю та оскарження судових рішень;
• підвищення показників якості роботи суддів, вивільнення часу;
• розширення інструментарію суду для розв’язання спорів;
• авторитет судді як справедливого неупередженого арбітра;
• моральне задоволення від мирного вичерпання конфлікту, в ході якого ніхто не програв.

Узагальнення і закріплення досягнутих домовленостей:

1. Усно. Проговорити основні пункти і переконатися в тому, що сторони однаково розуміють значення термінів і погоджуються зі сказаним.

2. Письмовий документ. Протокол засідань, угода про результати медіації тощо.

• Договір, передбачений законодавством. Пріоритетний за вибором сторін.
• Мирова угода. У випадку, коли медіація – частина судового процесу.
• Заява про відмову від позову/визнання позову, залишення позову без розгляду.

6. Присудова/судова медіація: міжнародний досвід та доцільність запровадження в Україні

Міжнародний досвід застосування медіації:

1. Греція.
2. Литва.
3. Польща.
4. Німеччина.
5. Румунія.
6. Франція.

Національний досвід застосування процедури медіації в цивільному судочинстві станом на сьогодні:

• Справа № 201/7679/21;
• Справа № 730/492/22;
• Справа № 640/5243/17;
• Справа № 522/7896/22.

Національний досвід застосування процедури медіації в господарському судочинстві станом на сьогодні:

• Справа № 908/532/23;
• Справа № 927/394/23;
• Справа № 927/396/23;
• Справа № 915/1477/21;
• Справа № 927/395/23;
• Справа № 910/5524/22;
• Справа № 908/1846/22;
• Справа № 910/22017/21;
• Справа № 910/4162/22;
• Справа № 910/2821/22;
• Справа № 910/1677/22.

Ухвала про закриття провадження у справі 06.03.2023 справа № 908/1846/22:

Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Тетяни Анатоліївни, при секретареві судового засідання Вака В.С., розглянувши в судовому засіданні матеріали справи № 908/1846/22. За позовом: Комунального підприємства Маріупольське трамвайно-тролейбусне управління до відповідача: ТОВ Параллель-М ЛТД. Позивач та Відповідач дійшли згоди про мирне врегулювання спору, без дослідження доказів та обставин справи, з урахуванням об`єктивних факторів, які вплинули на можливість виконання своїх господарських зобов`язань та відсутності вини Відповідача. Сторонами досягнуто згоди про відшкодування лише частини заявлених вимог.

Виклики застосування медіації у цивільних та господарських спорах:

• Судді, адвокати, учасники справи належним чином не обізнані з процедурою медіації і тому не можуть повноцінно інформувати сторони про її сутність та особливості;
• Медіатори є не в усіх населених пунктах країни (як правило, знаходяться у великих містах).

Подальші кроки:

• Удосконалення законодавства.
• Присудова медіація.
• Обов’язкова медіація у певних категоріях справ. Потребують визначення окремі категорії спорів цивільного/господарського судочинства, за якими медіація є пріоритетним способом вирішення спорів та визначення рекомендованих для обов’язкової інформаційної сесії для медіації.
• Медіація у процедурі банкрутства.

Перешкоди до примирення і медіації в адміністративному судочинстві:

1. Не уповноважений представник.
2. Супротив через нерозуміння.
3. Відсутність «самостійності» суб’єкта владних повноважень.
4. Предмет спору виключає достатню дискретність.
5. Предмет спору про майно або гроші.

7. Законодавча база для надання послуг медіації

Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», який визначає правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні, не містить обмежень щодо несумісності адвокатської діяльності з практикою у сфері медіації (ст.7).

Про медіацію в контексті правових послуг згадано упункті4 частини 1 статті 1 та пункті 4 частини2статті 7Закону України «Про безоплатну правову допомогу».

Зазначені норми серед видів правових послуг в складі безоплатної первинної правової допомоги включать надання допомоги в забезпеченні доступу особи до вторинної правової допомоги та медіації.

8. Чи може адвокат надавати також послуги медіації?

Стаття 8 Правил адвокатської етики:

У межах дотримання принципу законності адвокат зобов’язаний у своїй професійний діяльності виходити з переваги інтересів клієнтів. Адвокат за можливості сприяє досудовому та позасудовому порядках урегулювання спорів між клієнтом та іншими особами.

Якщо можна отримати захист інтересів без звернення до суду а через переговори, посередництво або процедуру медіації– бажано застосувати ці методи.

Якщо в суді клієнт отримає більше справедливості в розумний строк– треба звертатися до суду та проводити переговори.

Стаття 38 Правил адвокатської етики: носієм прав та обов’язків, які захищає або представляє адвокат при наданні професійної правничої (правової допомоги),е юридична особа.

Стаття 39 Правил адвокатської етики: якщо адвокат представляє юридичну особу, він не надає правничої допомоги особам, які перебувають в трудових, цивільно-правових та інших правовідносинах з клієнтом.

Медіатором може бути фізична особа, яка пройшла базову підготовку медіатора в Україні або за кордоном та після підтвердження набутих компетентностей отримала відповідний сертифікат і відомості про яку включені суб’єктом освітньої діяльності до реєстру випускників.

Відповідно до частини 1 статті 11 Закону № 1875, медіатор має право на відшкодування витрат, здійснених для підготовки до медіації та її проведення, а також на оплату послуг за здійснення заходів з підготовки до медіації та/або її проведення у розмірі та формі, передбачених договором про проведення медіації, правилами проведення медіації або законодавством.

Медіатор може надавати послуги з медіації на платній чи безоплатній основі, за наймом, через суб’єкта, що забезпечує проведення медіації, через об’єднання медіаторів або індивідуально.

Медіатор проводить медіацію індивідуально як фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або як фізична особа підприємець.

Медіатор, який проводить медіацію індивідуально, може відкривати рахунки в банках, мати печатку, штампи, бланки із зазначенням свого прізвища, імені та по батькові (за наявності).

Якщо особа бажає надавати послуги з медіації як фізична особа підприємець, вона має зареєструватися як підприємець згідно з Законом №755. У цьому випадку взяття на облік фізичної особи- підприємця у контролюючих органах здійснюється на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру відповідно до статті 65 розділу II Кодексу без вимоги пред’явлення будь-якого свідоцтва, дозволу, сертифікату на здійснення такої діяльності. Особа, яка надаватиме послуги з медіації, обліковуватиметься як фізична особа- підприємець з відповідним видом діяльності, наданим державним реєстратором згідно із Законом №755.

Позиція податкової:

Відповідно до рекомендації, наданої Державною службою статистики України, діяльність з медіації згідно з Методологічними основами та поясненнями до позицій КВЕД-2010 класифікують у позиції 74.90 «Інша професійна, наукова та технічна діяльність, н.в.і.у.», де «н.в.і.у.» означає «не віднесена до інших угруповань». Якщо особа вже знаходиться на податковому обліку як самозайнята особа та планує проводити медіацію індивідуально як фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, така особа не підлягає додатковому (окремому) взяттю на облік в контролюючому органі. У цьому випадку особі достатньо буде подати заяву (для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність) за формою № 5-ОПП з позначкою «Зміни», в якій зазначити вид діяльності відповідно до КВЕД-2010 74.90 «Інша професійна, наукова та технічна діяльність, н.в.і.у.».

Процесуальна база:

• У ході підготовчого засідання суд також з’ясовує, чи бажають сторони укласти мирову угоду, провести позасудове врегулювання спору шляхом медіації (ст. 197 ЦПК України). Якщо сторони виявляють таке бажання, тоді суд зобов’язаний зупинити провадження у справі за клопотанням сторін.

• Господарському процесуальному кодексі України. Під час підготовчого провадження суд з’ясовує, чи бажають сторони провести позасудове врегулювання спору шляхом медіації (ст.182 ГПК України).

• Сторони можуть досягнути примирення, у тому числі шляхом медіації, на будь-якій стадії судового процесу, що є підставою для закриття провадження в адміністративній справі (ст. 47 КАС України). Суд з’ясовує, чи бажають сторони вирішити спір шляхом примирення, провести позасудове врегулювання спору шляхом медіації (ст. 180, 181 КАС України).

Роз`яснити учасникам справи, що відповідно до Закону України «Про медіацію», Вони мають право вжити заходів досудового врегулювання спору, скориставшись альтернативним вирішенням суперечок із залученням посередника- Медіатора, який допомагає сторонам конфлікту налагодити процес комунікації і проаналізувати конфліктну ситуацію таким чином, щоб обрати той варіант рішення, який би задовольняв інтереси і потреби усіх сторін. Ухвала Деснянського районного суду м. Києва суддя Бабко В.В. від 10.10.2024 р. у справі №754/14210/24.

Звернути увагу сторін на можливість укладення мирової угоди на будь-якій стадії судового процесу. Сторони можуть примиритися, у тому числі шляхом медіації (позасудова добровільна, конфіденційна, структурована процедура, під час якої сторони за допомогою медіатора (медіаторів) намагаються запобігти виникненню або врегулювати конфлікт (спір) шляхом переговорів(п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про медіацію”),на будь-якій стадії судового процесу. На основі ст. 5 Директиви 2008/52/ЄC Європейського Парламенту та Ради від 21 травня 2008 року «Про деякі аспекти медіації у цивільних та господарських правовідносинах» роз`яснити сторонами можливість відвідати інформаційну сесію з питань використання медіації, якщо такі сесії проводяться і є легкодоступними. Ухвала Господарського суду Вінницької області суддя Міліціанов Р.В. від 09.10.2024 р. у справі №902/1060/24.

Українська судова практика щодо медіації:

• Ухвала Малиновського районного суду міста Одеси від 01.10.2024 р. у справі № 521/26756/23:

04 вересня 2024 року представник позивача, діюча на підставі ордеру від 23 листопада 2023 року, та представник відповідача, діючий на підставі ордеру від 29 січня 2024 року, через систему «Електронний суд» надали суду клопотання про зупинення провадження у справі на підставі пункту 4-1 ч. 1ст. 251ЦПК України(т. 2 а.с. 118-120,123-126). В обґрунтування поданих клопотань зазначили, що в даному випадку спірні питання, які обумовили звернення позивача з позовними вимогами, які розглядаються у цій справі, перебувають на стадії позасудового врегулювання спірних питань шляхом застосування механізму медіації. З огляду на те, що реалізація обраного сторонами механізму врегулювання спірних питань в процедурі медіації потребує певного часу, сторони спільно просять суд зупинити провадження у даній справі у зв`язку з проведенням медіації. За приписами п. 3-1 частини 1 ст. 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених п. 3-1 ч. 1 ст. 251 цього Кодексу- на час проведення медіації, але не більше дев`яноста днів з дня постановлення судом ухвали про зупинення провадження у справі. Клопотання представників ОСОБА_1та ОСОБА_2прозупинення провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Хвойний», про усунення перешкод у здійсненні права користування майном багатоквартирного будинку- задовольнити. Провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Хвойний», про усунення перешкод у здійсненні права користування майном багатоквартирного будинку зупинити до 30 грудня 2024 року.

• Ухвала Господарського суд ум. Києва від 26.09.2024 р. у справі №910/11396/22:

Оскільки, як вбачається із наданих документів до клопотання про зупинення провадження у справі, угода про проведення процедури медіації, укладена лише між позивачам та відповідачем-2 та не залучено до участі у проведенні такої медіації іншого відповідача (сторони у справі), та враховуючи що відповідач-1 заперечує щодо такого клопотання, суд відмовив у задоволенні клопотання про зупинення, оскільки таке клопотання подано в порушення приписів п. 3-1 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України.

• Ухвала Верховного Суду від20.06.2024 р. у справі № 910/18802/21(910/3246/22):

15.11.2023 до Верховного Суду від заявників- ТОВ “Тар Альянс”, ТОВ “Енергобуд” та ТОВ “ПЕК “Енергоіндустрія” надійшло спільне клопотання про зупинення провадження у справі на підставі пункту 3-1 частини першої статті 227 ГПК України. Клопотання підписане представниками заявників та скріплене їхніми печатками. Клопотання обґрунтоване тим, що в даному випадку спірні питання, які обумовили звернення позивача з позовними вимогами, які розглядаються у цій справі, перебувають на стадії позасудовоговрегулюванняспірнихпитаньшляхомзастосуваннямеханізмумедіації. 27.03.2024 до Верховного Суду від ТОВ “Тар Альянс” надійшла заява, в якій позивач просить закрити провадження у справі № 910/18802/21 (910/3246/22) у зв`язку з відмовою ТОВ “Тар Альянс” від заявлених у даній справі позовних вимог за результатами проведення медіації.

• Ухвала Господарського суду м. Києва від 13.06.2024 р. у справі № 910/911/24:

До початку розгляду справи по суті до суду надійшли клопотання обох сторін про зупинення провадження у справі на час проведення медіації строком на дев`яносто днів з дня постановлення судом ухвали. Таким чином, оскільки обидві сторони звернулись до Господарського суду міста Києва з клопотаннями про зупинення провадження у справі, суд дійшов висновку про їх задоволення та зупинення провадження на час проведення медіації, але не більше дев`яноста днів з дня постановлення даної ухвали суду.

• Ухвала Східного апеляційного господарського суду від 21.05.2024 р. у справі №922/4438/23:

Відповідно до положень п. 3-1 ст. 227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках, зокрема, звернення обох сторін з клопотанням про зупинення провадження у справі у зв`язку з проведенням медіації. Судом встановлено, що клопотання представника ТОВ “СД-АГРО” про зупинення провадження у справі у зв`язку з проведенням медіації підписане лише ним, позивачем зазначене клопотання не підписано, тому колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання, оскільки вказаною нормою передбачене подання зазначеного клопотання обома сторонами.

9. Чи існує відповідальність для адвоката, який надає послуги медіації?

Кожен адвокат, який застосовує медіацію, повинен пам’ятати про дисциплінарну відповідальність за вчинення дисциплінарного проступку у виді попередження, зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на певний строк або позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України.

Висновок Верховного Суду у справі №815/1830/18(постанова від 24.06.2020):

Адвокат під час спілкування в мережі Інтернет може розміщувати, коментувати лише ту інформацію, використання якої не завдає шкоди авторитету адвокатів та адвокатури в цілому. Правила адвокатської етики поширюються не тільки на всі види адвокатської діяльності, але і на іншу діяльність (дії) адвоката, у тому числі і соціально-публічну діяльність адвоката.

Медіатори можуть притягуватися до відповідальності за:

1. Неправдиву рекламу (частина 2 статті 11 Закону України «Про рекламу»);
2. Порушення договору (стаття 610 Цивільного кодексу України);
3. Розголошення комерційної таємниці (Директива ЄС № 2008/52/ЄС);
4. Шахрайство (стаття 190 Кримінального кодексу України);
5. Втручання в ділові відносини та в приватне життя (Кодекс етики).