Член Комітету ВР з питань правової політики Сергій Власенко назвав дії Вищої ради правосуддя актом саботажу

Модель конкурсної комісії з добору членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів, запроваджена як антикризова, себе вичерпала. Бездіяльність ВРП щодо формування нового складу КК, відсутність відповідальності та наявні ознаки політичного впливу свідчать: повноваження мають бути передані безпосередньо законодавчо визначеним субʼєктам формування ВККС.

Національна асоціація адвокатів України провела круглий стіл на тему «Проблемні питання формування конкурсної комісії з відбору членів ВККС: виклики чи блокування?». Асоціація є організатором заходу, а її вищим представницьким органом у період між з’їздами є Рада адвокатів України — саме вона, відповідно до закону, виступає одним із суб’єктів формування конкурсної комісії з добору членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів.

Про це повідомляє НААУ.

До дискусії були запрошені всі передбачені законом суб’єкти формування конкурсної комісії. Однак, окрім адвокатури, участь взяла Президія Національної академії правових наук України в особі її представника — першого віцепрезидента Олександр Бандурка. Також до обговорення долучилися народні депутати — члени профільних комітетів Верховної Ради, Тимчасової слідчої комісії з питань розслідування можливих фактів корупції в органах правопорядку та правосуддя, а також науковці.

Голова НААУ, РАУ Лідія Ізовітова нагадала учасникам, що перший склад конкурсної комісії, що діяв за участю міжнародних експертів, завершив свої повноваження 1 червня 2025 року. І відповідно до ст. 95-1 Закону «Про судоустрій і статус суддів», ВРП мала протягом п’яти днів оприлюднити повідомлення в «Голосі України» та на своєму сайті, а також письмово звернутися до формуючих суб’єктів (Ради суддів України, Ради прокурорів України, Ради адвокатів України та Президії Національної академії правових наук України) з пропозицією подати кандидатури. Але цього не було зроблено.

І РАУ, яка у визначений законом строк не отримала повідомлення від ВРП, звернулася до неї з проханням повідомити причини затримки. Відомо, що 17 червня ВРП на своєму засіданні мала заслухати питання формування КК. Принаймні воно було у проекті, але не потрапило до остаточного порядку денного, тож не розглядалося. Натомість НААУ отримала лист за підписом заступниці голови ВРП, у якому йшлося про обговорення можливих методик чи критеріїв добору, хоча закон цього не передбачає.

Свідоме ухилення від виконання закону – так поведінку ВРП охарактеризував голова Ради адвокатів Київської області Петро Бойко. «ВРП не виконує закон і вона робить це свідомо. І це порушення є очевидним», — наголосив він. При цьому відповідь ВРП про розробку методичних рекомендацій щодо добору кандидатів очільник РАР назвав маніпулятивною: «Єдина одна є приємність — їм ще соромно. І вони свої сороміцькі дії прикриваються таким фіговим листочком: «Давайте ми розробимо методичку».

Також Л.Ізовітова звернула увагу на появу 18 червня законопроекту №13382 щодо удосконалення процедури конкурсу на зайняття посади члена ВККС, який передбачає відновлення роботи попередньої конкурсної комісії.

Член Комітету ВР з питань правової політики Сергій Власенко назвав дії Вищої ради правосуддя актом саботажу.

«Я особисто вважаю, що це називається, гарною українською мовою, словом «саботаж». Інакше це ніяк не називається. І ті люди, які на сьогоднішній день блокують створення конкурсної комісії задля того, щоб добрати нового члена ВККС, — здійснюють саботаж», — заявив парламентар.

Парламентар зауважив, що в самій ВККС уже є нестача членів. І комісія неодноразово зверталася до парламенту з проханням спростити конкурсні процедури через перевантаження. «З одного боку вони не встигають це робити, а з другого – хтось свідомо блокує призначення ще одного члена ВККС», – пояснив він.

Особливу увагу народний депутат приділив ролі міжнародних експертів у складі конкурсної комісії. Він нагадав, що Венеційська комісія у своїх висновках підкреслювала, що застосування міжнародних експертів є винятковим заходом, який має бути короткостроковим і одноразовим. Саме з цієї позиції, за його словами, виходила Верховна Рада у 2021 році, коли відновлювала роботу ВККС і визначала нову модель формування КК.