Компенсації за зруйноване житло: чому мільйони українців не можуть отримати відшкодування

Мільйони українців залишилися без даху над головою — і досі не знають, чи отримають компенсацію. Хтось втратив житло ще у 2014-му, хтось — після повномасштабного вторгнення. Але справедливість — не для всіх: дієвий механізм компенсацій з’явився лише у 2023 році, й він не охоплює тих, хто постраждав раніше. 

Дослідження, яке провела Національна платформа стійкості та згуртованості у співпраці з Українською Гельсінською спілкою з прав людини доводить: попри наявність електронних сервісів і міжнародної підтримки, доступ до компенсації досі складний, повільний і дискримінаційний.

З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року пряма шкода, завдана нашій країні, сягнула вже 176 мільярдів доларів США. Найбільше постраждав житловий сектор — 13% загального житлового фонду було пошкоджено або зруйновано, що торкнулося понад 2,5 мільйона домогосподарств.

За даними четвертої швидкої оцінки шкоди та потреб (RDNA4), потреби на відбудову та відновлення житлового сектору є найвищими серед усіх галузей — майже 84 мільярди доларів США. Водночас 14,6 мільйона людей потребують гуманітарної допомоги, з них 7,9 мільйона мають потреби в забезпеченні житлом.

Міжнародні норми, досвід постконфліктних країн, національне законодавство та судову практику через «шлях постраждалої особи» дослідили експерти Національної платформи стійкості та згуртованості. Олена Семьоркіна, експертка Української Гельсінської спілки з прав людини виступила консультанткою в процесі дослідження.

Проблема двох дат

Принципова проблема полягає в тому, що і національний закон, і міжнародний механізм поширюються лише на тих, чиє житло було пошкоджено або зруйновано 24 лютого 2022 року та після цієї дати.

Це означає, що мільйони українців, які втратили дах над головою через російську агресію з 2014 року, опинилися у правовому вакуумі. До 2022 року вони могли розраховувати лише на допомогу за чинними тоді нормативно-правовими актами. Як зазначають експерти, ці акти не були «готові» до війни.

Два механізми, одна мета

Для відшкодування збитків постраждалим від російської агресії створені два основні механізми. Перший — національний, запроваджений на основі Закону України «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна», ухваленого у лютому 2023 року.

Другий — міжнародний компенсаційний механізм, ініційований у травні 2023 року понад 40 державами-членами Ради Європи, а також США, Японією, Канадою та ЄС. Його перший компонент — Реєстр збитків, завданих агресією російської федерації проти України — уже запрацював і приймає заяви, зокрема, за категоріями збитків, які включають пошкоджене та знищене житло.

Щодо ефективності міжнародного механізму, Олена Семьоркіна зазначає:

«Він має більше “символічне” значення, ніж як спосіб реального відшкодування всього обсягу збитків. Міжнародний компенсаційний механізм є одним з консолідованих рішень міжнародного співтовариства про засудження дій Росії як держави-агресора та способом відповідальності за наслідки агресії».

«Шлях постраждалої особи»

Дослідження виявило серйозні проблеми у доступі громадян до компенсаційних механізмів.

«Ми досліджували компенсаційний механізм через шлях постраждалої особи», — пояснює Олена Семьоркіна.

Дослідники проаналізували міжнародні норми, досвід постконфліктних країн, українське законодавство та судову практику. Окрім того, були проведені фокус-групи з представниками військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування, організацій громадянського суспільства та адвокатами.

«Для команди дослідників було важливо виявити і описати прогалини законодавства і практики, які перешкоджають постраждалим людям отримати компенсації за зруйноване або пошкоджене житло. Рекомендації ми намагались сформулювати зрозумілою мовою, щоб стейкхолдери могли змінити свої політики та рішення для забезпечення прав людини постраждалих осіб», — додає експертка.

Проблеми на кожному кроці

Національний компенсаційний механізм, запроваджений для постраждалих з 24 лютого 2022 року, працює через електронну послугу «єВідновлення». Вона доступна через портал або застосунок «Дія». Заяви можна також подавати через ЦНАПи, органи соцзахисту або до нотаріуса.

Процедура здається простою: заява автоматично надходить до комісії, створеної на рівні місцевої влади. Комісія має розглянути її протягом 30 днів. Комісія не має права вимагати додаткові документи, сама шукає інформацію через державні системи та виїжджає на огляд житла.

Проте реальність виявляється складнішою. На практиці процес займає значно більше часу.

«Реально між днем надання постраждалою особою інформаційного повідомлення до Реєстру пошкодженого та знищеного майна і днем отримання коштів (компенсації) на рахунок може пройти від 45 до 70 днів», — пояснює Олена Семьоркіна. Це майже вдвічі перевищує законодавчо встановлений термін у 30 днів.

Строки залежать від різних обставин. «Наприклад, після масованих систематичних атак на Київ кількість постраждалих людей зросла в десятки разів. Відповідно, у Комісій з обстеження збільшено в десятки разів кількість об’єктів для обстеження та прийняття рішень. Комісія не може виїхати на обстеження в райони ведення бойових дій, відповідно, збільшуються строки прийняття рішення», — додає експертка.

Іноземці та особи без громадянства взагалі не мають права на компенсацію. Люди з тимчасово окупованих територій і зон бойових дій не можуть отримати компенсацію. Обмежений доступ до Дії мають літні люди, особи з інвалідністю, жителі сіл. Багато людей втратили документи про право власності, мають проблеми з неоформленим або самочинним будівництвом.

Люди, які виїхали за кордон, не можуть подати документи або оформити довіреність. У населених пунктах поблизу фронту неможливо провести обстеження житла.

Втім, деякі проблеми поступово вирішуються

Наприклад, проблема неможливості виїзду комісій для обстеження житла, що знаходиться в районах ведення бойових дій, була вирішена. 7 липня уряд ухвалив рішення про особливості проведення дистанційного обстеження знищених окремих категорій об’єктів нерухомого майна, які розташовані на територіях активних бойових дій.

Хто має платити

Дослідники підкреслюють принципову позицію: згідно з міжнародним правом у сфері прав людини, міжнародним гуманітарним правом та міжнародним кримінальним правом, тягар відшкодування повинен бути покладений на того, хто заподіяв шкоду — російську федерацію як агресора.

Україна має зобов’язання за міжнародним правом надати допомогу своїм громадянам у забезпеченні житлових прав. Але забезпечення відшкодування шкоди є зобов’язанням Росії як держави-агресора.

«Головне, що всі солідарні: виплатити репарації повинна саме Росія», — наголошує Олена Семьоркіна.

Рекомендації для змін

Дослідники запропонували ряд рекомендацій для забезпечення справедливості розподілу ресурсів компенсацій за пошкоджене або зруйноване житло:

Розширити охоплення: поширити національний компенсаційний механізм на постраждалих осіб, чиє житло зруйновано або пошкоджено внаслідок російсько-української війни до 24 лютого 2022 року.

Забезпечити рівність: надати іноземцям та особам без громадянства, які перебували на території України станом на 24 лютого 2022 року, права на отримання компенсацій на рівні з громадянами України.

Врахувати вразливість: розглянути можливість впровадження підходу, орієнтованого на потерпілого, зокрема визначення пріоритетного права на компенсацію жінкам та дітям.

Уряду рекомендовано впроваджувати подальші заходи на політико-дипломатичному рівні для повноцінного запровадження міжнародного компенсаційного механізму.

Міжнародне значення

Наслідки російської агресії в Україні змусили міжнародну спільноту шукати нові механізми захисту жертв війни та тиску на державу-агресора. «Є розуміння, що досвід України матиме вплив і на міжнародне право, і на способи захисту постраждалих», — підсумовує Олена Семьоркіна.

Джерела фінансування міжнародного компенсаційного механізму ще обговорюються на міжнародному рівні. Розглядаються варіанти використання заморожених активів Російської Федерації та інші механізми.