Супровід адвоката під час отримання військовозобов’язаними відстрочки від призову під час мобілізації: юридичні нюанси

Про супровід адвоката під час отримання військовозобов’язаними відстрочки від призову під час мобілізації розповів адвокат, доктор філософії в галузі права (PhD), доцент кафедри міжнародного та європейського права ХУУП імені Леоніда Юзькова Андрій Іваницький під час заходу з підвищення професійного рівня адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ.

Лектор докладно проаналізував разом з учасниками супровід адвоката під час отримання військовозобов’язаними відстрочки від призову під час мобілізації, а саме:

1. Постанова КМУ № 560: основні положення.

2. Категорії осіб, які мають право на відстрочку.

3. Процедура отримання відстрочки.

4. Судова практика та практичні кейси.

У рамках характеристики супроводу адвоката під час отримання військовозобов’язаними відстрочки від призову під час мобілізації акцентовано на наступному:

1. Постанова КМУ № 560: основні положення

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 р. № 560 було затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі – Постанова № 560).

Метою прийняття Постанови № 560 – встановлення чіткого механізму організації та проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації в особливий період та на виконання ч. 5 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Сфера дії Постанови № 560 поширюється на всі органи державної влади, місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, а також на громадян України, які підлягають призову.

Сфери які врегульовує Постанова № 560:

• механізм реалізації повноважень та взаємодію між місцевими держадміністраціями, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від підпорядкування і форми власності, органами військового управління, органами та підрозділами, що входять до системи поліції, та посадовими особами територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки з організації проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період;
• процедуру оповіщення військовозобов’язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин Збройних Сил, інших військових формувань, Центрального управління або регіонального органу СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів;
• процедуру перевірки військово-облікових документів громадян, уточнення персональних даних військовозобов’язаних та резервістів та внесення відповідних змін у військово-облікові документи;
• процедуру надання військовозобов’язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення;
• організацію медичного огляду військовозобов’язаних та резервістів для визначення придатності до військової служби;
• процедуру оформлення призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період;
• механізм відправлення військовозобов’язаних та резервістів до місць проходження військової служби.

2. Категорії осіб, які мають право на відстрочку

Частина 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» містить 24 категорії осіб, які мають право на відстрочку, переважно:

• за сімейними обставинами (догляд за батьками, дружиною, чоловіком, дитиною з інвалідністю, членами сім’ї другого ступеня споріднення що потребують постійного стороннього догляду, є особами з інвалідністю I-III групи тощо);
• у зв’язку із професійною діяльністю (бронювання, керівники міністерств, судді, державні службовці тощо);
• за станом здоров’я (особи з інвалідністю).

Частина 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» містить 6 категорії осіб, які мають право на відстрочку, а саме:

• у зв’язку із професійною діяльністю (науково-педагогічні, педагогічні працівники тощо);
• у зв’язку із навчанням (студенти, аспіранти, докторанти, особи, які навчаються в інтернатурі тощо);
• за сімейними обставинами (жінки та чоловіки, чиї близькі родичі загинули або пропали безвісти під час АТО, повномасштабного вторгнення, присвоєно звання Герой України, встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України тощо );
• у зв’язку із перебуванням в полоні.

Частина 5 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» містить 1 категорію осіб, які мають право на відстрочку, а саме, військовозобов’язані до досягнення 25-річного віку та які пройшли БЗВП.

Частина 6 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» містить 1 категорію осіб, які мають право на відстрочку, а саме, військовозобов’язані з числа громадян, які проходили військову службу та були звільнені із служби у запас у зв’язку із звільненням з полону.

Загалом ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» містить 32 категорій осіб, які мають право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.

3. Процедура отримання відстрочки

1. Підготовка заяви за формою Додатку № 4 до Постанови № 560 та документи за переліком Додатку № 5 (або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку).

Способи засвідчення копій документів:

• нотаріальне засвідчення копії документа;
• засвідчення копій документів посадовими особами органів державної влади;
• засвідчення копії документа фізичною особою (Національний стандарт ДСТУ 4163:2020).

2. Військовозобов’язані особисто подають заяву на ім’я голови комісії ТЦК та СП (районного, міського, його відділу), де вони перебувають на обліку.

3. Під час подачі військовозобов’язаний пред’являє військово-обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі).

Заява військовозобов’язаного підлягає обов’язковій реєстрації в день її подання.

Комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, звертається з відповдіними запитами до ОДВ, ОМС тощо. Запити розглядаються 5 р.д.

Комісія розглядає заяву та документи протягом 7 к.д. з дати надходження, але не пізніше ніж протягом дня, наступного за днем отримання інформації на запити.

У разі коли комісія надіслала запити, строк розгляду заяви та документів не перевищує 15 к.д. з дати реєстрації.

Результат повідомляється у спосіб, зазначений у заяві (засобами телефонного, електронного або поштового зв’язку) не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.

У разі неотримання відповіді на запит комісія не пізніше ніж на 15 д. з дати реєстрації заяви приймає рішення на підставі поданих заявником документів. Тобто, у будь-якому випадку строк не перевищує 15 д.

Результати розгляду заяви на відстрочку:

• Позитивний – довідка за формою додатку № 6 до Постанови № 560.

• Негативний – повідомлення за формою додатку № 7 до Постанови № 560.

Відомості про надання відстрочки заносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів у день оформлення довідки про надання відстрочки.

До ухвалення комісією рішення військовозобов’язаний не підлягає призову на військову службу.

Отримання відстрочки через «Резерв+»:

Для певних категорій військовозобов’язаних можливе отримання відстрочки автоматично у разі створення запиту на її оформлення військовозобов’язаним через мобільний застосунок «Резерв +».

Такі категорії осіб, станом на сьогодні:

• Студенти денної або дуальної форми освіти без перерв у навчанні (з послідовним рівнем освіти відповідно до ст.. 10 ЗУ «Про освіту»);
• Особи з інвалідністю із посвідченням з ПФУ або без;
• Чоловіки, що мають трьох або більше спільних дітей у шлюбі (батько та мати у дітей спільні, з дружиною має бути одружений).

Проводиться бета-тестування (очікується незабаром):

• наукові і науково-педагогічні працівники закладів вищої освіти і педагогічні працівники закладів професійної (професійно-технічної) освіти;
• які мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи.

Довідка за формою додатку № 6 не видається, зазначаються відповідні дані в ВОД в електронній формі, який можливо сформувати в застосунку «Резерв+» та на інтернет сайті «Дія».

Строк надання відстрочки:

1. Загальне правило: на строк проведення мобілізації, встановлений Указом Президента України. (станом на сьогодні, до 06.08.2025 р).
2. Автоматичне продовження: у разі продовження строку проведення мобілізації продовжується автоматично (не реалізувалось на практиці).
3. Для осіб з інвалідністю: на строк дії групи, але не більше ніж на 12 місяців.
4. Посадові особи: на строк їх перебування на відповідній посаді.
5. Учні ПТУ, студенти, аспіранти, докторанти, особи, які навчаються в інтернатурі: надається на семестр, але не більше ніж на шість місяців.
6. Науково і науково-педагогічні працівники: строком на один рік, але не більш як на строк проведення мобілізації.

4. Судова практика та практичні кейси

• Постанова П’ятого апеляційного адміністративного суду по справі № 420/840/24 від 04.06.2024 року;
• Рішення Запорізького окружного адміністративного суду по справі № 280/5857/24 від 15.08.2024 року;
• Постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду у справі № 120/4459/23 від 15.01.2024 року;
• Рішення Запорізького окружного адміністративного суду по справі № 280/8731/24 від 15.11.2024 року;
• Постанова П’ятого апеляційного адміністративного суду по справі № 523/14225/24 від 24.10.2024 року;
• Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду по справі № 560/13519/24 від 28.11.2024 року;
• Ухвала Чернігівського окружного адміністративного суду по справі № 620/ 10015/24 від 22.07.2024 року;
• Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду по справі № 620/ 10015/24 від 19.09.2024 року;
• Постанова Другого апеляційного адміністративного суду по справі № 440/1087/24 від 29.01.2025 року;
• Постанова Великої Палати Верховного Суду по справі №201/5972/22 від 11.09.2024 року:

«85. Такий факт одноосібного виховання дитини одним із батьків не може встановлюватись у безспірному порядку або за домовленістю батьків дитини, в тому числі на підставі укладеного між ними договору або на підставі судового рішення, ухваленого за правилами окремого провадження, оскільки в такому питанні завжди існуватиме загроза порушення принципу дотримання найкращих інтересів дитини. 86. Факт, про встановлення якого просить ОСОБА_1 , не підлягає з`ясуванню в порядку окремого провадження, оскільки з поданої заяви вбачається спір про право, який не може розглядатися в судовому порядку безвідносно до дій заінтересованих осіб щодо конкретних прав, свобод та інтересів заявника. 87. Оскільки сімейним законодавством не передбачено підстав припинення батьківських обов`язків щодо виховання дитини, а визначена частиною першою статті 15 СК України «невідчужуваність» сімейних обов`язків свідчить про неможливість відмови від них, зокрема від обов`язків щодо виховання дитини, то факт одноосібного виховання дитини одним із батьків може бути встановлений судом як одна з обставин, що складає предмет доказування у спорі між батьками дитини щодо виконання ними обов`язків з виховання дитини. 88. Інститут окремого провадження не може використовуватися для створення преюдиційних фактів з метою подальшого вирішення будь-якого спору про право».