Як Шурма, “Укренерго” та НКРЕКП грали в темну

Резонансною стала справа про ймовірні зловживання на ринку електроенергії, в центрі якої – ексзаступник керівника Офісу президента Ростислав Шурма.

Втім, майже ніхто не звернув уваги на очевидне: ця схема просто не могла б працювати без мовчазної згоди керівництва НЕК “Укренерго”, пасивності НКРЕКП і байдужості з боку наглядових рад. Усі ці інституції мали бути запобіжниками, а натомість стали частиною системи, яка забезпечила розкрадання коштів українських споживачів.

Упродовж 2022-2023 років ДП “Гарантованйи покупець”, на підставі даних обліку НЕК “Укренерго”, сплатило понад 320 мільйонів гривень за електроенергію, яку нібито виробили сонячні електростанції, розташовані на тимчасово окупованій території. Йдеться про компанії, пов’язані з братом заступника керівника Офісу президента Ростислава Шурми – Олегом Шурмою, а також із його колишнім підлеглим Русланом Божком.

Схема працювала, як класична афера: платили за електроенергію, якої не було.  ІІ просто фізично не могли передати, так як більшість СЕС на окупованій території ще з липня 2022 не мали зв’язку з об’єднаною енергосистемою України – через зруйновану інфраструктуру або вимкнені лінії електропередач. Вони працювали не синхронно з енергосистемою України (синхронно з енергосистемою Росії), тобто вся вироблена електроенергія споживалась на окупованій території, або взагалі не вироблялася.

Однак “Гарантований покупець” – держпідприємство, що здійснює виплати за “зеленим тарифом”, продовжувало перераховувати кошти. Хоча за законом воно зобов’язане оплачувати лише фактично продану в українську мережу електроенергію.

Платежі відбувались через механізм, у якому ключову роль відігравала НЕК “Укренерго”. І саме її тодішнє керівництво, очолюване Володимиром Кудрицьким, мало забезпечити технічний контроль обсягів електроенергії та коректність обліку. Усі платежі (компенсації “зеленим” виробникам) проходили через структуру тарифу НЕК, який щороку затверджувала НКРЕКП.

І отут виникає головне питання: чи могли Кудрицький і його команда не знати, що за фактом оплачується те, чого ніколи не існувало? Чи могла НКРЕКП не розуміти, що в тарифі закладені фіктивні обсяги генерації, які оплачуються з кишені кожного українського споживача?

Відповідь очевидна: Ні, не могли. Але мовчали і покривали.

Національна комісія з регулювання енергетики та комунальних послуг, що затверджує тарифи та має перевіряти цільове використання коштів, теж зробила вигляд, що нічого не помітила. Хоча саме вона погоджувала тариф НЕК “Укренерго” і тому саме вона повинна була ініціювати перевірку цільового використання тарифних грошей.

Дивує також мовчанка представників наглядових рад держкомпаній, зокрема ті, що складаються з іноземців, які мали б контролювати прозорість і відповідальність менеджменту. Чи відчували вони відповідальність за долю українських державних коштів?

Бо поки колишні керівники роздають коментарі на міжнародних форумах, презентують інвестпроєкти в Римі і фотографуються на конференціях, держава платить мільйони за електроенергію, якої не існує.

Більше подробиць тут.