Допоміжні репродуктивні технології: що передбачає урядовий законопроект

У Верховній Раді зареєстровано урядовий законопроєкт, що врегулює ключові питання застосування допоміжних репродуктивних технологій в Україні.

Документ визначає основні поняття та механізми, зокрема щодо використання замороженого репродуктивного матеріалу, донації репродуктивних клітин, замінного материнства та інших способів лікування безпліддя.

Допоміжні репродуктивні технології — це комплекс медичних процедур, що допомагають подолати безпліддя і дозволяють здійснити мрію про народження дитини. Із 2024 року цей вид лікування в Україні доступний безоплатно в рамках Програми медичних гарантій у законтрактованих Національною службою здоров’я України (НСЗУ) медзакладах.

В Україні вже народилося 197 дітей завдяки державній програмі безоплатного лікування безпліддя із застосуванням ДРТ. Держава покриває всі витрати, а пацієнти отримують повний обсяг допомоги без жодних доплат у медичних закладах, що мають відповідний договір. Нині пройти безоплатне лікування можна у 46 медзакладах у 13 областях та Києві. Від старту програми лікування вже розпочали понад 5 тисяч українок, і майже 200 із них вже стали мамами. На 2025 рік у держбюджеті на програму передбачено понад 380 мільйонів гривень.

Законопроєкт визначає основні цілі державної політики у сфері застосування ДРТ, зокрема створення умов для підвищення народжуваності та забезпечення права українців на продовження роду із застосуванням сучасних медичних технологій. Документ також уточнює ключові терміни, такі як безпліддя, генетичні батьки, замінна мати, кріоконсервація тощо.

Хто матиме право на застосування ДРТ?

Право на застосування ДРТ — згідно з проєктом закону — матимуть повнолітні особи без медичних протипоказань і юридичних обмежень. Для осіб старших 49 років процедури будуть можливі лише після медичного обстеження та висновку консиліуму з трьох лікарів. ДРТ заборонятиметься особам, які позбавлені батьківських прав, мають непогашену судимість, визнані недієздатними або страждають на серйозні захворювання, що унеможливлюють проведення процедур.

Культивування ембріонів in vitro дозволятиметься виключно для лікування безпліддя, якщо інші методи виявилися неефективними, і лише за письмовою згодою учасників.

Хто зможе стати донором репродуктивного матеріалу?

Законопроєкт передбачає, що донор може бути анонімним або неанонімним. Анонімними донорами зможуть бути:

• жінки 20–36 років з народженою дитиною без вроджених вад;
• чоловіки 20–40 років з народженою дитиною без вроджених вад.

Кріоконсервація та зберігання репродуктивного матеріалу

Законопроєкт також визначає і порядок кріоконсервації, зберігання та утилізації репродуктивного матеріалу — яйцеклітин, сперми та ембріонів in vitro. Власник репродуктивного матеріалу може подати письмову заяву на кріоконсервацію та зберігання у медзакладі.

Зберігання матеріалу анонімних донорів здійснюється за рахунок закладу охорони здоров’я. Після закінчення строку зберігання або у разі смерті власника, матеріал будуть утилізовувати, якщо інше не передбачено законом чи письмовою заявою. Усе це гарантує безпеку, законність та контроль за зберіганням і використанням репродуктивного матеріалу в Україні.

До слова, на початку 2025 року Уряд ухвалив постанову, яка дозволяє військовослужбовцям, поліцейським та працівникам інших силових структур безоплатно отримати послуги із забору, кріоконсервації та зберігання репродуктивних клітин. Наразі послуга доступна у 20 медзакладах України, що уклали договір з Національною службою здоров’я України (НСЗУ) та надають лікування безпліддя за допомогою допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ). Станом на зараз цією послугою скористалися вже 65 людей — 64 чоловіки та 1 жінка.

Замінне материнство

Законопроєкт встановлює чіткі правила застосування ДРТ у випадках замінного материнства. Скористатися послугою матимуть можливість подружжя або одинока жінка-громадянка України з медичними протипоказаннями до вагітності.

Замінною матір’ю може бути жінка 21–35 років із власною здоровою дитиною і без прямого генетичного зв’язку з ембріоном; для родички генетичних батьків вік може сягати 49 років.

За інформацією МОЗ