Анатолій Перепельченко Адвокат

Як Ви прийшли у професію адвоката? Що саме у праві Вас найбільше захоплює?

Насправді, я не планував ставати юристом, але так склалась доля – і сьогодні я вдячний за рішення вступити на юридичний факультет у коледж.

Право – інструмент справедливості, і це захоплює, оскільки мені завжди цікаво відстояти певну позицію у спорі. Драйвить і мотивує те, що за кожною справою стоїть доля людини чи бізнесу.

Ви спеціалізуєтесь одразу у кількох сферах права – що об’єднує ці напрями?

Мене цікавить поєднання стратегії, аналітики й людського фактору — це нерухомість, корпоративне право. Ці сфери вимагають глибокого розуміння ризиків і побудови захисних механізмів, їх об’єднують масштаби і наслідки прийнятих рішень.

Яку зі справ у сфері нерухомості Ви запам’ятали найбільше і чому?

Найбільше запам’яталася справа, де довелося відновлювати право власності клієнта на об’єкт, який незаконно вибув із власності та кілька разів перепродавався через фіктивні угоди.

У корпоративних спорах що для Вас важливіше – буква закону чи стратегія захисту?

Буква закону — це база, але вона буде слабкою без вміння тлумачити і правильно застосовувати законодавчі норми. Тому надважливо мати стратегію із застосування законів.

Чи можете поділитися прикладом, коли нестандартне рішення допомогло захистити інтереси клієнта?

Доволі часто це відбувається у дозвільних процедурах в сфері нерухомості. Наприклад, при введенні в експлуатацію наразі закон дозволяє застосувати декілька підходів для отримання результату. Всі ці підходи можна вважати нестандартними, оскільки на перший погляд вони здаються неправильними або неможливими.

Які зміни у законодавстві останніх років Ви можете відзначити як позитивні?

Серед таких змін – прогресивні рішення стосовно запровадження спецрежимів оподаткування для резидентів Дія Сіті.

На Вашу думку, як війна вплинула на юридичну практику у сферах нерухомості та корпоративного права?

Війна зробила право більш прагматичним. Люди почали більше думати про безпеку активів, правильне оформлення власності, корпоративні структури. Зросла роль due diligence, а ринок оренди та продажу став більш ризиковим — тому юристи сьогодні часто стають антикризовими радниками. У корпоративному відчувається частіша поява зважених рішень, що нівелюють ризики.

Які юридичні ризики зараз недооцінюють громадяни, коли укладають договори?

Недооцінюють деталі — порядок розірвання, форс-мажор, відповідальність за невиконання. Часто люди дивляться лише на ціну, але не читають «як виходити з угоди». А саме ці умови потім створюють найбільші проблеми.

Як Ви оцінюєте рівень правової грамотності клієнтів?

З появою ШІ-інструментів люди часто приходять вже з певним юридичним бекграундом, оскільки щось почитали у ChatGPT, і підтримують діалог з юристом. Це створює і додаткові складнощі, адже інколи клієнти не вірять, що ШІ їм розтлумачив щось некоректно. Загалом можна сказати, що люди дедалі частіше хочуть самі щось з’ясувати, перш ніж іти до фахівця — і це чудово.

Які документи українці найчастіше підписують, не читаючи?

Договори оренди, купівлі техніки у розстрочку, банківські анкети, поліси страхування, довіреності.

Що порадите людям, які зараз купують чи продають нерухомість?

Не економити на перевірці. Один день юриста може зберегти роки судів. Перевірка власності, історії об’єкта та документів продавця — це не формальність, а гарантія спокою.

Чи змінилася за останній час якість рішень українських судів?

Можливо, з’явилося трохи більше зважених та мотивованих рішень. Проте є різниця між регіонами. Загальна тенденція — позитивна: суди стали більш відкритими до аргументів і аналітики.

Наскільки реально врегулювати спір без суду?

Дуже реально. Медіація, переговори, реструктуризація — це вже не щось екзотичне. Це економить час, кошти й нерви.

Наскільки активно проходить Ваш типовий день як директора юридичної компанії? 

Прокинувся, побіг, між цими «забігами» — кава, перекус, знову побіг. Доводиться робити декілька справ одночасно. Активний темп професійного життя надихає і спонукає до постійного саморозвитку.

Чи турбують Вас юридичні питання, які не дають спати?

Так, коли бачу несправедливість або формалізм, який шкодить людям. Але такі моменти лише підштовхують удосконалювати систему.

Які моральні дилеми Вам доводилося вирішувати?

Бували моменти, коли закон дозволяв одне, а совість підказувала інше. Адвокатура — це не просто робота, це репутація, яку будуєш роками.

Що порадите молодим юристам, які хочуть розвиватися у кількох сферах?

Не бійтеся багатопрофільності, але формуйте «ядро» — ту сферу, у якій ви найсильніші. Далі розширюйте горизонт, розуміючи, як галузі пов’язані між собою. І головне — вчіться мислити стратегічно, а не просто цитувати закон. І раджу не охоплювати занадто багато напрямів права, у яких розвиваєте експертність.

Які правові зміни вважаєте найбільш необхідними після війни?

О, тут багато ідей… Наприклад, оновлення механізмів відновлення права власності на зруйноване майно, чітке регулювання репарацій та компенсацій. Важливо прибрати зайву бюрократію.

Якщо подивитися на 5 років уперед — яким Ви бачите майбутнє адвокатури?

Більш технологічним, гнучким та клієнтоорієнтованим. Адвокати стануть радше стратегічними партнерами бізнесу, ніж «кризовими пожежниками». Технології допоможуть, але людський фактор — довіра, етика, мислення — залишиться головним.