Маркіан Висоцький: «Головне – захищати в межах закону і не нашкодити клієнту»

Редакція Femida.ua продовжує серію інтерв’ю з українськими правниками. Цього разу ми поспілкувалися з Маркіаном Висоцьким – адвокатом із багаторічним досвідом, радником Grain Law Firm. Обговорили вибір професії, специфіку кримінальної практики, виклики воєнного часу та місію адвокатури.

–  Пане Маркіане, як Ви прийшли у професію та чому обрали юриспруденцію?

–  Не можу сказати, що це було випадково. Після дев’ятого класу мої батьки вирішили: настав час визначатися з майбутньою професією. На сімейній раді ухвалили рішення, що я спробую вступити до профільного ліцею з більш високим рівнем навчання, ніж у звичайній школі. Так я потрапив до Фінансово-правового ліцею Київського національного університету імені Тараса Шевченка, який і закінчив, до речі, з відзнакою саме з правознавства.

Цей період став фундаментальним – пари там вели викладачі університету Шевченка. Ми вивчали історію, право, економіку та іноземні мови. І все це було на дуже високому рівні. Тож протягом навчання у ліцеї відбувався мій розвиток і як особистості, і як майбутнього професійного правника. Пізніше я продовжив навчання за спеціальністю «Правознавство» у різних вишах, зокрема на юридичному факультеті Академії муніципального управління та в Академії управління Міністерства внутрішніх справ. Також проходив практику в прокуратурі, державній виконавчій службі, юридичних відділах підприємств.

Спочатку мене більше цікавили цивільне та господарське право. Я працював у юридичних департаментах міжнародних холдингів, де набував практичного досвіду, бачив, як право застосовується на рівні бізнесу. У 2008 році перейшов до органів прокуратури України. Там займався контролем за дотриманням законів і процесуальним керівництвом досудового розслідування. Це був непростий, але дуже цінний досвід, який дав мені розуміння того, як функціонує правоохоронна система зсередини.

Після звільнення з прокуратури для мене усвідомленим кроком став перехід в адвокатуру – я називаю це перехід «на бік добра і світла».

Зміна світогляду та професійної ролі була непростою, але доволі швидкою. Я вдячний за наставництво більш досвідченим колегам, які допомогли мені «акліматизуватися» в новій ролі.

–  У яких сферах Ви практикуєте?

–  Мій адвокатський шлях повністю пов’язаний із кримінальним правом і процесом. З 2017 року я спеціалізуюся саме на захисті клієнтів у кримінальних провадженнях: від злочинів проти національної безпеки до злочинів у сфері службової діяльності та публічних послуг.

Ця сфера вимагає не тільки глибоких знань закону, а й витримки, вміння швидко реагувати на непередбачувані ситуації. У кримінальних справах часто вирішується доля людини – її свобода, репутація, іноді навіть життя. І це накладає особливу відповідальність.

–  З якими проблемами сьогодні найчастіше звертаються клієнти?

–  Найчастіше – це тиск на бізнес. Незаконні обшуки, вилучення майна, блокування рахунків. Дуже часто за цим стоїть політично або економічно мотивована зацікавленість державних органів.

Крім того, поширені порушення прав громадян під час досудового розслідування: недотримання процесуальних строків, зловживання запобіжними заходами, невиправдане застосування тримання під вартою, неадекватні застави, що має наслідком безальтернативне тримання осіб у слідчих ізоляторах.

Клієнти почали звертатися за правничою допомогою не лише тоді, коли вже сталося щось серйозне, а й на етапі, коли відчувають, що варто діяти превентивно. До речі, це дуже правильний підхід, адже дозволяє мінімізувати можливі ризики та підготуватися до різних сценаріїв розвитку подій.

–  Чи звертаються клієнти за допомогою у розв’язанні правових проблем, які виходять за межі вашої спеціалізації? Як виходите із таких ситуацій?

–  Клієнти дійсно звертаються з дуже різними запитами. І ми в Grain Law Firm завжди знаходимо оптимальний шлях, щоб допомогти їм. За потреби ми залучаємо адвокатів з інших практик до розробки правових позицій і аналітичної роботи. Спільно ми можемо вирішити фактично будь-які правові питання, в нас доволі велика команда адвокатів різних спеціалізацій, які мають вагомий професійний досвід.

–  Якими основними принципами керуєтеся в роботі?

–  Головний принцип, як і у лікарів – не нашкодити клієнту. Кожне рішення, кожна дія повинні бути ретельно зважені. Другий принцип – діяти виключно в межах правового поля, тобто принцип законності. І третій – відвертість у комунікації: клієнт має знати правду, навіть якщо вона неприємна. Переконаний, що ефективний захист можна будувати лише на довірі. В Grain Law Firm базові цінності – це фаховість, ршучість, креативність, етика і довіра, які поділяють члени команди, а гасло «Поза шаблонами. В межах закону» ілюструє наш підхід до роботи.

–  Як можете охарактеризувати рівень правосуддя в Україні під час воєнного стану?

–  Це складне і багатогранне питання, оскільки правосуддя – наріжний камінь механізму держави. І стосується воно не тільки воєнного стану. Хоча, звісно, після початку повномасштабного вторгнення навантаження на суди збільшилось. З 2022 року у Кримінальний кодекс внесли зміни, зокрема додали кваліфікуючу ознаку «вчинення злочину в умовах воєнного стану». Відтак, законодавець посилив кримінальну відповідальність за вчинення деяких категорій злочинів у поєднанні із криміналізацією діянь за вчинення злочинів, зокрема у сфері національної безпеки.

Однак, такі зміни в законодавстві дійсно стали викликом для правосуддя, яке, на превеликий жаль, залишає тенденцію до розгляду кримінальних справ з формалізованим підходом, часто нівелюючи застосування практики Європейського суду з прав людини, яка, як відомо, є обов’язковою для застосування національними судами в Україні. Це часто призводить до надмірних призначень покарань особам, обвинуваченим у вчиненні злочинів під час воєнного стану.

Як професійний адвокат я хочу застати той час, коли рівень правосуддя в Україні буде на найвищому рівні і на нас рівнятимуться інші країни.

–  Якими основними досягненнями наразі можете поділитися?

–  Наразі я маю успішні кейси з виправдувальними вироками судів, які вступили в законну силу, зокрема у справах за обвинуваченням клієнтів у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 289, ч. 1 ст. 263 КК України, та у справі за обвинуваченням особи у вчиненні злочину за ч. 3 ст. 289 КК України.

Крім того, у низці проваджень, де клієнтів підозрювали у вчиненні особливо тяжких злочинів, прокурори наполягали на найсуворішому запобіжному заході – триманні під вартою. Однак, завдяки принциповій позиції захисту слідчі судді погодилися на значно м’якші заходи – особисті зобов’язання, нічний домашній арешт або навіть повну відмову в застосуванні будь-якого запобіжного заходу.

Є також перемоги у справах, де нам вдалося відстояти майнові права клієнтів: суд відмовляв стороні обвинувачення у накладенні арешту на мобільні телефони, комп’ютерну техніку, транспортні засоби, рахунки та нерухомість. Такі рішення не лише захищають людей від безпідставних втрат, а й дозволяють їм зберігати більш-менш нормальне життя та бізнес навіть під час досудового розслідування.

–  На Вашу думку, які основні виклики сьогодні стоять перед українською адвокатурою?

–  Основоположні принципи адвокатської діяльності викарбувані в Основному Законі України – щодо забезпечення дотримання гарантій адвокатської діяльності, а також відображені в профільному Законі.

Вважаю, що гарантії адвокатської діяльності є непорушними й недоторканними догмами, фундаментом усієї адвокатури. Безпідставне втручання державних органів в діяльність самоврядного організму адвокатської спільноти є недопустимим.

Однак, ми маємо прикрі випадки грубих порушень з боку правоохоронних органів щодо безпідставних  перешкоджань законній професійній діяльності адвоката.

Зокрема, йдеться і про ототожнення адвоката з його клієнтом – з усіма подальшими для адвоката негативним наслідками, і недопуск адвокатів до проведення слідчих та процесуальних дій, і незаконні обшуки у адвокатів та вилучення їхньої техніки та документів, що містять адвокатську таємницю. Маємо випадки недопуску представників Ради адвокатів на обшук у адвоката, не кажучи вже про випадки застосування до адвокатів працівниками правоохоронних органів незаконних методів примусу із заподіянням тілесних ушкоджень.

–  Що у цій сфері необхідно докорінно змінювати чи поліпшувати?

–  Насамперед, необхідно на законодавчому рівні посилити відповідальність за порушення прав адвоката і гарантій адвокатської діяльності. Український адвокат сьогодні не має такого рівня захисту, як його колеги в країнах ЄС.

Друге – адвокатська спільнота має бути більш згуртованою.

Третє –  важливо активніше висвітлювати такі порушення в медіа. Тиск і беззаконня не можна замовчувати. І тут органи адвокатського самоврядування на всіх рівнях також мають більш широко висвітлювати цю проблематику.

–  Чи замислювалися, ким би Ви стали, якщо б обрали не юриспруденцію?

–  До 10 класу я мріяв стати лікарем. Можливо, якби б не поради батьків і вибір ліцею, то пов’язав своє життя з медициною чи мистецтвом. Але, зрештою, я радий, що обрав саме адвокатуру – тут можу реалізувати бажання допомагати людям, створювати ефективні та креативні стратегії захисту інтересів клієнтів та боротися за справедливість.