НАЗК закликає до подальшого удосконалення процедури встановлення інвалідності

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) перевірило стан виконання рекомендацій, запропонованих у листопаді 2024 року для усунення корупційних зловживань у системі медико-соціальної експертизи (МСЕК). Рекомендації викладені у дослідженні «Топ-10 корупційних  ризиків  медико-соціальної  експертизи  щодо  встановлення  інвалідності» (актуалізоване з урахуванням правового режиму воєнного стану), що було надане Кабінету Міністрів України, Міністерству охорони здоров’я України (МОЗ) та профільному комітету Верховної Ради України.

Фахівці НАЗК проаналізували, які зміни у законодавстві та процедурах відбулися за цей період, для чого зібрали інформацію від МОЗ та громадських організацій. Частина ключових антикорупційних заходів вже реалізована.

Так, запроваджено новий порядок встановлення інвалідності, і МСЕК замінили експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування людини. Були встановлені чіткі регламентації та перелік функцій цих команд, на їх членів почали поширюватися вимоги та обмеження Закону України «Про запобігання  корупції». Запущено електронну систему і значною мірою оцифровано документообіг, реалізовано принцип «екстериторіальності», що дозволяє уникати залежності від конкретного регіону чи установи. Все це значною мірою мінімізує корупційні ризики, пов’язані з підробкою документів чи впливом зацікавлених осіб.

Проте лишається певна кількість рекомендацій, які ще частково не імплементовані та вимагають додаткових нормативних та організаційних кроків. Є потреба у вдосконаленні процедури оцінювання функціонування особи, технічному доопрацюванні цифрових систем, підвищенні їх операційної спроможності, що дозволить забезпечити прозорість у роботі експертних команд та усунути ризики корупційних зловживань.

Недоліки, які НАЗК закликає усунути:

• впровадження  Міжнародної  класифікації  функціонування,  обмежень життєдіяльності та здоров’я перебуває  на  початковій  стадії,  зберігається  поділ  на  «групи інвалідності», електронну систему не інтегровано повністю;
• залишається  ризик  штучного  затягування  строків  встановлення  інвалідності,  оскільки  не  визначені  максимальні  строки  для проведення додаткових обстежень;
• система міжвідомчої взаємодії та підтримки військових і ветеранів наразі існує лише у базових нормативно-правових актах та потребує реальної інтеграції систем між відомствами;
• залишається невирішеною потреба у повному впровадженні електронного документообігу та контролю за доступом до даних пацієнтів у медичних інформаційних системах;
• впровадження автоматичного формування експертних  команд залишається  формальним  і  відповідно  існує  ризик впливу.

Наявність проблемних питань також підтверджується численними зверненнями громадян на гарячу лінію ГО «Всеукраїнська правозахисна організація «Юридична сотня».

НАЗК