Особливості визнання недійсним шлюбного договору: роз’яснення адвоката

Про визнання недійсним шлюбного договору розповів адвокат, кандидат юридичних наук, Голова Комітету з цивільного права та процесу НААУ, Голова правління Центру сімейно-правових досліджень Олег Простибоженко під час заходу з підвищення кваліфікації адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ.

Лектор докладно проаналізував разом з учасниками визнання недійсним шлюбного договору, а саме:

• 1. Правове регулювання.
• 2. Інститут шлюбного договору.
• 3. Недійсність шлюбного договору (підстава).
• 4. Практика ВС: тлумачення ст. 93 СК України.
• 5. Змішаний договір.
• 6. Перехід права власності на майно між подружжям.
• 7. Практика ВС: перехід права власності на майно.
• 8. Ретроспективна зміна правового режиму майна подружжя.
• 9. Практика ВС: зворотна дія шлюбного договору.
• 10. Укладення шлюбного договору представником.
• 11. Регулювання правового режиму боргів (майнових зобов’язань) подружжя.
• 12. Врегулювання аліментних відносин.
• 13. Практика ВС: врегулювання шлюбним договором аліментних відносин.
• 14. Підсумки.

У рамках характеристики визнання шлюбного договору недійсним акцентовано на наступному:

1. Правове регулювання:

• СК України – глава 10 (ст. 92–103);
• ЦК України – ст. 3, 6, глави 52, 53;
• Постанова Пленуму ВСУ від 21.12.2007 № 11: Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя (пп. 22–23).

Кодекс про шлюб і сім’ю 1969 р. не містив норм про шлюбний договір. Лише Сімейний кодекс України 2002 р. визнав право подружжя врегульовувати усю сукупність майнових відносин договором.

2. Інститут шлюбного договору

Шлюбний договір – цивільно-правовий інструмент, що дозволяє визначити правовий режим майна, порядок користування, зобов’язання та утримання подружжя.

Сімейний кодекс забезпечує диспозитивність у регулюванні майнових правовідносин між подружжям.

3. Недійсність шлюбного договору (підстава):

• ч. 4 ст. 93 СК України: Шлюбний договір не може зменшувати обсягу прав дитини і не може ставити одного з подружжя у надзвичайно невигідне матеріальне становище.
• Ця категорія – оціночна, доводиться стороною, що оспорює договір.
• Підстава недійсності: порушення добросовісності, моральних засад, зловживання правом (ст. 13 ЦК України).

Судова практика:

• Постанова ВС від 26.02.2020 у справі № 755/19197/18: визнано недійсним договір, за яким усе майно, набуте в шлюбі, передавалося одному з подружжя.
• Постанова ВС від 09.10.2019 у справі № 713/1964/16-ц: умови договору поставили дружину в невигідне становище (передача всіх будматеріалів чоловікові).

4. Практика ВС: тлумачення ст. 93 СК України

• Справа № 755/19197/18: шлюбний договір визнано недійсним, бо він фактично позбавив дружину прав на спільне майно.
• Справа № 760/18875/20: суд визнав договір чинним, бо він не ставив жодну сторону у невигідне становище (включав пункт про спільну власність на квартиру).

ВС підкреслив: для оцінки дійсності шлюбного договору потрібно встановити баланс інтересів подружжя та відсутність дискримінації однієї сторони.

5. Змішаний договір

• Можливе укладення договору, який містить елементи шлюбного договору і договору про поділ (виділ) майна.
• Проте суди часто керуються назвою договору, а не його змістом.

Наявність у шлюбному договорі переліку об’єктів, фактично виділених в особисту власність, може бути підставою для визнання його недійсним.

6. Перехід права власності на майно між подружжям

Ч. 5 ст. 93 СК України: За шлюбним договором не може передаватися у власність одному з подружжя нерухоме майно або інше майно, право на яке підлягає державній реєстрації.

Тобто шлюбний договір не є підставою для переходу права власності — лише визначає його режим.

7. Практика ВС: перехід права власності на майно

• Постанова ВС від 15.09.2019 у справі № 522/25760/16-ц:

Умова договору про перехід у власність чоловіка нерухомості, авто, машиномісця після розлучення — суперечить ст. 93 СК, бо передбачає перехід права власності.

• Постанова ВС у справі № 457/74/16-ц:

Умови договору щодо майнових прав на незавершений об’єкт не порушують закон, бо об’єкт ще не набув ознак нерухомості.

8. Ретроспективна зміна правового режиму майна подружжя:

• ч. 2 ст. 97 СК України: сторони можуть домовитися про непоширення ст. 60 СК (щодо спільної власності) на майно, набуте під час шлюбу.
• Проте постає питання: чи можна змінити режим майна, набутого до укладення договору?

ВС: ретроспективна дія можлива лише за прямою згодою сторін і якщо не порушує ст. 93, 95 СК.

9. Практика ВС: зворотна дія шлюбного договору

• Справа № 756/9936/14-ц: суд не визнав зворотної дії договору — майно, набуте до його укладення, не підпадає під його умови.
• Справа № 760/18875/20: сторони погодили, що договір поширюється на майно, набуте до або після його укладення, — суд не оспорював це положення.
• Постанова ВС від 19.03.2025 у справі № 686/30682/23: Суд визнав, що сторони можуть визначити режим майна, яке ще не набуте, — тобто дія договору поширюється на майбутнє, але не ретроспективно.

10. Укладення шлюбного договору представником

Постанова ВС від 25.09.2019 у справі № 757/10715/17-ц:

Шлюбний договір не може укладатися через представника, оскільки майнові відносини між подружжям пов’язані з особою (ст. 2, 14 СК; ч. 2 ст. 238 ЦК).
Представнику заборонено вчиняти правочини, які можуть бути вчинені лише особисто особою, яку він представляє.

11. Регулювання правового режиму боргів (майнових зобов’язань) подружжя

Шлюбний договір може визначати:

• солідарність чи особистий характер боргів;
• умови, коли зобов’язання вважаються сімейними;
• порядок відповідальності сторін.

Рекомендовано включати:

• укладення договорів в інтересах сім’ї лише за згодою обох;
• солідарна відповідальність — тільки за спільною згодою;
• якщо договір укладений одним з подружжя, другий відповідає лише своєю часткою у спільному майні.

12. Врегулювання аліментних відносин

Ст. 99 СК України:

Шлюбним договором може бути встановлено право на утримання незалежно від непрацездатності чи потреби, а також умови його припинення (наприклад, виплата компенсації).

Можна передбачити:

• добровільне утримання;
• грошову компенсацію при розірванні шлюбу;
• строк дії такого зобов’язання.

13. Практика ВС: врегулювання шлюбним договором аліментних відносин

Постанова ВС від 17.06.2020 у справі № 761/46925/18:

Чоловік зобов’язався надавати утримання дружині та виплатити компенсацію $225 000 при розірванні шлюбу після трьох років. ВС визнав, що така умова відповідає ст. 18 СК (договірний спосіб захисту сімейних прав). Позов про розірвання шлюбу та стягнення компенсації може розглядатись одночасно, оскільки сторони передбачили це договором.

14. Підсумки

Шлюбний договір — важливий і гнучкий інструмент, який дозволяє:

• врегулювати майнові, боргові, аліментні питання;
• визначити правовий режим спільного чи особистого майна.

Проте:

• Судова практика залишається непослідовною (особливо щодо ретроспективності та «невигідного становища»);
• Нотаріуси повинні враховувати позиції ВС;
• Майно, набуте до укладення договору, не може бути ним змінене — для цього потрібен окремий договір про поділ чи відчуження.