Знищене житло: що станеться із земельною ділянкою, якщо вона була неприватизована?

Власники знищеного житла стикаються з низкою питань: що робити з документами, як отримати компенсацію, і головне — що станеться із земельною ділянкою, якщо вона була неприватизована?

Юридичний порадник для ВПО нагадує: процедура компенсації за зруйноване житло вимагає важливого кроку — припинення права власності на зруйнований будинок. Саме цей запис у Державному реєстрі стає підставою для видачі житлового сертифіката чи коштів для нового будівництва.

Ключова деталь: припинення права власності на будинок не означає автоматичного припинення прав на землю. Земля — це окремий правовий об’єкт, і її доля залежить від того, який статус вона мала до знищення житла.

Водночас законодавець наклав важливе обмеження на період дії воєнного стану. У перехідних положеннях Земельного кодексу (підпункт 5, пункт 27 розділу Х) передбачено, що під час воєнного стану безоплатна передача земель державної чи комунальної власності у приватну власність забороняється. Іншими словами, стандартна процедура «безкоштовної приватизації» зараз заблокована.

Однак з цього правила є два винятки:

• по-перше, правило не стосується власників будівель і споруд, розташованих на земельних ділянках;
• по-друге — тих, хто отримав землю у користування ще до 2002 року.

Звідси й виникає колізія. З одного боку, необхідно припинити право власності на зруйнований будинок, щоб отримати компенсацію. З іншого — саме наявність цього права є ключем, який відкриває можливість безоплатної передачі землі у власність. Тоді, якщо спочатку припинити право власності на будинок, а потім лише почати клопотати про землю, можна втратити шанс скористатися винятком. Тому, перш ніж подавати заяву про припинення права власності на будинок, рекомендуємо з’ясувати, чи можливо у вашій ситуації оформити документи на землю.

Універсального способу вирішення таких питань, на жаль, немає.

Усе залежить від конкретної ситуації:

• Якщо ділянка була у користуванні (наприклад, постійне користування з радянських часів) — є шанс приватизувати її навіть під час воєнного стану.
• Якщо це орендована земля — виняток не діє: доведеться працювати в межах договору оренди, домовлятися з власником чи чекати на можливість викупу.
• Якщо земля була виділена під будівництво, але не оформлена у власність — можна звертатися з клопотанням про безоплатну передачу, однак зробити це важливо саме тоді, коли ще зареєстроване право власності на будинок.
• Якщо власники проживали у «будинку без землі» — тобто мали лише свідоцтво на житло, але ніколи не оформлювали право на ділянку — доведеться оперативно перевірити кадастр і почати процедуру оформлення, бо після отримання компенсації (і припинення права власності на нерухомість, розташовану на ділянці) можливості приватизації землі можуть зникнути або значно ускладнитися.

Є й складніші випадки. Наприклад, якщо ділянка була неоформлена й будівництво вважалося самочинним або споруда не введена в експлуатацію з належним оформленням. Тоді ситуація найбільш проблемна: державні органи можуть відмовити у реєстрації права власності на житло, а без рішення суду про визнання права власності на будівлю (за наявності підстав) скористатися винятком для приватизації ділянки практично неможливо. А отже, і шанс закріпити землю за собою мінімальний.

Отже, варто зробити наступні висновки:

• Компенсація за зруйнований будинок і доля неприватизованої ділянки — це два різні процеси, але вони тісно пов’язані.
• Компенсація не означає автоматичної приватизації землі, так само як і не означає відмови від ділянки.
• Щоб зберегти право на землю, варто діяти зважено, але не зволікати: перевірити статус земельної ділянки, кадастр, звернутися до місцевої ради і, якщо є підстави, скористатися можливостями набуття права власності на землю, передбаченими законом.