Для охорони спадкового майна (частки у статутному капіталі товариства) нотаріус має право укласти договір на управління спадщиною з іншою особою, ніж спадкоємець – КГС ВС

Нотаріус має право укласти договір на управління спадщиною (часткою у статутному капіталі товариства) з іншою, ніж спадкоємець, особою не лише в разі фізичної відсутності спадкоємців, а й коли відсутні спадкоємці, які постійно проживали зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, або спадкоємці, які подали заяву про прийняття спадщини.

Такий договір є правомірним, якщо перед його укладенням нотаріус встановив факт відсутності спадкоємців шляхом отримання інформації з відповідних реєстрів і направлення листів потенційним спадкоємцям.

Договір на управління спадщиною має правову природу договору зі скасувальною обставиною, оскільки його дія автоматично припиняється з моменту прийняття спадщини спадкоємцями, що не порушує їхніх прав та законних інтересів.

Такий висновок зробила колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: постанова КГС ВС від 28 серпня 2025 року у cправі № 910/8275/24

Спадкоємиця померлого учасника ТОВ звернулася з позовом до ТОВ, іншого учасника ТОВ, який є директором ТОВ та управителем спадщини, і приватного нотаріуса, зокрема про визнання недійсним договору на управління спадщиною. Позивачка послалася на те, що спірний договір порушує її права та законні інтереси як спадкоємиці померлого учасника ТОВ, оскільки договір був укладений нотаріусом не з нею як спадкоємицею померлого учасника ТОВ, а з іншою особою.

Рішенням господарського суду в позові відмовлено. Постановою апеляційного господарського суду змінено рішення господарського суду, викладено його мотивувальну частину в редакції зазначеної постанови, а резолютивну частину рішення господарського суду залишено без змін.  КГС ВС залишив без змін рішення попередніх судових інстанцій.

КГС ВС зазначив, що перед укладенням договору на управління спадщиною нотаріус зобов’язаний з’ясувати та отримати інформацію про те, чи є в померлого спадкоємці, які станом на час відкриття спадщини постійно проживали разом з ним, та/або чи є спадкоємці, які на час відкриття спадщини не проживали постійно зі спадкодавцем, але подали заяву про прийняття спадщини. Якщо такі спадкоємці виявлені та існують, нотаріус відмовляє в укладенні договору на управління спадщиною з іншою, ніж спадкоємець, особою. Тобто укладення договору на управління спадщиною з іншою, ніж спадкоємець, особою в розумінні ст. 1285 ЦК України, ст. 61 Закону України «Про нотаріат» та підпункту 9.1. п. 9 гл. 9 розд. ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України є можливим не лише в разі повної фізичної відсутності спадкоємців, а й у разі, якщо нотаріус при вжитті заходів з охорони спадкового майна виявить відсутність спадкоємців, які станом на час відкриття спадщини постійно б проживали б разом з померлим, і спадкоємців, які станом на час відкриття спадщини не проживали постійно зі спадкодавцем, але подали заяву про прийняття спадщини.

Суди попередніх інстанцій встановили, що нотаріус уклала спірний договір з іншою, ніж спадкоємець, особою з дотриманням зазначених вимог.

КГС ВС дійшов висновку, що спірний договір не порушує прав та/або інтересів позивачки, оскільки позивачка, як спадкоємиця першої черги померлого учасника ТОВ, станом на час відкриття спадщини не проживала постійно разом з ним і не подала заяву про прийняття спадщини ні станом на дату відкриття спадщини, ні станом на дату укладення спірного договору. Позивачка не вчинила жодних юридично значущих дій для того, щоб договір на управління часткою у статутному капіталі ТОВ був укладений саме з нею.

Крім того, договір на управління спадщиною за своєю правовою природою є договором зі скасувальною обставиною, оскільки права та обов’язки управителя припиняються з моменту з’явлення спадкоємців та/або прийняття спадкоємцями спадщини. На момент звернення позивачки із заявою про прийняття спадщини спірний договір на управління спадщиною, укладений з іншим учасником ТОВ, припинив свою дію, а управління спадщиною вже здійснювала мати померлого, яка першою зі спадкоємців звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.