Фінмоніторинг і блокування рахунків — коментар Іллі Колесника

Масове блокування рахунків українців через “тригери” у призначенні платежів пов’язане з посиленням фінансового моніторингу та вимог Національного банку у 2025 році. Банки сьогодні несуть відповідальність за виявлення операцій, які можуть бути пов’язані з відмиванням коштів, ухиленням від податків або обігом криптовалюти поза правовим полем. Саме тому будь-яке неоднозначне формулювання у платіжці — наприклад, “за крипту”, “повернення боргу”, “за товар” на приватну картку — може автоматично потрапити під перевірку системи комплаєнсу.

Проблема в тому, що блокування може торкнутися навіть звичайних громадян, які не порушують закон. Наприклад, якщо ви регулярно отримуєте кошти з однаковим призначенням на особистий рахунок, банк може розцінити це як підприємницьку діяльність без реєстрації ФОП або як схему “обходу” податків.

Щоб уникнути блокувань, я раджу дотримуватись кількох простих правил:
1. Використовуйте чіткі, нейтральні формулювання — “особистий переказ”, “поповнення картки”, “подарунок”, “переказ від батьків” тощо.
2. Для розрахунків за товари чи послуги використовуйте лише рахунки зареєстрованих ФОПів або компаній.
3. Уникайте згадок про криптовалюту, обмін чи боргові операції у призначенні платежу.

Якщо рахунок все ж заблокували, не варто панікувати. Слід письмово звернутися до банку із запитом про причини блокування і надати документи, які підтверджують законність походження коштів — наприклад, договір, розписку, банківські виписки чи податкові декларації. У більшості випадків після перевірки банк розблоковує рахунок.

Такі дії з боку фінансових установ — це не спроба “перешкодити” клієнтам, а наслідок жорсткіших вимог міжнародних стандартів фінмоніторингу, яких Україна зобов’язана дотримуватися».

Ілля Колесник,  юрист практики банкрутства та реструктуризації ЮК “Приходько та партнери“