Нові правила лобіювання: які права та обов’язки мають лобісти, клієнти та посадовці

В Україні почали діяти оновлені норми Закону «Про лобіювання», які впорядковують взаємодію між трьома учасниками процесу — лобістом, його клієнтом та об’єктом лобіювання, тобто посадовцями органів державної влади та місцевого самоврядування. Документ встановлює чіткі рамки поведінки, аби знизити корупційні ризики та забезпечити прозорість ухвалення рішень.

Права та обов’язки лобіста

Лобіст може представляти комерційні інтереси власні або клієнта, взаємодіяти з органами влади, подавати аналітичні матеріали до проєктів нормативних актів та публічно висвітлювати тему лобіювання.

Водночас він зобов’язаний діяти виключно в межах закону, уникати конфлікту інтересів, вчасно вносити дані до Реєстру прозорості, припиняти неправомірну діяльність та не пропонувати посадовцям будь-якої неправомірної вигоди.

Права та обов’язки об’єкта лобіювання

Посадовці мають право отримувати повну інформацію про лобіста та його інтереси, а також повідомляти НАЗК про випадки впливу з боку осіб, які не набули статусу лобіста, але фактично здійснюють лобіювання.

Вони зобов’язані забезпечувати рівне ставлення до всіх учасників процесу, розглядати подані аналітичні матеріали, інформувати НАЗК про можливі порушення та не допускати конфлікту інтересів.

Права та обов’язки клієнта лобіювання

Клієнт може ознайомлюватися з усіма матеріалами, підготовленими лобістом, та залучати кількох представників, якщо це не суперечить договору.

Його обов’язок — надавати достовірну інформацію для роботи лобіста, здійснювати оплату виключно безготівково, повідомляти про обставини, які забороняють подальше лобіювання, та в разі необхідності надавати підтвердження згоди бенефіціара, чиї інтереси представляються.

Станом на 13 листопада 2025 року у Реєстрі прозорості налічується 101 суб’єкт лобіювання — 51 юридична особа та 50 фізичних осіб.

Джерело…