Чим відрізняється спадкування за правом представлення та спадкова трансмісія?

Спадкування – це перехід прав та обов’язків (спадщини) від спадкодавця, який помер, до спадкоємців. Воно може здійснюватися за заповітом або за законом. Чим відрізняється спадкування за правом представлення та спадкова трансмісія – роз’яснив Мін’юст.

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 Цивільного кодексу України.

Главою 86 Кодексу встановлено черговість спадкування за законом. Спадкоємці одержують право на спадкування почергово, залежно від ступеня спорідненості. Кожна наступна черга одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу (стаття 1258 Кодексу).

У житті трапляються ситуації, коли спадкоємець помер раніше спадкодавця або помер після відкриття спадщини, але не встиг її прийняти. У таких випадках застосовують два правові механізми: спадкування за правом представлення або спадкову трансмісію.

Спадкування за правом представлення

Під спадкуванням за правом представлення розуміється особливий порядок закликання до спадкування спадкоємців за законом, коли одна особа у випадку смерті іншої особи, яка є спадкоємцем за законом, до відкриття спадщини нібито заступає її місце і набуває право спадкування тієї частки у спадковому майні, яку отримав би померлий спадкоємець, якби він був живий на момент відкриття спадщини. По своїй суті спадкування за правом представлення – це специфічний порядок набуття права на спадкування за законом, і він не є окремою підставою або видом спадкування (постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 30.04.2024 № 154/3846/20 (далі – Постанова)).

Так, стаття 1266 Кодексу передбачає такий порядок:

– Внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

– Прабаба, прадід спадкують ту частку спадщини, яка б належала за законом їхнім дітям (бабі, дідові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.

– Племінники спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (сестрі, братові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.

– Двоюрідні брати та сестри спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (тітці, дядькові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Якщо спадкування за правом представлення здійснюється кількома особами, частка їхнього померлого родича ділиться між ними порівну.

При спадкуванні по прямій низхідній лінії право представлення діє без обмеження ступеня споріднення.

З огляду на зміст Постанови це означає, що у разі смерті до відкриття спадщини дітей спадкодавця, право на спадкування переходить до їхніх дітей (онуків спадкодавця), у разі смерті до відкриття спадщини онуків спадкодавця, право на спадкування отримають їхні діти (правнуки спадкодавця) тощо.

Спадкова трансмісія

Якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов’язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія).

Право на прийняття спадщини у цьому випадку здійснюється на загальних підставах протягом строку, що залишився. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він подовжується до трьох місяців (стаття 1276 Кодексу).

Основні відмінності між цими механізмами

1.Підстава

Спадкуванням за правом представлення застосовується, якщо спадкування відбувається за законом. Спадкова трансмісія – за законом і заповітом.

2.Момент смерті спадкоємця

Спадкування за правом представлення здійснюється, якщо спадкоємець помер раніше за спадкодавця. Спадкова трансмісія – якщо спадкоємець помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти.

3. Коло спадкоємців

Коло спадкоємців при застосуванні спадкування за правом представлення чітко визначений Кодексом. Ними можуть бути тільки родичі спадкодавця. Тоді, як при спадковій трансмісії (за наявності заповіту) – можуть бути й інші особи.