Верховний Суд: організатора незаконного виїзду за кордон можна покарати навіть без фактичного перетину

Верховний Суд підтвердив, що для притягнення до відповідальності організатора незаконного переправлення осіб через державний кордон не є обов’язковим сам факт перетину кордону тим, кого планували вивезти.

Про це повідомляє Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду.

Йдеться про справу, в якій чоловік організував спробу незаконного виїзду за кордон свого сина та запропонував хабар посадовцю прикордонної служби за сприяння у перетині кордону поза пунктами пропуску. Сума неправомірної вигоди становила понад 70 тисяч гривень.

Захист у касаційній скарзі наполягав, що склад злочину відсутній, адже фактичного перетину кордону не відбулося. Однак Верховний Суд відхилив ці доводи.

Суд роз’яснив, що організація незаконного переправлення включає розробку плану, пошук виконавців, визначення маршруту, часу та способу перетину кордону, а також надання коштів або інших засобів для реалізації цього плану.

Відповідальність організатора, відповідно до статті 332 Кримінального кодексу, настає вже з моменту вчинення таких організаційних дій — незалежно від того, чи вдалося фактично переправити особу через кордон.

У цій справі суди встановили, що обвинувачений шукав спосіб незаконного перетину кордону для себе і сина, домовлявся з прикордонником та надав йому хабар. Це було визнано достатнім для кваліфікації злочину як закінченого.

Обставина, що нікого з осіб не було затримано під час фактичної спроби перетину, не вплинула на правову оцінку дій організатора.