Касаційна скарга з неіснуючими постановами ВС: у відкритті провадження відмовлено

Учасники справи зобов’язані дотримуватися принципу фахового людського контролю при використанні технологій штучного інтелекту.

Посилання на неіснуючі постанови Верховного Суду може свідчити про використання учасником справи інструментів штучного інтелекту та отримання результату у формі так званих галюцинацій, що свідчить про недобросовісне користування учасником справи процесуальними правами.

Такі висновки виклав КАС ВС в ухвалі про відмову у відкритті касаційного провадження від 15 січня 2026 року у справі № 240/14153/24.

Скаржник у касаційній скарзі як на підстави для касаційного оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій послався на неврахування судами низки постанов Верховного Суду. Проте перевіркою Єдиного державного реєстру судових рішень установлено, що жодного з перерахованих судових рішень Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду не існує в реальності. Тобто зазначені в касаційній скарзі номери справ та дати ухвалення постанов є вигаданими, а посилання на сформовані висновки – неправдивими.

Подібні дії суперечать принципу добросовісності користування процесуальними правами, закріпленому у ст. 45 КАС України, та ставлять під сумнів обґрунтованість касаційної скарги загалом.

Верховний Суд звернув увагу, що характер наведених посилань може свідчити про використання учасником справи інструментів ШІ та, відповідно, отримання на запит результату у формі «галюцинацій» (феномен, за якого результат роботи системи генеративного ШІ містить неточну або хибну інформацію, що оманливо представлена як достовірна).

У цьому контексті Верховний Суд наголосив, що використання ШІ для підготовки процесуальних документів саме по собі не заборонене, проте відповідальність за достовірність інформації, викладеної у процесуальних документах, покладається виключно на учасника справи.

Верховний Суд відзначив обов’язковість дотримання принципу фахового людського контролю (human-in-the-loop). Використання ШІ у правничій діяльності допускається виключно як допоміжний інструмент, який не може замінити професійну діяльність правника: його критичне мислення, фахове судження та правову кваліфікацію (Рекомендації з відповідального використання штучного інтелекту для правників, схвалені Міністерством цифрової трансформації та Міністерством юстиції України, липень 2025 року).

Водночас подання до суду процесуальних документів, згенерованих ШІ, за відсутності фахової перевірки, свідчить про неналежне виконання професійних обов’язків і недобросовісне користування учасником справи процесуальними правами, що може бути кваліфіковано як вияв неповаги до суду.

Джерело: ВС

 

Читайте також: Верховний Суд визначив, коли про використання ШІ можна не повідомляти