Апеляційний суд безпідставно повернув скаргу на рішення щодо запобіжного заходу – касаційний суд скасував ухвалу

Суд касаційної інстанції, встановивши, що ухвала суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги на рішення щодо обрання (продовження) запобіжного заходу постановлена з порушенням приписів п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 438 цього Кодексу скасовує оскаржену ухвалу з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції на підставі п. 2 ч. 1 ст. 436 КПК України.

Такого висновку дійшла об’єднана палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду (постанова від 1 квітня 2024 року у справі № 751/3856/21, провадження № 51-88кмо23), розглянувши касаційну скаргу обвинуваченого на ухвалу апеляційного суду про повернення апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції щодо продовження обраного стосовно нього запобіжного заходу. Апеляційний суд ухвалив таке рішення з огляду на те, що апеляційну скаргу подано після закінчення процесуального строку оскарження та особа, яка її подала, не порушує питання про його поновлення.

ОП ККС ВС наголосила, що практика, коли суд касаційної інстанції, за наявності обґрунтованих підстав для скасування судового рішення та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції, залишає незаконне рішення без змін або скасовує його, проте не призначає нового розгляду в суді апеляційної інстанції, нівелює право обвинуваченого на оскарження рішення про обрання чи про продовження запобіжного заходу в порядку, передбаченому КПК України, та  всупереч прямим приписам закону створює правовий стан, що унеможливлює для особи, права якої порушено, отримати юридичну сатисфакцію за незаконне позбавлення волі. Це може призвести в конкретному провадженні до того, що жодне з рішень про обрання чи продовження запобіжного заходу внаслідок необґрунтованого повернення апеляційної скарги не буде перевірено в апеляційному порядку та особа, усупереч установленому в статтях 331, 395 КПК України порядку, буде фактично позбавлена доступу до правосуддя.

З огляду на приписи статей 438, 436 КПК України є безпідставними правозастосовні підходи, за  якими унеможливлюється апеляційний перегляд рішення місцевого суду (слідчого судді) про обрання чи продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, у процесуальній ситуації, коли в разі встановлення того, що оскаржена ухвала апеляційного суду постановлена внаслідок істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, Суд відмовляє в задоволенні вимог про скасування оскарженої ухвали апеляційного суду про повернення апеляційної скарги і не призначає новий розгляд у суді апеляційної інстанції, а  також у разі, коли після скасування ухвали апеляційного суду про повернення апеляційної скарги як такої, що постановлена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, Суд не призначає нового розгляду в суді апеляційної інстанції.

Крім того, ОП ККС ВС зазначила, що іншого порядку перевірки законності й обґрунтованості оскарженого в апеляційному порядку судового рішення в аспекті дотримання судом (слідчим суддею) приписів закону щодо продовження (обрання) запобіжного заходу у виді тримання під вартою, у тому числі передбачених статтями 177, 183, 193, 196, 199 КПК України, кримінальний процесуальний закон не встановлює, зокрема, під час ухвалення вироку, його перегляду в апеляційному та касаційному порядку.