В національному законодавстві не існує загального визначення, що таке найкращі інтереси дитини: суддя ВС

Суддя Верховного Суду в Касаційному цивільному суді Олена Білоконь відзначила, що синергія взаємодії представників різних професій, які дотичні до вирішення питань, що стосуються сімейних конфліктів, дає потенціал напрацювання певних критеріїв найкращих інтересів дітей.

Про це повідомляє Судова влада.

Вона звернула увагу на точки перетину медіації та державного судочинства – двох різних систем врегулювання сімейних конфліктів, до яких залучені діти. Якщо медіація в загальному розумінні – це особлива модель переговорів за участю неупередженого посередника для досягнення спільної згоди, то завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб.

Чи конкурентні ці системи, чи вони є взаємодоповнюючими? Як показує досвід цивілізованих соціумів, державне судочинство і медіація не спроможні поглинути одне одного. А тому одночасно існують у взаємодії.

Про це свідчить і український досвід. З імплементацією норм щодо медіації  в наше законодавство зараз найоптимальнішою правовою формою такої взаємодії є державно-приватне партнерство судочинства та медіації.

Суддя зазначила, що сімейний спір – це не завжди суто юридичне питання, нерідко – це про кризу в побудові відносин між членами сім’ї. Тому учасники конфлікту стимулюються до конструктивного діалогу з метою добровільного вирішення спорів, до яких залучена дитина (ст. 16 ЦПК України передбачено, що сторони вживають заходів для досудового врегулювання спору між собою). У цьому аспекті судді високо цінують потенціал медіації при вирішенні сімейних спорів за участю дітей: надають інформацію про неї, пропонують сторонам скористатися послугами медіації, зупиняють провадження у зв’язку з бажанням сторін спробувати вирішити спір у позасудовому порядку.

Сімейний конфлікт, до якого залучені діти, має бути вирішений з урахуванням їхніх найкращих інтересів. Такий підхід дуже поширений у світі, й українські суди активно впроваджують його у свою практику.

Олена Білоконь акцентувала на важливості того, щоб усі особи, дотичні до вирішення відповідних конфліктів, мали загальне спільне розуміння, які елементи слід враховувати при оцінці найкращих інтересів дитини. Для суддів ухвалення збалансованого рішення в найкращих інтересах дитини вимагає не так вирішення спору про порушене право одного з батьків, як вирішення питання майбутнього дитини. При вирішенні таких спорів враховується два базових аспекти: інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв’язків із сім’єю, крім випадків, коли сім’я є особливо неблагополучною; в найкращих інтересах дитини – забезпечення її розвитку в безпечному, спокійному та стійкому середовищі.

Олена Білоконь зазначила, що в національному законодавстві не існує загального визначення, що таке найкращі інтереси дитини. При цьому в ч. 2 ст. 159, ч. 1 ст. 161 СК України перераховані обставини, які суд має враховувати (ставлення батьків до виконання своїх обов’язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров’я, думка дитини щодо спору та інші обставини, що мають істотне значення).

Суддя зауважила, що для ефективного вирішення сімейних конфліктів, від яких страждають діти, кожен правник, психолог, представник системи надання соціальних послуг проявляє певну гнучкість, індивідуальний підхід в оцінці найкращих інтересів дитини. Представники різних професій мають практичні напрацювання в цій галузі, але немає єдиних базових критеріїв оцінки найкращих інтересів дитини, які б дали змогу особам, що вирішують сімейний конфлікт, їх враховувати. Тому, на її думку, корисно було б мати певний дороговказ, що ж то за інші обставини, які мають істотне значення для вирішення конкретного спору, та які критерії визначення найкращих інтересів дитини.

Європейська комісія з (питань) ефективності правосуддя 7 грудня 2007 року ухвалила Керівні принципи № 14 для кращого виконання наявних Рекомендацій щодо медіації в сімейних  справах і щодо медіації в цивільних справах і рекомендувала державам членам та іншим утворенням, які беруть участь у сімейній медіації, спільними зусиллями розробити єдині критерії оцінки найкращих інтересів дитини, включаючи можливість участі дитини в процесі медіації. До таких  могли б увійти  врахування віку дитини,  її розумова зрілість, взаємовідносини батьків, характер спору тощо. Розробці таких критеріїв могли б посприяти Рада Європи разом із Європейським Союзом.

Підсумовуючи, Олена Білоконь закликала представників різних професій сприяти імплементації в національну практику зазначених Рекомендацій та спільними зусиллями представників різних процесій розробити єдині базові критерії оцінки найкращих інтересів дитини. Йдеться не про готове стандартизоване вирішення сімейного конфлікту, а про визначення елементів, які слід враховувати при оцінці найкращих інтересів дітей задля побудови суспільства із щасливими дітьми та їхніми батьками.