Благодійні, волонтерські фонди та віртуальні активи в умовах війни: вітчизняний та зарубіжний досвід

post-img

5 хв читати

Протягом перших трьох місяці «війни» у 2022 році загальна сума пожертв у віртуальних активах (криптовалюті) на підтримку України перевищила 100 мільйонів доларів. Метою цього дослідження є аналіз способів отримання допомоги із-за кордону у віртуальних активах та викликів, з якими зіштовхнулись благодійні та волонтерські організації з початку повномасштабного вторгнення агресора в Україну.

Задонатити на користь України віртуальними активами, зокрема криптовалютою, з  будь-якої точки світу можна було і в межах президентської ініціативи UNITED24. На сайті платформи було вказано, що «кошти надходять на рахунки Національного банку України та  спрямовуються профільними міністерствами на найголовніші потреби за трьома напрямами: оборона та розмінування, медична допомога, відбудова України». Криптогаманці для збору коштів у 2022 році на потреби поліцейських, рятувальників та прикордонників створила і Кіберполіція. На своєму сайті вона розмістила адреси гаманців у кількох криптовалютах. Ініціатори проєкту створили і колекції NFT-зображень, які можна придбати та поділитися ними в соціальних мережах: «Таким чином ви допоможете фінансово, а також інформаційно!».

Тобто, вітчизняні державні органи почали відкрито й активно співпрацювати з  остаточно не  врегульованим законодавчо ринком віртуальних активів та криптобізнесом. Пригадаємо, що ухвалений у лютому 2022 року Закон України «Про віртуальні активи» від 17 лютого 2022 року № 2074-IX так і не набув чинності із-за необхідності внесення змін до Податкового кодексу України, а вони у свою чергу неодноразово переносились у зв’язку з більш нагальними потребами та питаннями, які поставали перед парламентом у  зв’язку з  повномасштабним вторгненням в  Україну. Так, криптовалютна біржа з українським корінням WhiteBIT запустила інтеграцію з державним сервісом «Дія», яка дала змогу пришвидшити процедуру верифікації користувачів для проведення операцій на криптовалютному ринку. Крім того, WhiteBIT представила проєкт, де кожен охочий міг обрати з понад 90 криптовалют і відправити кошти на допомогу МОЗ України або постраждалим цивільним під час «війни» в Україні.

Але чи  були тоді і  чи є  зараз законні підстави для цього в Україні та світі? Де-юре — ні, бо ринок віртуальних валют досі не легалізований як в Україні, так і в більшості юрисдикцій звідки надходили донати у криптовалюті, тож їх використання не регулюється якимись законами та нормативними актами; але де-факто, заради високої мети — допомоги українцям такі транзакції стали реальністю.

Тому виникли ще питання: чи  можуть приймати віртуальні активи на відповідні рахунки в Україні і хто ж є отримувачем коштів за такими транзакціями — держава чи особи публічного або приватного права? Поки що українське законодавство не дозволяє Міністерству цифрової трансформації України (далі по тексту — Мінцифри) або Міністерству оборони України отримувати донати на допомогу армії на віртуальний рахунок у криптовалюті. Більш того, відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про віртуальні активи» віртуальним активом визнається нематеріальне благо, що є об’єктом цивільних прав, має вартість та  виражене сукупністю даних в електронній формі, а також може посвідчувати майнові права, зокрема права вимоги на інші об’єкти цивільних прав. Під обігом віртуальних активів розуміються усі правовідносини, які стосуються віртуальних активів, які виникають між учасниками ринку віртуальних активів, а також між ними та державою. Постачальниками ж послуг, пов’язаних з оборотом віртуальних активів, можуть бути виключно суб’єкти господарювання — юридичні особи, які провадять в інтересах третіх осіб один або декілька з таких видів діяльності: а) зберігання або адміністрування віртуальних активів чи  ключів віртуальних активів; б) обмін віртуальних активів; в) переказ віртуальних активів; г) надання посередницьких послуг, пов’язаних з віртуальними активами. А у ч. 7 ст. 4 згаданого Закону зазначається, що віртуальні активи не є засобом платежу на території України та не можуть бути предметом обміну на майно (товари), роботи (послуги).

Але в державному апараті знайшлося чимало ентузіастів, які вигадали способи, як допомогти українській армії в легальний спосіб. Мінцифри створювало та створює криптогаманці, за допомогою яких збирають віртуальну валюту на  потреби оборони та  відновлення України. При цьому Мінцифри не  є власником цих криптогаманців, не управляє організаціями, що збирають кошти, і не вирішує, на що вони будуть витрачатися. Тобто виходить, що роль держави полягає лише в тому, щоб популяризувати проєкт і додати йому ваги в очах громадськості. А отримувачами віртуальних пожертв насправді були не держава та юридичні особи публічного права, а юридичні особи приватного права — благодійні організації, засновані до або після початку повномасштабної збройної агресії проти України.

Які ж саме юридичні особи приватного права мали право приймати та приймають досі на свої рахунки відповідні віртуальні донати (крипто-надходження)?

Згідно Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» 2012 року благодійною організацією є юридична особа приватного права, установчі документи якої визначають благодійну діяльність в одній чи кількох сферах, визначених цим Законом, як основну мету її діяльності. Суб’єктами благодійної діяльності є благодійні організації, які утворені та діють відповідно до цього Закону, а також інші благодійники та бенефіціари (ст. 4 Закон України від 05.07.2012 «Про благодійну діяльність та благодійні організації»).

Види благодійних організацій:

1) благодійне товариство — благодійна організація, яка створена не менше ніж двома засновниками та діє на підставі статуту. Відповідно до ч. 2 ст. 83 Цивільного кодексу України «товариством є організація, створена шляхом об’єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариство може бути створено однією особою, якщо інше не встановлено законом».

2) благодійна установа  — благодійна організація, установчий акт якої визначає активи, які один або  кілька засновників передають для  досягнення цілей благодійної діяльності за рахунок таких активів та/або доходів від таких активів. Відповідно до ч. 3 ст. 83 ЦК «установою є організація, створена однією або кількома особами (засновниками), які не беруть участі в управлінні нею, шляхом об’єднання (виділення) їхнього майна для досягнення мети, визначеної засновниками, за рахунок цього майна. Установи можуть поряд зі своєю основною діяльністю здійснювати підприємницьку діяльність, якщо інше не встановлено законом і якщо ця діяльність відповідає меті, для якої вони були створені, та сприяє її досягненню» (ст. 86 ЦК).

3) благодійний фонд — благодійна організація, яка діє на підставі статуту, має учасників та управляється учасниками, які не зобов’язані передавати цій організації будь-які активи для досягнення цілей благодійної діяльності. ЦК не містить визначення фонду. Активи благодійного фонду можуть формуватися учасниками та/або іншими благодійниками. Для реєстрації Благодійного фонду достатньо однієї особи.

Метою благодійних організацій не може бути одержання і розподіл прибутку серед засновників, членів органів управління, інших пов’язаних з ними осіб, а також серед працівників таких організацій.

Для звільнення від оподаткувaння cвоїx дoходів переважна більшiсть благодійних та громадських організацій після їх реєстрації отримують статус неприбуткових. Нeприбутковою організація стає з моменту внесення до Реєстру неприбуткових oрганізацій.

До найбільш відомих благодійних фондів належать:

— Міжнародний надзвичайний фонд допомоги дітям при Організації Об’єднаних Націй (ЮНІСЕФ)

— Запорізький благодійний фонд «Єдність» за майбутнє»

— Благодійний фонд «Щаслива дитина»

— Благодійний фонд «СОС Дитячі Містечка Україна»

— БФ «У матусиних долонях» тощо.

До гуманітарних фондів належать:

— ЄДопомога

— Співдія

— Товариство Червоного Хреста України тощо.

Криптодонати отримували з  початку військової агресії проти України такі благодійні організації та волонтерські фонди, як Резервний криптовалютний фонд України та найбільші волонтерські фонди — «Повернись живим» і Фонд Сергія Притули — приймали та приймають донати у криптовалюті.

Величезні суми донатів у віртуальній валюті на допомогу Україні та українцям були зібрані за допомогою британо-української криптобіржи BTC-Alpha, яка створила фонд криптовалютних пожертв Alpha for Ukraine на потреби ЗСУ та населення України, що постраждало від війни. Було створено навіть першу волонтерську криптомонету UAF — Ukrainian Army Forces coin. Одна з найбільших криптобірж у світі Binance виділила два мільярди доларів на допомогу українським жінкам, які постраждали через вторгнення росії в Україну. Виплата коштів стала можливою завдяки співпраці з Мінцифри. Криптобіржа Currency.com переказала мільйон доларів на гуманітарну допомогу Україні. Кошти розподілили між чотирма благодійними організаціями: Товариством Червоного Хреста в Україні ($ 200 000), Фондом гуманітарної допомоги при Мінсоцполітики України ($ 150 000), ASAP Rescue ($ 200 000) та Global Giving ($ 150 000). Світовий Конґрес Українців та Благодійний фонд Сергія Притули, у співпраці з Конґресом Українців Канади та Українським Конгресовим Комітетом Америки, завершили благодійний тур «Непереможні, коли об’єднані — Invincible When United» східними регіонами Канади та США та зібрали майже $1,2 млн на закупівлю бронемашин для розмінування України.

Основними ж викликами, перед якими постають благодійні (волонтерські) організації, в умовах сьогодення є:

1. Складнощі спрямування одержаних віртуальних активів (криптовалюти) кінцевим бенефіціарам — цивільному населенню та/або  силам оборони країни, та виведення коштів з криптогаманців на банківські картки чи банківські рахунки у фіатній валюті.

2. Проходження перевірок з  боку Держфінмоніторингу України, БЕБ та СБУ на предмет можливого використання отриманих коштів для  фінансування тероризму (сепаратизму).

3. Ризики потенційних перевірок після надання звітності до податкових органів щодо коштів, отриманих як благодійні внески, якщо вони з тих чи інших причин не були внесені у реєстр неприбуткових організацій (особливо після внесення до Податкового кодексу України змін стосовно оподаткування віртуальних активів та набуття чинності Законом України «Про віртуальні активи»).

Ризики, які можуть виникати у  благодійних (волонтерських) організацій у зв’язку з наведеним вище та шляхи їх мінімізації або нівелювання будуть предметом дослідження у наступних науково-практичних статтях.

ВІСНИК НААУ № 6 (102), Дмитро Лещенко, адвокат, доцент, к. ю. н.

Без автора