Які можливості мають юридичні особи завдяки Електронному суду: роз’яснення адвоката

Тетяна Рабко, радниця ТОВ «МЕТІНВЕСТ БІЗНЕС СЕРВІС» Група Метінвест, адвокат, заступниця голови Комітету НААУ з питань електронного судочинства та кібербезпеки адвокатської діяльності, провела у Вищій школі адвокатури НААУ вебінар на тему: «Можливості електронного судочинства для юридичних осіб».

Лектор розпочала вебінар з нюансів оформлення електронної довіреності від імені юридичної особи в підсистемі «Електронний суд».

Для видачі електронної довіреності необхідно натиснути виписка з ЄДР. При цьому, у разі обрання створити довіреність, повноваження будуть передані від імені фізичної особи, а не юридичної особи.

Спікер звернула увагу, що якщо на представника вже була видана довіреність, то для подачі вказаним представником виконавчого документу до АСВП необхідно анулювати існуючу довіреність та видати нову з вибраною опцією «Подача до АСВП».

Довіреність в електронній формі дійсна до моменту її скасування довірителем. При втраті чинності довіреності в електронній формі автоматично скасовуються також усі її похідні довіреності, що видані в порядку передоручення.

Скасування електронної довіреності у підсистемі «Електронний суд» можливо як через кабінет особи, що видала довіреність, так і кабінет особи (представника), що отримала довіренсіть. Для цього у розділі Довіреності необхідно обрати необхідну довіреність та натиснути кнопку «анулювати».

Також учасники заходу були ознайомленні з функціоналом розділу «Документи ВП» у підсистемі «Електронний суд». З деталями щодо цього розділу Ви можете ознайомитися за посиланням https://tinyurl.com/38zuz883.

В огляді тематичної судової практики увагу учасників вебінару було сфокусовано на наступні судові рішення:

1. Чи впливає відсутність доступу до мережі інтернет на обчислення строків при отриманні документів через е-суд?

У постанові від 24.07.2024 по справі №520/22405/23 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду щодо доводів Скаржника проте, що у зв`язку із запровадженням воєнного стану та постійними обстрілами міста Харкова у ТОВ не завжди є доступ до мережі інтернет, електроживлення та комп`ютерної техніки, суд ураховував, що можливість користування підсистемою «Електронний суд» не обмежується певним місцем (у даному випадку приміщенням офісу ТОВ). Суд вважає, що суд апеляційної інстанції, враховуючи положення пункту 2, абзацу другого пункту 5 частини шостої статті 251 КАС України, правильно розрахував початок настання строку на апеляційне оскарження з 24 січня 2024року. Суд апеляційної інстанції встановив, що Позивач не надав достатніх і належних доказів, які б підтверджували, що у період з 24 січня 2024 року по 23 лютого 2024 року існували об`єктивно непереборні, істотні обставини, перешкоди чи складнощі, що унеможливили своєчасне звернення ТОВ до Другого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10 січня 2024року. Таким чином, подання Позивачем апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду лише 5 березня 2024 року відбулося з пропуском законодавчо встановленого процесуального строку.

2. Відсутність підпису адвоката у ордері, що подається через е-суд

В ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.07.2024 по справі №908/6167/15(908/2593/23) зазначено, що доданий ордер на надання правової допомоги несформований адвокатом в системі «Електронний суд», а завантажений як додаток до заяви у вигляді файлу «pdf». Однак, в ньому відсутні всі необхідні відомості, визначені у пункті 12 Положення №41, а саме в графі ордеру «Адвокат» відсутній особистий підпис адвоката. У даному випадку скріплення адвокатом електронним цифровим підписом додатку до позовної заяви у форматі файлу «pdf» із згенерованим на офіційному вебсайті НААУ бланком ордера про надання правничої (правової) допомоги, який не містить особистого підпису адвоката, не свідчить про дотримання ним форми документа, що підтверджує його право на здійснення представництва інтересів особи, як того вимагають норми Закону №5076-VI та Положення №41. Таким чином, матеріали касаційної скарги не містять документів, які підтверджують повноваження адвоката на представництво інтересів ОСОБА_1. Питання належності підтвердження представництва учасником справи адвокатом шляхом подання до суду копії ордеру через систему «Електронний суд» без графічного проставлення підпису в графі ордеру «Адвокат» було предметом дослідження Верховним Судом у складі Касаційного адміністративного суду в постановах від 29 лютого 2024 року в справі №466/76/22, від 07 грудня 2023року в справі №466/862/22, від 09 березня 2023року в справі №466/893/23, Верховним Судом у складі Касаційного цивільного суду в ухвалах від 14 березня 2024року в справі №127/16340/23, від 18 березня 2024року в справі №2-7892/11, від 08 лютого 2024року в справі №387/1100/23, від 08 січня 2024року в справі №185/10896/22, Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в ухвалах від 21 лютого 2024року в cправі №917/1136/23, від 29 лютого 2024року в cправі №920/657/23, від 18 січня 2024року в cправі №910/8419/22 та інших.

3. Направлення процесуальних документів адвокату

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 23 січня 2024року в справі №922/2081/22 дійшов висновку проте,що з урахуванням положень статті 64 Конституції України, статті 23 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, скаржник помилково ототожнює направлення процесуальних документів адвокату, представнику позивача у справі, із безпосередньо направленням таких документів позивачу. Водночас, таке направлення не звільняє представника відповідача від виконання прямо передбаченого положеннями статей 42, 258, 260 ГПК України обов`язку направлення відповідних процесуальних документів безпосередньо позивачу у справі.

4. Поновлення строку на подання доказів на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу

У постанові Східного апеляційного господарського суду від 03.04.2024 по справі № 922/4736/23 зазначено, що враховуючи, що справа розглядалася в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи, рішення суду від 11.01.2024 доставлено до електронного кабінету представника позивача у суботу (13.01.2024 о 00:43 годині), то вважається, що воно вручене позивачу 15.01.2024, а із заявою про ухвалення додаткового рішення позивач звернувся у максимально короткий строк після отримання копії судового рішення, а саме 18.01.2024, разом з клопотанням про поновлення пропущеного процесуального строку, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість доводів скаржника та наявність правових підстав для поновлення строку для подання доказів на підтвердження витрат на професійну правову допомогу.