Що має врахувати суд у питанні доступу сторонніх осіб до адвокатської таємниці під час обшуку?

Слідчий суддя, хоча і звернув увагу на гарантії адвокатської діяльності та можливість розкриття адвокатської таємниці, все одно надав дозвіл слідчому ознайомитись із документами адвоката. При цьому конкретних обставин причетності останнього до злочину ухвала не містила.

На порушення, допущені під час проведення обшуку у житлі адвоката, якому правоохоронні органи закидають пропозицію надання неправомірної вигоди детективам НАБУ та прокурорам САП, звернув увагу член Комітету НААУ з питань захисту прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності Максим Стригун, який брав участь у слідчій дії.

Про це повідомляє Національна асоціація адвокатів України.

Ухвала Вищого антикорупційного суду, яка була підставою для проведення обшуку в адвоката, надавала дозвіл відшукати та вилучити:

• – листування з особами, що містить інформацію щодо обставин висловлення пропозиції надання неправомірної вигоди;
• – кошти, які передавалися чи мали передаватись;
• – мобільні телефони та SIM-карти, що перебувають у користуванні адвоката, комп’ютерну техніку, носії інформації (у тому числі паперові), які містять дані щодо обставин злочину.

Прикметно, що суддя у мотивувальній частині рішення звертав увагу на гарантії адвокатської діяльності та можливість розкриття адвокатської таємниці, втім усе одно надав дозвіл слідчому ознайомитись із такими документами.

Водночас, ухвала не містила відомостей про конкретні обставини, які б указували, що адвокат був дійсно причетний до якогось злочину. В дозволі лише згадувалося, що той можливо здійснив пропозицію передати неправомірну вигоду.

У звʼязку із цим М.Стригун нагадав, що відповідно до ст. 23 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» у разі проведення обшуку чи огляду житла, іншого володіння адвоката, приміщень, де він здійснює адвокатську діяльність, тимчасового доступу до речей і документів адвоката слідчий суддя, суд у своєму рішенні в обов’язковому порядку зазначає перелік речей, документів, що планується відшукати, виявити чи вилучити під час проведення слідчої дії. Також мають бути враховані законодавчі заборони вимоги надання відомостей, що є адвокатською таємницею, а також огляду, розголошення, витребування чи вилучення документів, пов’язаних із здійсненням адвокатської діяльності.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод не забороняє накладення на адвокатів певних зобов’язань, котрі стосуються їхніх відносин з клієнтами. Це стосується, зокрема, наявності достовірного доказу причетності адвоката до скоєння злочину, або стосовно намагань подолати певні незаконні практики. Однак, ЄСПЛ наголошує, що при цьому вкрай важливо забезпечити суворі рамки для таких заходів. У кожному випадку заходи з боку правоохоронних органів щодо адвокатів мають бути чітко обмеженими, оскільки адвокати посідають центральне місце в здійсненні правосуддя, і їхній статус посередників між підсудними та судами дозволяє кваліфікувати їх як служителів закону (рішення ЄСПЛ у справі Andre and Other v. France, заява №18603/03).

«Очевидно в даному випадку цих умов дотримано не було. А це ставить під сумнів правомірність ухвали суду, – говорить член комітету НААУ, – Адже слідчому фактично було дозволено ознайомлюватись із будь-якими документами, які знаходилися у володінні адвоката. Навіть і тими, що містять адвокатську таємницю і стосуються його довірителів, які жодним чином не були повʼязані із обставинами розслідуваного злочину. Чим, попри наші заперечення, і скористалися правоохоронці. Тож у такий спосіб був знівельований інститут адвокатської таємниці, а також поставлено під загрозу незалежність адвокатури».

За результатами слідчої дії ці та інші порушення гарантій адвокатської діяльності були зафіксовані у протоколі обшуку.