Вирок, ухвалений на підставі угоди стосовно однієї з декількох осіб, не має преюдиціального значення для кримінального провадження стосовно інших осіб і не є доказом їх винуватості – ККС ВС

У касаційній скарзі захисник в інтересах приватного нотаріуса вказав, що з тексту оскаржуваного ними вироку можливо ідентифікувати його підзахисну, оскільки в ньому зазначено поштову й електронну адреси, номери та серії нотаріальних бланків приватного нотаріуса, а тому суддя апеляційного суду дійшов передчасного висновку про те, що апеляційну скаргу подано особою, яка не має права її подавати.

Не погоджуючись із вироком, ухваленим на підставі угоди, захисник в інтересах приватного нотаріуса подав апеляційну скаргу, в якій просив змінити цей вирок, виключивши з нього посилання як на встановлений факт на те, що його підзахисна як приватний нотаріус була залучена до вчинення злочину, знала про наміри осіб, які до неї звернулися, діяла всупереч вимогам Закону України «Про нотаріат» і Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань», зловживала своїми повноваженнями з метою одержання неправомірної вигоди, погоджувала документи з метою приховування злочину чи імітації цього правочину під законний, а також інші формулювання про незаконність дій його підзахисної та її обізнаність із протиправними намірами осіб, які до неї звернулися.

Колегія суддів ККС ВС погодилася з висновком апеляційного суду, який на підставі п. 2 ч. 3 ст. 399 КПК України повернув захиснику апеляційну скаргу, подану ним в інтересах приватного нотаріуса – особи, яка не має права оскаржувати вирок на підставі угоди, оскільки приватний нотаріус у цьому кримінальному провадженні не є підозрюваною, обвинуваченою особою чи прокурором; її прізвище у вироку не згадується; її особу з тексту вироку неможливо ідентифікувати; оскаржуваний вирок не стосується її інтересів.

ККС ВС нагадав, що вирок, ухвалений на підставі угоди стосовно однієї з декількох осіб, не має преюдиціального значення для кримінального провадження стосовно інших осіб і не є доказом їх винуватості (статті 84, 90 КПК України).

Такий висновок зробив Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду, залишивши в силі ухвалу судді апеляційного суду:  постанова від 30 липня 2024 року у справі № 552/6085/23 (провадження № 51-441км24)