Реорганізація системи антикорупційних органів Польщі: переймаємо досвід
Новини
/ 30 Серпня 12:43
4 хв читати
Відсутність належного нагляду та контролю з боку парламенту, інших уповноважених органів за діяльністю спецслужб може призвести до використання їх в інтересах однієї політичної сили та порушення основних конституційних прав і свобод людини і громадянина. При створенні нових антикорупційних органів доцільно чітко розмежувати їхні повноваження, щоб уникнути дублювання у службовій діяльності та нездорової міжвідомчої конкуренції. Про це йдеться в аналітичній записці, розробленій Національним інститутом стратегічних досліджень.
Одна з причин реорганізації антикорупційних органів Польщі – використання попередньою владою Центрального антикорупційного бюро у власних політичних інтересах.
У 2023 р., перед парламентськими виборами в Польщі, одним з основних пунктів програми опозиційної «Громадянської коаліції» була реформа системи спеціальних служб. Пропонувалося не лише посилити контроль і нагляд за їхньою діяльністю, але й ліквідувати Центральне антикорупційне бюро (ЦАБ), яке тодішня влада використовувала для переслідування політичних противників.
У травні 2024 р. уряд Дональда Туска підготував законопроєкт «Щодо посилення координації антикорупційної діяльності, ліквідації Центрального антикорупційного бюро та внесення змін до деяких законів».
У пояснювальній записці до законопроєкту зазначено, що чинна концепція централізації більшості антикорупційних заходів у рамках однієї інституції, із залишенням деяких сфер антикорупційної діяльності у віданні інших державних органів, виявилася не оптимальною та потребує змін.
Пояснюючи необхідність таких змін, нова влада наголошувала, що, незважаючи на існування ЦАБ, ситуація з корупцією в РП з 2015 р. безперервно ускладнювалася. Згідно з Індексом сприйняття корупції за 2023 р., опублікованим організацією «Transparency International», країна вкотре погіршила свій рейтинг.
Зазначений законопроєкт передбачає ліквідацію ЦАБ з 1 січня 2025 р. та розподілення його функцій між Агентством внутрішньої безпеки (АВБ), Національною податковою адміністрацією (НПА) та поліцією. У структурі поліції буде створено Центральне бюро боротьби з корупцією (ЦББК).
Новий підрозділ візьме на себе виконання завдань, які раніше виконувало ЦАБ щодо виявлення, запобігання та розкриття злочинів, зокрема проти діяльності державних установ і місцевого самоврядування, системи правосуддя, у сфері фінансування політичних партій, правил спортивних змагань, а також обігу лікарських препаратів.
З метою проведення підготовчих та організаційних заходів, необхідних для початку роботи цього підрозділу, головний комендант поліції має до 8 жовтня 2024 р. з числа старших офіцерів кримінальної та слідчої служби призначити уповноваженого у справі створення ЦББК.
Протягом перехідного періоду, який завершиться 31 грудня 2024 р., уповноважений повинен визначити співробітників поліції для продовження служби в ЦББК.
Як і у випадку з Центральним слідчим бюро поліції (ЦСБП), керівництво ЦББК здійснюватиме комендант, підпорядкований головному коменданту поліції. Він призначатиметься з числа офіцерів поліції та звільнятиметься з посади міністром внутрішніх справ і адміністрації за поданням головного коменданта поліції.
Заступники коменданта ЦББК призначатимуться з числа офіцерів поліції та звільнятимуться з посади головним комендантом поліції за поданням коменданта ЦББК.
Відповідно до законопроєкту, співробітники відділу боротьби з корупцією Бюро боротьби з економічною злочинністю Головного управління поліції, співробітники відділів боротьби з корупцією воєводських управлінь поліції та Варшавського управління поліції з 1 січня 2025 р. стають співробітниками ЦББК.
В обґрунтуванні до законопроєкту вказано, що процедуру, умови та строк переведення посадових осіб ЦАБ до поліції та НПА буде визначено у спеціальному положенні.
Наразі у штаті ЦАБ перебуває приблизно 1300 офіцерів і 200 цивільних службовців. 950 офіцерів і майже 200 цивільних службовців мають бути переведені до ЦББК у поліції після того, як відповідні постанови наберуть чинності.
До ЦББК також будуть направлені 300 офіцерів і цивільних службовців з інших підрозділів поліції. Майже 150 посад буде передано НПА, ще 200 – АВБ.Термін служби співробітників ЦАБ, переведених до поліції та НПА, не перериватиметься. Поточні умови їхньої служби на останній посаді не змінюватимуться. До 31 січня 2025 р. згаданій категорії осіб буде запропоновано нові посади та умови служби.
Протягом 14 календарних днів співробітник має письмово повідомити про свою згоду або незгоду щодо переведення на нову посаду з новими умовами служби. У разі неповідомлення у визначений термін чи відмови, співробітник звільняється зі служби в поліції або НПА.
Цивільні співробітники ЦАБ, які не мають військового або спеціального звання, і перебувають на службі менше трьох років, при переведенні до поліції отримають звання постового. Якщо співробітник служить понад три роки, він матиме звання штаб-сержанта. Якщо співробітник має вищу освіту і перебуває на службі понад три роки – звання штаб-аспіранта. Схожі умови запропонують і тим співробітникам ЦАБ, які перейдуть до НПА.
Законопроєкт передбачає збільшення бюджетних видатків поліції у зв’язку з передачею посад від ЦАБ (майже 330,5 млн злотих у перший рік). На думку польських експертів, навіть, якщо парламент швидко ухвалить законопроєкт, навряд чи його підпише глава держави.
Керівниця Канцелярії Президента РП Г. Ігначак-Бандих наприкінці квітня поточного року заявила, що Анджей Дуда не давав згоду на ліквідацію ЦАБ. За її словами, завдяки діяльності згаданої спецслужби, рівень корупції в Польщі різко знизився, а країна посідає низькі позиції в європейській та світовій статистиці за поширеністю цього явища.
З огляду на такі обставини, всупереч намірам нинішньої влади, ЦАБ ще якийсь час функціонуватиме, принаймні, до завершення каденції Дуди.
Без автора
