Суддя ВС розповів про актуальні тенденції судової практики щодо вирішення податкових спорів

post-img

3 хв читати

Особливості міжнародного оподаткування, валютного регулювання і контролю та інші актуальні питання розглянули під час вебінару «Судова практика у податкових спорах: обговорення актуальних правових позицій».

Про важливі правові позиції Верховного Суду з розгляду податкових спорів, зокрема за 2024 рік, розповів суддя Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді Ігор Олендер.

Спікер розпочав із кластеру міжнародного оподаткування та звернув увагу на постанову КАС ВС від 9 листопада 2023 року у справі № 400/1794/19, яка стосується проблематики зміни сторони в зобов’язанні, що виникло на підставі зареєстрованого договору. У цій справі Суд зробив висновок, що невиконання обов’язку з реєстрації договору про отримання кредиту або позики в іноземній валюті від нерезидента або змін до такого договору зумовлює застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, але не вказує на нечинність такого договору або змін до нього.

Наступний кейс, про який розповів Ігор Олендер, також стосувався зовнішньоекономічної діяльності, а саме визначення критерію постійного представництва (розмежування постійного представництва й непостійного). У постанові КАС ВС від 15 лютого 2024 року № 640/35881/21 судова палата дійшла висновку, що одним із визначальних критеріїв, згідно з якими можна відрізнити постійне представництво від непостійного, є характер діяльності материнської компанії та її представництва в договірній країні. Належність такої діяльності до підготовчої та/або допоміжної підлягає встановленню в кожному конкретному випадку з урахуванням відповідних особливостей реалізації такої діяльності.

Також суддя наголосив на тому, що в цьому рішенні є посилання на п. 24 Коментарів до статті 5 Модельної конвенції ОЕСР (у редакції 2014 року) та п. 59 Коментарів до статті 5 Модельної конвенції ОЕСР (у редакції 2017 року), у яких ідеться про те, що часто буває важко виокремити діяльність, яка має підготовчий або допоміжний характер. Вирішальним критерієм є те, чи діяльність представництва сама по собі є істотною та значною частиною діяльності підприємства в цілому. Разом з тим у рішенні міститься посилання на п. 60 Коментарів до статті 5 Модельної конвенції ОЕСР (у редакції 2017 року), що додатково деталізує, який вид діяльності має допоміжний характер.

Говорячи про активи інституту спільного інвестування як об’єкта оподаткування, доповідач проаналізував постанову КАС ВС від 4 липня 2023 року у справі № 826/20668/13-а. Він акцентував на висновку ВС, у якому зазначено, що кошти, направлені на оплату придбаних векселів та корпоративних прав, становлять активи ІСІ. Залучені від інвесторів кошти у процедурі розміщення компанією з управління активами інвестиційних сертифікатів є активами ІСІ, як і дохід, одержаний від операцій з такими активами, незалежно від порядку здійснення розрахунків за операціями з купівлі-продажу цих активів.

Також суддя ознайомив слухачів із правовою позицією, висловленою в постанові КАС ВС від 11 липня 2023 року у справі № 804/2961/17, яка стосувалася трансфертного ціноутворення. Зокрема, у цій справі йшлося про оплатну передачу нерезидентові продукції та її відображення у звіті про контрольовані операції. Суд висловив позицію, що обов’язковою вимогою для віднесення господарських операцій до контрольованих є можливість їхнього впливу на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника, коли однією зі сторін є нерезидент, зареєстрований у державі (на території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Про визначення відповідності умов контрольованих операцій згідно з принципом «витягнутої руки» Ігор Олендер розповів у контексті постанови КАС ВС від 9 липня 2024 року у справі № 160/3887/22. За наслідками розгляду цієї справи Суд вказав, що умови контрольованих операцій мають відповідати принципу «витягнутої руки», тобто не відрізнятися від умов, що застосовуються між непов’язаними особами у зіставних неконтрольованих операціях. Порівняння цін контрольованих операцій із цінами зіставних неконтрольованих операцій проводиться на дату здійснення контрольованої операції або на найближчу до неї дату. Для підтвердження відповідності умов контрольованих операцій принципу «витягнутої руки» необхідно використовувати не режим індивідуального ліцензування, а надійні джерела інформації про ціни, які відповідають вимогам ПК України.

Крім того, спікер навів актуальні висновки ВС щодо трансфертного ціноутворення, викладені в постановах КАС ВС від 6 серпня 2024 року у справі № 824/762/17-а, від 21 березня 2023 року у справі № 1340/3525/18 та від 15 серпня 2024 року у справі № 0840/4020/18.

Наступне питання, яке розкрив суддя, стосувалося бенефіціарного власника доходу. Так, у постанові КАС ВС від 14 березня 2023 року у справі № 640/12206/19 Суд зазначив, що ознаками вирішального впливу на діяльність резидента чи нерезидента є володіння фізичною особою часткою в розмірі не менше ніж 25 % статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи через пов’язаних фізичних чи юридичних осіб, трасти або інші подібні правові утворення, чи здійснення вирішального впливу шляхом реалізації права контролю, володіння, користування або розпорядження всіма активами чи їх часткою, права отримання доходів від діяльності юридичної особи, трасту або іншого подібного правоутворення, права вирішального впливу на формування складу, результати формування органів управління, а також вчинення правочинів, які дають можливість визначити основні умови господарської діяльності юридичної особи, або діяльності трасту або іншого подібного правового утворення, приймати обов’язкові до виконання рішення, що мають вирішальний вплив на діяльність юридичної особи, трасту або іншого подібного правоутворення, незалежно від формального володіння.

Водночас Ігор Олендер звернув увагу на чотири справи, які стосуються податку на репарацію, та висвітлив висновки ВС у постановах КАС ВС від 14 вересня 2021 року у справі № 826/11557/18, від 16 травня 2023 року у справі № 826/17528/16, від 18 січня 2021 року у справі № 804/2326/16, від 13 липня 2023 року у справі № 560/9742/22.

Розглянувши кластер, який стосувався валютного регулювання та валютного контролю, суддя розповів слухачам про правові висновки ВС щодо: врахування міжнародних нормативно-правових актів (постанова КАС ВС від 13 липня 2023 року у справі № 560/9742/22), індивідуального режиму ліцензування (постанова КАС ВС від 12 липня 2024 року у справі № 813/3215/18), компетенції Служби безпеки України (постанова КАС ВС від 27 червня 2023 року у справі № 826/3192/17).

Окремо спікер зупинився на постанові судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов’язкових платежів КАС ВС від 23 липня 2024 року у справі № 240/25642/22, у якій ішлося про відступ від раніше прийнятої правової позиції щодо валютної пені та правомірності застосування нарахування валютної пені за певних умов (на думку платника – пільгових). Судова палата, зокрема, дійшла висновку, що пеня за порушення строків розрахунків в іноземній валюті не є різновидом пені в розумінні підпункту 14.1.162 п. 14.1 ст. 14 ПК України, тому положення про мораторій на нарахування пені під час карантину не поширюється на такі правовідносини. Закон України «Про валюту і валютні операції» містить спеціальні норми щодо нарахування пені за порушення граничних строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями.

Детальніше з актуальною практикою ВС можна ознайомитися в презентації Ігоря Олендера за посиланням – https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/prezentacii_2024/Prezent_Put_opodatk_val_regul_2024.pdf.

Захід організовано Комітетом підприємців з податкових питань при Торгово-промисловій палаті України та ГО «Асоціація податкових консультантів».

Верховний Суд

Без автора