Коли нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії?

Нотаріусу (або посадовій особі, яка вчиняє нотаріальні дії) забороняється безпідставно відмовляти у вчиненні нотаріальної дії.

Нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії (ст. 49 Закону України «Про нотаріат»), якщо:

– вчинення такої дії суперечить законодавству України;

– не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії;

– дія підлягає вчиненню іншим нотаріусом або посадовою особою, яка вчиняє нотаріальні дії;

– є сумніви у тому, що фізична особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, усвідомлює значення, зміст, правові наслідки цієї дії або ця особа діє під впливом насильства;

– з проханням про вчинення нотаріальної дії звернулась особа, яка в установленому порядку визнана недієздатною, або уповноважений представник не має необхідних повноважень;

– правочин, що укладається від імені юридичної особи, суперечить цілям, зазначеним у їх статуті чи положенні, або виходить за межі їхньої діяльності;

– особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла плату за її вчинення;

– особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла встановлені законодавством платежі, пов’язані з її вчиненням;

– особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії щодо відчуження належного їй майна, внесена до Єдиного реєстру боржників.

Внесення до Єдиного реєстру боржників державного або комунального підприємства не є підставою для відмови у посвідченні договору купівлі-продажу, укладеного у процесі приватизації єдиного майнового комплексу державного або комунального підприємства.

Внесення до Єдиного реєстру боржників державного підприємства не є підставою для відмови у посвідченні договору купівлі-продажу, укладеного у процедурі припинення державного підприємства, відповідно до Закону України «Про особливості припинення державних підприємств за рішенням Фонду державного майна України».

Також може бути відмовлено особі у вчиненні нотаріальної дії і в інших випадках, передбачених законом.

Нотаріус не приймає для вчинення нотаріальних дій документи, якщо вони не відповідають вимогам, встановленим у статті 47 Закону, або містять відомості, що принижують честь, гідність та ділову репутацію фізичної особи або ділову репутацію юридичної особи, які мають підчистки або дописки, закреслені слова чи інші незастережні виправлення, документи, тексти яких неможливо прочитати внаслідок пошкодження, а також документи, написані олівцем. Докладніше про це у нашому матеріалі.

На вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус зобов’язаний викласти причини відмови в письмовій формі і роз’яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом 3-х робочих днів виносить відповідну постанову.

У постанові про відмову зазначаються:

– дата винесення постанови;
– прізвище, ініціали нотаріуса, який виніс постанову, найменування та місцезнаходження державної нотаріальної контори або найменування нотаріального округу та адреса розташування робочого місця приватного нотаріуса;
– прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, місце її проживання або найменування і місцезнаходження юридичної особи;
– про вчинення якої нотаріальної дії просила особа, що звернулася до нотаріуса (короткий зміст прохання);
– причини відмови у вчиненні нотаріальної дії з посиланням на чинне законодавство;
– порядок і строки оскарження відмови з посиланням на норми цивільного процесуального законодавства.

Відповідно до статті 50 Закону, відмова у вчиненні нотаріальних дій оскаржується до суду. Право на оскарження має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії.

Джерело: МЮУ