Найбільш поширені категорії судових справ з питань отримання компенсації за зруйноване війною майно: аналіз від адвоката

post-img

11 хв читати

Про найбільш поширені категорії судових справ з питань отримання компенсації за зруйноване війною майно розповіла адвокат, медіатор, Голова Комітету НААУ з питань сімейного права Лариса Гретченко під час заходу з підвищення кваліфікації адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ.

Лектор докладно проаналізувала разом з учасниками найбільш поширені категорії судових справ з питань отримання компенсації за зруйноване війною майно, а саме:

  • 1. Види компенсації за пошкоджений/знищений об’єкт нерухомого майна та основний алгоритм дій отримувача.
  • 2. Особливості оскарження рішень, дій чи бездіяльності Комісії з розгляду питань щодо компенсації.
  • 3. Процесуальні аспекти захисту прав та інтересів отримувачів компенсації.
  • 4. Докази і доказування у справах, пов’язаних з отриманням компенсації за зруйноване майно і суміжних з ними.
  • 5. Встановлення фактів, що мають юридичне значення, у справах про отримання компенсації.
  • 6. Актуальна судова практика у спадкових, сімейних, податкових та інших спорах, пов’язаних з майном, що зазнало руйнувань.

У рамках характеристики судових справ з питань отримання компенсації за зруйноване війною майно акцентовано на наступному:

1. Види компенсації за пошкоджений/знищений об’єкт нерухомого майна та основний алгоритм дій отримувача

У правовідносинах, пов’язаних із відшкодуванням шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок війни, можна виділити різні категорії вимог, які відрізняються за своїми характерними особливостями та правовим регулюванням:

  • виплата компенсації за примусово відчужене, втрачене чи пошкоджене майно в умовах війни;
  • стягнення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації;
  • вимоги про відшкодування Державою Україною шкоди (майнової, моральної), завданої терористичними актами у періоди проведення АТО, Операції об`єднаних сил;
  • виплата грошової допомоги постраждалим від надзвичайних ситуацій і грошової компенсації постраждалим, за зруйновані житлові будинки (квартири) внаслідок збройної агресії Російської Федерації до 24.02.2022 року;
  • призначення компенсації за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України з 24.02.2022 року.

Закон України від 23.02.2023 № 2923-ІХ Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій нерухомого майна … та Державний реєстр майна…визначає:

  • правові та організаційні засади надання компенсації за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією рф проти України, з дня набрання чинності Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24.02. 2022 року № 64/2022…,
  • правові засади створення та ведення Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України.

Дія закону в частині надання компенсації не поширюється:

  • на об’єкти нерухомого майна, що на день набрання чинності Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24.02.2022 року № 64/2022…, знаходилися на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, визначеній відповідно до Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України”.

Судова практика:

  1. Постанова ВП ВС від 13.09.2023 у справі № 757/64569/16-ц:

Вимоги про виплату компенсації про примусово відчужене майно, відшкодування матеріальної, моральної шкоди. Немає жодних доказів того, що майно позивачки, власницею якого вона залишається та за місцезнаходженням якого вона не перебуває, було мобілізованим, як і немає доказів того, що саме держава Україна завдала позивачці шкоду шляхом пошкодження чи знищення її майна.

  1. Постанова ВС/КЦС від 21.06.2023 у справі № 757/5115/21-ц:

Вимоги про стягнення майнової шкоди (компенсацію) завдану руйнуванням будинку під час АТО у 2014 році.

Справи, розглянуті ВП ВС:

1. Відшкодування державою моральної шкоди, завданої через смерть матері, що настала внаслідок терористичного акту на непідконтрольній Україні території, де вона проводила АТО (постанова ВП ВС від 12.05.2022 у справі №635/6172/17);

2. Відшкодування державою завданої терористичним актом майнової шкоди (у розмірі реальної вартості майна) через пошкодження об’єкта комерційної нерухомості на підконтрольній Україні території в м. Маріуполі (постанова ВП ВС від 4.09.2019 у справі № 265/6582/16-ц);

3. Стягнення майнової шкоди, завданої підприємству внаслідок викрадення належного товариству обладнання на підконтрольній Україні території, де вона проводила АТО (постанова ВП ВС від 22.09. 2020 у справі № 910/378/19).

2. Особливості оскарження рішень, дій чи бездіяльності Комісії з розгляду питань щодо компенсації

  • Оскарження рішень, дій чи бездіяльності Комісії (компенсація знищеного майна):

1) у разі незгоди з даними акта комісійного обстеження заявник має право подати заперечення до Комісії протягом п’яти робочих днів з дати проведення обстеження, якщо таке обстеження було проведено після подання заяви, а якщо комісійне обстеження було проведено до дати подання заяви, – протягом п’яти робочих днів після подання заяви.

2) у разі незгоди з рішенням Комісії про надання/відмову в наданні компенсації, зокрема з розміром компенсації, заявник має право подати заперечення до уповноваженого органу протягом п’яти робочих днів з дати прийняття рішення Комісією.

Заперечення повинні бути в обов’язковому порядку розглянуті та враховані Комісією під час прийняття рішення про надання/відмову в наданні компенсації, про що повинно бути зроблено примітку в такому рішенні;

3) у разі незгоди з іншими рішеннями, діями або бездіяльністю Комісії заявник має право подати відповідну скаргу до уповноваженого органу протягом п’яти робочих днів з дати вчинення таких дій або прийняття рішень/граничного строку, коли такі дії повинні бути вчинені або рішення прийняті. За результатами розгляду скарги уповноважений орган приймає обов’язкове для виконання Комісією рішення. За зверненням заявника строк подання заперечень чи скарг може бути продовжений на п’ять робочих днів.

Заперечення, звернення та скарги, передбачені цим пунктом, подаються заявником через адміністратора центру надання адміністративних послуг або безпосередньо Комісії/уповноваженому органу одним із таких способів:

● в електронній формі з накладенням кваліфікованого електронного підпису – на електронну пошту Комісії/уповноваженого органу;

● у паперовій формі – на поштову адресу Комісії/уповноваженого органу або безпосередньо Комісії/уповноваженому органу.

Рішення уповноваженого органу можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Процедура отримання Комісією/уповноваженим органом заперечень, звернень та/або скарг, їх розгляду та прийняття щодо них відповідних рішень визначається рішенням уповноваженого органу.

  • Оскарження рішень, дій чи бездіяльності Комісії (компенсація відновлення окремих об’єктів):
  1. у разі незгоди з даними акта комісійного обстеження та/або звіту з технічного обстеження заявник має право подати заперечення до комісії протягом п’яти робочих днів з дати проведення обстеження, якщо таке обстеження було проведено після подання заяви (якщо обстеження було проведено до дати подання заяви, – протягом п’яти робочих днів після подання заяви). Заперечення повинні бути в обов’язковому порядку розглянуті та враховані комісією під час складання чек-листа та прийняття рішення про надання/відмову у наданні компенсації, про що повинно бути зроблено примітку у такому рішенні;
  2. у разі незгоди з рішенням комісії про надання/відмову у наданні компенсації, зокрема з розміром компенсації, заявник має право подати заперечення до уповноваженого органу протягом п’яти робочих днів з дати отримання повідомлення про прийняття рішення комісією. Заперечення повинні бути в обов’язковому порядку розглянуті та враховані уповноваженим органом під час прийняття одного з рішень, передбачених пунктом 12 цього Порядку, про що повинно бути зроблено примітку у такому рішенні;
  3. у разі незгоди з іншими рішеннями, діями або бездіяльністю комісії заявник має право подати відповідну скаргу до уповноваженого органу протягом п’яти робочих днів з дати вчинення таких дій або прийняття рішень/граничного строку, коли такі дії повинні бути вчинені або рішення прийняті. За результатами розгляду скарги уповноважений орган приймає рішення, яке є обов’язковим для виконання комісією

Заперечення та скарги, передбачені цим пунктом, подаються заявником у паперовій формі через адміністратора центру надання адміністративних послуг, посадову особу органу соціального захисту населення або нотаріуса.

За зверненням заявника строк подання заперечень чи скарг може бути продовжений ще на п’ять робочих днів.

До заперечення/скарги заявник має право подавати пояснення, фотофіксації, висновки від третіх осіб, зокрема Групи підтримки єВідновлення, інші документи на підтвердження аргументів, наведених в запереченні/скарзі.

Рішення уповноваженого органу можуть бути оскаржені у судовому порядку.

3. Процесуальні аспекти захисту прав та інтересів отримувачів компенсації

  • Оскарження рішення Комісії щодо розгляду заяви про компенсацію рішення Миколаївського ОАС від 02.05.2024 р. № 400/15164/23:

21.09.2023 позивачкою через застосунок “Дія” було подано заяву про компенсацію за зруйноване майно (за програмою є Відновлення) та додано довідку про несудимість.

05.10.2023 в застосунку “Дія” Позивачка отримала повідомлення про те, що розгляд заяви на отримання компенсації за зруйноване майно комісія призупинила з причини відсутності актуального акту комісійного обстеження/звіту, жодних повідомлень про дії міської комісії щодо поновлення розгляду заяви до позивача не надходило, у зв`язку з чим позивач звернулася до суду із цим позовом.

Також Відповідачем залучено Витяг з Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій…, згідно якого зареєстровано заяву від 21.09.2023 року щодо заявленої компенсації – житлового сертифікату ОСОБА_1 , також міститься дані щодо відмови комісією 20.03.2024 з причини “подання недостовірних даних”.

Таким чином, даними доказами підтверджено відсутність підстав вважати, що нерухоме майно Позивачки знищено, натомість наявні підстави , що доводять зворотне, а саме факт можливого відновлення квартири.

Таким чином, Відповідачами доведено законність своїх дій, та безпідставність позовних вимог.

  • Висновки суду щодо відсутності адміністративної процесуальної правосуб’єктності в Комісії Ухвала МикОАС про залишення позовної заяви без руху 17.04.2024 р.№ 400/3394/24:

По-перше, у відомостях про учасників справи позивач не зазначив дані про наявність або відсутність в них електронного кабінету.

По-друге, суд встановив, що однією з позовних вимог є визнання протиправним та скасування рішення виконавчого комітету Широківської сільської ради Миколаївської області від 29.12.2023 № 88 «Про відмову у наданні компенсації за знищене майно за заявою № 3В-21.10.2023-58014».

Тобто позовна заява містить позовні вимоги до виконавчого комітету Широківської сільської ради Миколаївської області. Однак, у позовній заяві позивач не зазначив його як відповідача, відомості про нього та / або підстави невказання їх у позовній заяві.

Натомість одним з відповідачів у позовній заяві зазначено Комісію з фіксації та попереднього візуального обстеження житла (об`єкта), зруйнованого (пошкодженого) внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненою збройною агресією російської федерації проти України на території Шороківської сільської ради Миколаївської області (далі Комісія з фіксації).

Комісія з фіксації утворена на підставі розпорядження сільського голови Широківської сільської ради Миколаївської області від 15.04.2022 № 9-р «Про створення Комісії….». Статусу юридичної особи вона не має.

Таким чином, Комісія не має адміністративної процесуальної правоздатності, оскільки вона не має статусу юридичною особою та є комісією виконавчого комітету Широківської сільської ради Миколаївської області.

Вказана комісія не може бути відповідачем в адміністративних справах.

Отже, позивач у позовній заяві відповідачем зазначив комісію, яка не володіє адміністративною процесуальною правоздатністю, та яка не може бути відповідачем в адміністративних справах.

Ухвалою від 01.05.2024 р. відкрито провадження у справі, оскільки 23.04.2024 представниця позивача подала до суду уточнену позовну заяву з позовними вимогами до виконавчого комітету Широківської сільської ради Миколаївської області (далі відповідач) про:… https://reyestr.court.gov.ua/Review/118763226.

  • Рішення Донецького ОАС від 02.04.2024 Справа№200/589/24 за позовом до Курахівської МВА про визнання протиправним і скасування рішення, визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії:

Визнати протиправним і скасувати рішення від 24.11.2023 № 23-2 Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за пошкоджені/знищені об`єкти нерухомого майна внаслідок … Визнати протиправною бездіяльність Курахівської МВА щодо не вжиття заходів щодо ліквідації наслідків обстрілу та фіксування пошкоджень відповідним актом за адресою АДРЕСА_1 , відповідно до Порядку, затвердженого постановою КМУ від 19.04.2022 року № 473. Зобов`язати Курахівську МВА вжити заходи щодо фіксування пошкоджень внаслідок обстрілу відповідним актом за адресою АДРЕСА_1 , відповідно до Порядку, затвердженого постановою КМУ від 19.04.2022 року № 473, шляхом комісійного обстеження, що проводиться відповідно до пункту 8-1 цього Порядку, та/або технічного обстеження, що проводиться відповідно до пункту 9 цього Порядку. Зобов`язати Курахівську МВА повторно розглянути заяву (інформаційне повідомлення) від 12.08.2023 року № ІП -12.08.2023-133266 про надання компенсації. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Курахівської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1937 (одна тисяча дев`ятсот тридцять сім) гривень 92 (дев`яносто дві) копійки.

4. Докази і доказування у справах, пов’язаних з отриманням компенсації за зруйноване майно і суміжних з ними

  • Висновки суду щодо процедури звернення при оцінці правомірності дій міського голови https://reyestr.court.gov.ua/Review/118823147 рішення Миколаївського ОАС від 02.05.2024 р. № 400/15164/23.
  • Витребування доказів у справі про визнання протиправним і скасування рішення щодо відмови у наданні компенсації за зруйновані об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій Ухвала МикОАС від 11.06.2024 р. № 400/3394/24 https://reyestr.court.gov.ua/Review/119656768.
  • Виклик свідка у справі про визнання протиправним і скасування рішення щодо відмови у наданні компенсації за зруйновані об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій Ухвала МикОАС від 17.07.2024 р. № 400/3394/24.
  • Докази у спорі про скасування державної реєстрації Рішення Біляївського райсуду Одеської обл. від 29.01.2024 № 496/2026/21.
  • Тимчасовий доступ до речей та документів Ухвала Сл/ судді Білгород-Дністровського м/р суду Одеської області від 04.03.2024 Справа № 495/7375/23.

Документи, видані окупаційною владою, в складі доказів:

  • Позивачем надано акт від 20 жовтня 2015 року, виданий окупаційною владою ДНР, в якому зазначено, що домоволодіння АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_5, в будинку зареєстрована одна особа, фактично ніхто не мешкає, при артобстрілах в 2015 році домоволодіння було пошкоджено: прямим потраплянням домоволодіння повністю зруйновано. За висновком комісії, житловий будинок для проживання не придатний.

● Відповідно до частин 2,3 ст. 9 ЗУ від 15.04.2014 № №1207-VII будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

● Враховуючи викладене, суд не приймає до уваги наданий позивачем акт обстеження будинку за адресою: АДРЕСА_1 , від 20 жовтня 2015 року, оскільки він складений та затверджений представниками окупаційної влади. Також, суд зазначає про недоведеність вартості пошкодженого майна, оскільки позивачем не надано доказів обстеження домоволодіння владою України та не надано висновку експерта про вартість зруйнувань.

● Встановлені обставини справи не підтверджують порушення Державою Україною її обов`язку щодо вжиття належних заходів та недопущення руйнування будинку позивача внаслідок артилерійського обстрілу.

5. Встановлення фактів, що мають юридичне значення, у справах про отримання компенсації

  • Про встановлення факту належності правовст. документу Рішення Крюківського райсуду м. Кременчука від 19.01.2024 № 537/2657/23:

Заявниця вказала, що до 18.10.2022 вона проживала у себе в будинку за адресою: АДРЕСА_1 , але після неодноразових ракетних ударів по території України з боку росії, в тому числі і по м. Бахмут, вимушена була виїхати в більш безпечніше місто. 19.10.2022 вона приїхала в м. Кременчук та стала на тимчасовий облік, як ВПО. 17.01.2023 їй зателефонували сусіди з м. Бахмута, які залишилися там проживати, та повідомили, що її, ОСОБА_1 , будинок повністю зруйнований після ракетного влучання, а також надіслали їй на фото та відео зруйнованого будинку. Через засоби масової інформації їй стало відомо, що власникам зруйнованих внаслідок російської агресії будинків Україна надає компенсацію за зруйноване житло. 23.01.2023 нею була подана заявка щодо знищення її житла до ЦНАП Кременчуцької міської ради. 26.06.2023, маючи намір провести в державних реєстрах державну реєстрацію права власності на житло та земельну ділянку, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , вона звернулась до ЦНАП м. Кременчука. 29.06.2023 заявниця отримала рішення про відмову у проведенні реєстраційних дій. Підставою відмови в проведенні реєстрації вказано наявність розбіжностей у написанні її прізвища, так в паспорті її прізвище вказано « ОСОБА_4 », а у договорі дарування « ОСОБА_5 ». З урахуванням викладеного, просила заяву задовольнити.

  • Встановлення факту смерті VS Оголошення особи померлою, що необхідно для оформлення спадщини після смерті у вигляді компенсації за зруйноване майно Рішення Бородянського районного суду від 05.02.2024 № 939/1972/23:

З копії витягу з ЄРДР від 16.12.2022 року вбачається, що до слідчого управління ГУ СБУ у місті Києві та Київській обл. надійшла заява ОСОБА_1 про те, що 02.03.2022 року внаслідок авіаційного бомбардування збройними силами РФ в смт Бородянці Київської області було зруйновано будинок АДРЕСА_2 , в якому проживали ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , які з 02 березня 2022 року по теперішній час зникли безвісти; номер КП 22022101110000840; правова кваліфікація кримінального правопорушення ч. 2 ст. 438 КК України. (а. с. 20).

Відповідно до копії повідомлення СУ ГУ Служби безпеки України у місті Києві та Київській області від 01.08.2023 року № 51/12-840, проведеною судовою молекулярно-генетичною експертизою зразка букального епітелію ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , станом на 01 серпня 2023 року збігів з невстановленими особами не виявлено; на даний час ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є безвісти зниклими особами; досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні триває. (а. с. 21) З доданих фотоматеріалів вбачається, що багатоповерховий будинок по АДРЕСА_2 знищений. (а. с. 22-25) Допитані свідки засвідчили…

6. Актуальна судова практика у спадкових, сімейних, податкових та інших спорах, пов’язаних з майном, що зазнало руйнувань

  1. Виплата грошової допомоги 300 тис. грн., вимоги про стягнення завданих збитків у реальному розмірі Постанова Дніпровського апел/суду від 23.07.2024 р. № 183/11171/23:

За зруйнування житлового будинку в результаті пожежі розпорядженням КМУ від 13.10.2020 року №1269-р позивачі отримали від Держави України грошову допомогу у розмірі 300 000 грн. Дана інформація також знаходить своє підтвердження і в показах представника Кабінету Міністрів України. Між тим, вказана грошова сума не визначена ні однією зі сторін саме як відшкодування завданої позивачам матеріальної шкоди, а є матеріальною грошовою допомогою, виділеною постраждалому населенню для забезпечення створення належних умов проживання, що вбачається зі змісту самого розпорядження і вважатися компенсацією за зруйноване житло не може.

Позивачі обґрунтували розмір завданої їм шкоди розрахунком, зробленим на підставі наказу Мінінфраструктури України від 27.07.2023 року №647 «Про затвердження показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України». Втім, вони не можуть бути застосовані, оскільки цей наказ, на час розгляду справи, втратив чинність, а встановлені показники не можуть бути застосовані до територій, які являються тимчасово окупованими. Суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, а провести експертизу з метою встановлення дійсного розміру матеріальної шкоди, у зв`язку із тимчасовою окупацією території на якій знаходиться майно позивачів наразі неможливо.

  1. Оскарження відмови УСЗН у призначенні виплат допомоги на проживання ВПО Постанова Вінницького ОАС від 11.04. 2024 р. Справа №№ 120/1026/24:

Стосовно аргументів позивачки про те, що її житло зруйноване , то суд вказує, що виплата допомоги ВПО здійснюється в разі, якщо житло зруйноване або непридатне для проживання та інформація про яке внесена до Реєстру пошкодженого та знищеного майна (за технічної можливості), або щодо якого подано документальне підтвердження органом місцевого самоврядування факту пошкодження/знищення житлового приміщення внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією РФ.

Суд акцентує увагу, що позивачкою не надано ані витягу з Реєстр пошкодженого та знищеного майна, ані довідок /актів тощо органів місцевого самоврядування стосовно факту пошкодження/знищення житлового приміщення внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією РФ.

Фотокопії долучені позивачкою до позовної заяви, жодним чином не доводять, що на них зображено саме будівлю, в якій проживала позивачка та її син. Більш того, такими доказами, як зазначено вище, виключно є Реєстр пошкодженого та знищеного майна або довідки /акти тощо органів місцевого самоврядування стосовно факту пошкодження/знищення житлового приміщення внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації. Відтак, позивачкою та позивачем не доведено факт, що її житло зруйноване або непридатне для проживання.

  1. Ухвала Вінницького ОАС від 25.04.2024 р. Справа № 120/17776/23 про витребування доказів:

В провадженні Вінницького ОАС перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до УСЗН Жмеринської РДА про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії. Позивачу призначено допомогу на проживання ВПО відповідно до Порядку затвердженого постановою КМУ №332 від 20.03.2022, а саме на підставі: внутрішньо переміщеним особам, у яких житло зруйноване або непридатне для проживання внаслідок пошкодження і які подали до 20 травня 2022 р. заявку на відшкодування відповідних втрат, зокрема засобами Портал Дія. Однак, починаючи з березня 2023 таку виплату такої допомоги припинено. В свою чергу, відповідач не заперечує того факту, що у позивача зруйноване житло та вказує що дані обставини підтверджено повідомленням з Портал Дія, однак вказує, що Управлінням поновлювалася виплата допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі, однак 13.09.2023 року Міністерством соціальної політики України здійснено знову масовий перерахунок та автоматично припинено виплату допомоги на проживання гр. ОСОБА_1 у зв`язку з виключенням територіальної громади (смт. Гостомель) з переліку громад де ведуться бойові дії, а в Реєстрі пошкодженого/знищеного нерухомого майна відомостей не знайдено.

  1. Поділ спільного майна подружжя в складі об’єкта нерухомості, що був зруйнований внаслідок агресії рф. Рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 19.07.2023 р. №204/3930/23:

Відповідач під час розгляду справи у відзиві на позовну заяву заперечувала проти стягнення з неї на користь позивача грошової компенсації вартості частки ОСОБА_1 у праві спільної сумісної власності на квартиру, посилаючись на те, що у спірній квартирі відповідач не мешкає, розмір дійсної вартості спірного нерухомого майна на час розгляду справи невідомий, вона не має можливості виплатити позивачу компенсацію, квартира та будинок, в якому ця квартира розташована, на теперішній час зруйновані та не придатні для подальшого мешкання. Суд вважає встановленим, що у місті Вугледар, де розташована спірна квартира, позивач та відповідач вже більше року не проживають. При цьому, як позивач, так і відповідач, квартирою АДРЕСА_3 не користуються. Таким чином, проаналізувавши всі наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, з урахуванням інтересів обох сторін, суд приходить до висновку, що на теперішній час спірну квартиру АДРЕСА_3 слід залишити у спільній частковій власності позивача та відповідача.

  1. Спадкування права на отримання компенсації за пошкоджений/знищений об’єкт нерухомого майна:
  • Позицію щодо прийняття спадщини неповнолітнім у спадковому спорі висловлено КЦС ВС у постанові від 28.09.2022 у справі №742/2354/20, https://reyestr.court.gov.ua/Review/106517186 за змістом якої підлягають встановленню судом факти, що спадкоємець — дитина спадкодавця, на час відкриття спадщини є неповнолітньою особою, і нею не подано заяви про відмову від прийняття спадщини. У цій же постанові містяться висновки щодо поважності причин пропуску строку позовної давності дитиною, в разі невчинення відповідних дій законним представником.
  • Правила щодо строку на прийняття спадщини, зокрема, зупинення його перебігу під час воєнного стану, з урахуванням виміру ієрархії актів цивільного законодавства по горизонталі та по вертикалі, проаналізовано КЦС ВС у постанові від 25.01.2023 р. у справі № 676/47/21. https://reyestr.court.gov.ua/Review/108654283
  • Окремі висновки з питань зруйнованого пожежею майна у складі спадкової маси наведено у постанові КЦС ВС від 30.01.2023 р. у справі № 639/2667/20. https://reyestr.court.gov.ua/Review/108765877

Без автора