Що таке примусова праця та як її розпізнати?

Відповідно до ч. 3 ст. 8 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права нікого не можуть приневолювати до примусової чи обов’язкової праці. А відповідно до ч. 2 ст. 43 Конституції України використання примусової праці забороняється.

В цьому випадку не йдеться про пересування в межах робочого часу, коли працівник відповідно до своєї посадової інструкції має перебувати на своєму робочому місці. Тут йдеться, зокрема про такі випадки, коли роботодавець надає житло для проживання працівників і обмежує свободу їх переміщення в позаробочий час.

Це, зокрема, вилучення паспортів працівників.

Застерігаємо! Ваш паспорт є особистим документом і не може вимагатися роботодавцем під виглядом взяття на зберігання тощо.

Під насильством ми розуміємо не обов’язково фізичне насильство, це може бути й психологічний тиск, погрози звільнення тощо. Відомі також випадки, коли при прийомі на роботу роботодавець змушує писати одразу заяву на звільнення без дати, аби таким чином впливати на працівника.

В цьому випадку йдеться про неправдиву інформацію щодо умов праці, заробітної плати або характеру роботи.

Йдеться про проживання (якщо роботодавець одночасно забезпечує житлом) і роботу в небезпечних або непридатних для життя /роботи умовах.

Мова йде про затримку заробітної плати, її безпідставне зменшення під виглядом різних штрафів, або ж її невиплата.

Робота понад встановлений робочий час, у вихідні дні, без додаткової оплати також є примусовою працею.

Наприклад, роботодавець “не відпускає” на “лікарняний”, встановлює свої правила надання відпусток, відмінні від тих, які передбачені трудовим законодавством.

Не погоджуйтеся на неофіційне працевлаштування. Лише задекларована праця дає важелі для захисту своїх трудових прав та інтересів.

Ніколи не передавайте свої документи третім особам.

Не бійтеся повідомляти про порушення своїх трудових прав (в тому числі, до Держпраці, Національної поліції тощо), адже лише так можна викорінити системну проблему.