Дуже часто бізнес в Україні при згадуванні ДФС (яка вже знову стала податковою) починає нервово шукати телефони знайомих адвокатів та корвалол у аптечці. Це відбувається як через необізнаність з правами та обов’язками податківців, так і з реаліями ведення українського бізнесу.
Телефон адвоката на швидкому наборі треба мати завжди, але не адвокатом єдиним, як кажуть…
Спочатку було слово… і слово це було запит.
Стаття 78.1.1. Податкового кодексу України говорить про те, що однією з підстав для здійснення документальної позапланової перевірки є отримання податкової інформації, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов’язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.
Як показує практика, позапланові документальні перевірки в 99% випадків розпочинаються саме з отримання такого запиту. Слід зазначити, що ще роки три тому такі запити носили суто формальний характер, після отримання такого запиту підприємство могло сміливо відмовляти у наданні відповіді на нього, посилаючись на невідповідність положенням статті 73.3 ПКУ.
Статтею 73.3. Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб’єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.
Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити:
1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує;
2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;
3) печатку контролюючого органу.
Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб’єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:
1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;
2) для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених цим Кодексом;
3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;
4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків:
податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов’язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування;
акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної;
5) у разі проведення зустрічної звірки;
6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.
Запит вважається належним чином врученим, якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Платники податків та інші суб’єкти інформаційних відносин зобов’язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом).
У разі проведення зустрічної звірки платники податків та інші суб’єкти інформаційних відносин зобов’язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту. Документальне підтвердження цієї інформації на вимогу контролюючого органу може бути надано в електронному або паперовому вигляді на вибір платника податків.
У разі, якщо запит складено з порушенням вимог, визначених абзацами першим – п’ятим цього пункту, платник податків звільняється від обов’язку надавати відповідь на такий запит.
Ось саме на цей абзац і посилалися платники податків, оскільки зазвичай запити не були конкретними і містили просто повністю зацитовану статтю Податкового кодексу та вимогу щодо надання всіх документів щодо взаємовідносин з усіма контрагентами за період останніх трьох років.
Зрозуміло, що такий запит явно не є конкретним і направлений з однією метою – формально знайти підставу для проведення позапланової перевірки, оскільки надати інформацію на такий запит неможливо в принципі.
За останні пару років я про такі запити не чув, хоча не виключено, що вони й досі надсилаються фіскалами до платників податків.
Слід зазначити, що з приводу таких запитів напрацювалася досить позитивна для платників податків судова практика і фіскали почали програвати справи, а відповідно і результати перевірок, проведених на підставі таких диво-запитів, скасовувались у судовому порядку.
З введенням системи електронного адміністрування ПДВ та спрощення відслідковування можливих порушень з боку платників податків сьогодні запити податківців в більшості вже є конкретними та спрямовані на отримання інформації про взаємовідносини з конкретним контрагентом за конкретний період.
Відмова у наданні документів на такий запит нічого не дасть платнику податків і неодмінно призведе до проведення перевірки, однак кожен має право вчинити при отриманні запиту одну з трьох таких дій:
1) надати відповідь та всі запитувані документи (максимальна відкритість і прозорість у відносинах з контролюючими органами);
2) надати відповідь з обгрунтованою відмовою у наданні запитуваних документів;
3) проігнорувати запит.
Другий і третій варіант майже стовідсотково призведуть до призначення позапланової перевірки, а от перший, залежно від ситуації, може і не призвести до перевірки.
Вже на цьому етапі ви можете звернутися зі скаргою на протиправні дії контролюючого органу до Ради бізнес-омбудсмена, якщо вважаєте, що запит явно носить необгрунтований характер та спрямований не на виконання контролюючим органом покладених на нього функцій, а на безпідставний тиск на бізнес, наприклад.
Слід одразу зазначити, що РБО, як правило, не відкриває справу, якщо скаржник самостійно не вчинив жодної дії по захисту своїх прав та інтересів, тож відповідь на запит потрібно підготувати і подати.
Але підключення вже на даному етапі комунікатора (а РБО є саме посередником у відносинах між владою і бізнесом, а не органом оскарження всіх дій і рішень контролюючих органів) допоможе вам зекономити багато нервів та забезпечити максимально прозорий розгляд ваших скарг і вивчення поданих вами документів.
Якщо перевірки уникнути не вдалося, слід підготуватися до неї максимально ретельно.
Я б рекомендував всі запити на отримання будь яких документів та копій з них просити перевіряючих оформити письмово і так само письмово відповідати на них. Це в подальшому збереже вам багато часу та сил при доведенні того, що ви надали всі документи, які запитувались, своєчасно, і що жодних зауважень не надходило від перевіряючих. Більше того, ви самі будете знати, що і коли надавали контролюючому органу, і у випадку розбіжностей зможете легко це довести.
Про наказ на перевірку, направлення, службові посвідчення і реєстрацію у журналі перевірок, думаю, всі знають. І що без цього всього перевіряючого можна не допускати до проведення перевірки – також.
Після завершення перевірки розпочнеться час, відведений на написання акту або довідки (так-так, коли порушень немає – виписують довідку, але особисто я таких не бачив).
Коли вам видадуть акт, ви нарешті зможете прочитати цей бестселлер податкової думки. Чому бестселер – а тому що не всі книжки отримують такі збори, які часто-густо за результатами перевірок фіскали відображають у розрахунках до актів перевірок.
З цього моменту ви можете протягом 5 днів направити ваші заперечення на акт перевірки до контролюючого органу із додатками, які вважаєте за потрібне додати (наприклад, ті самі документи на підтвердження надання перевіряючим документів, які вони запитувати і «забули» відобразити у акті).
Розгляд заперечень бажано просити проводити у вашій присутності – так і у вас є шанси донести свою позицію до керівництва інспекторів-ревізорів, заручитися підтримкою РБО (вони завжди приходять на розгляд таких заперечень у разі перебування у їхньому провадженні справи), ну і познаймитись з іншими колегами по нещастю та дізнатись нові тенденції податківців, так би мовити, «бути в тренді». А також побачити, куди йдуть наші з вами податки, бо кабінети для розгляду скарг платників податків виглядають іноді набагато краще, ніж офіси тих самих платників податків.
Потім ви очікуєте рішення за результатами розгляду ваших заперечень і, якщо їх задовольнять, то святкуєте перемогу. А якщо ні, то отримуєте «рахунок» – податкове повідомлення-рішення.
Але це ще не кінець і у вас знову є два шляхи: оскаржити ППР в адміністративному порядку (до контролюючого органу вищого рівня) або оскаржити ППР у судовому порядку.
До речі, якщо ви ще не звернулися до РБО, то на даному етапі це зробити саме час. Фактично, це ваш останній шанс скористатися допомогою РБО у даному випадку.
Справа у тому, що РБО не бере до розгляду справи, де наявний судовий спір, тобто скористатися допомогою РБО ви зможете лише під час оскарження ППР у адміністративному порядку (до речі, таке оскарження є безкоштовним та зупиняє дію оскаржуваного рішення, але на оскарження дається 10 днів).
Якщо ви вирішите скористатися допомого РБО, то не забувайте про максимальну відкритість та надання копій вашого листування з контролюючим органом (РБО так само буде вас інформувати про всі кроки, зроблені в межах вашої справи з направленням вам копій направлених та отриманих документів електронною поштою).
Так само представник РБО буде присутній на розгляді вашої скарги на ППР, підготує та направить власну позицію з приводу порушеного у справі питання (зазвичай позиція повністю збігається з позицією платника податків).
Якщо все ж вас не почують, то ви все одно маєте право оскаржити ППР до суду протягом місяця з дня отримання рішення за результатами розгляду вашої скарги. На даному етапі РБО може підтримати вас морально, але в будь якому випадку буде продовжувати цікавитись перебігом вашої справи та ділитися новим позитивним досвідом, який зможе стати вам у нагоді.
До речі, можна попросити РБО підготувати їх висновки за результатами розгляду вашої заяви (попередні висновки по справі). Це не експертиза, але це може вам допомогти правильно підготуватись до судового розгляду справи та, можливо, зможе додати вагомості вашим аргументам перед судом, адже це думка незаангажованого фахівця.
Більш детально про роботу РБО, порядок подання скарг та результати роботи РБО можна дізнатись на сайті https://boi.org.ua а також у наших попередніх статтях.
Використовуйте надані бізнесу можливості, бо тільки так і тільки разом ми зможемо зробити державні органи business-friendly!
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Рада бізнес-омбудсмена встановила рекорд рівня задоволеності скаржників
Бізнес-омбудсмен. Чим він може допомогти бізнесу?
Підсумки роботи Ради бізнес-омбудсмена: на що скаржився бізнес?
