Карантин як форс-мажор: чому важливо ретельно готувати заяву в ТПП

Драчевська Ольга

адвокат, Юридична компанія INCOLANSE

В останні місяці весь цивілізований світ переживає тяжкі часи, які пов’язані з розповсюдженням епідемії коронавірусу  COVID-19. Держави зачиняють кордони, скасовують авіасполучення, оголошують карантин та ізоляцію.

Такі вимушені заходи спрямовані, перш за все, на захист здоров’я людей. Втім, зворотньою стороною є обмеження розвитку економічних зв’язків, стагнація виробництва, що неодмінно має призвести й до економічної кризи.

Діяльність різних сфер бізнесу сьогодні зупиняється та працює в режимі Stand-by. Виключенням є лише ті компанії, що мають змогу здійснювати свої діяльність без фізичної присутності на виробництві. Більш за всіх страждають саме компанії, які так чи інакше пов’язані з виробництвом або наданням прямих послуг суспільству, та які виявилися обмежені в своїй діяльності через запроваджені заходи для зупинки поширення вірусу.

Компанії втрачають кошти, економічні договори не виконуються, а єдиною можливістю для збереження власної репутації та збереження власних активів є можливість застосувати пункти договору, що передбачають виникнення форс-мажорних обставин (в даному випадку у вигляді карантину задля зупинки поширення COVID-19). Саме тому тема форс-мажору сьогодні актуальна, як ніколи.

Що таке форс-мажор та як діяти в таких випадках?

Українське законодавство визначає форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) як надзвичайні та невідворотні обставини, що об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов’язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами.

Простіше кажучи, форс-мажором можуть бути стихійні природні явища, суспільно-політичні, соціальні та інші явища, які сторони самі визначають в договорі як основи для невиконання зобов’язань на період їх дії.

Особливістю таких обставин є те, що сторона, яка зазнала впливу форс-мажору, та не виконала або  неналежним чином виконала свої зобов’язання, може бути звільнена від цивільно-правової відповідальності, перебігу позовної давності, їй може бути надана відстрочка (списання) податкового боргу тощо.

В Україні єдиним компетентним органом, що засвідчує форс-мажорні обставини, є Торгово-промислова палата України (ТПП) та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати.

17 березня 2020 року Верховна Рада України прийняла Закон, спрямований на запобігання та поширення COVID-19, який передбачає й те, що запровадження карантину можна віднести до форс-мажорних обставин.

А отже, будь-яка сторона договору в разі, якщо в договорі зазначений пункт «Форс-мажор», може звернутися до іншої сторони, посилаючись на відповідну норму цього положення як на обставину непереборної сили, що унеможливлює виконання такого зобов’язання.

Разом з тим, для того, щоб підтвердити таку обставину, недостатньо буде лише вказати на норму форс-мажору. Сторона-заявник має звернутися до ТПП з відповідною заявою про засвідчення такої обставини як форс-мажорної, і лише після отримання відповідного сертифікату ТПП сторона може бути звільнена від цивільно-правової відповідальності.

Проте, слід зазначити, що саме існування такої обставини як карантин форс-мажором не є. Карантинні заходи можуть стати форс-мажорною обставиною лише у випадку, коли особа доведе, що саме через цю обставину стало неможливо виконувати умови договору. Окрім цього, потрібно оцінити, чи була дана обставина непередбачуваною, чи не могли сторони передбачити її виникнення на момент укладення договору або до настання терміну виконання конкретного зобов’язання.

Дуже важливою правовою складовою при визначені форс-мажору буде встановлення наявності причинно-наслідкового зв’язку між такою обставиною і нездатністю сторони виконати свої зобов’язання.

Бізнесу не слід сподіватися просто на віднесення законодавцями карантину з приводу СOVID-19 до обставин непереборної сили, що дасть змогу відстрочити або забезпечити юридично-правовий захист від невиконаних зобов’язань. Адже саме на бізнес буде покладено обов’язок щодо доказування, яким саме чином введений карантин міг негативно вплинути на виконання зобов’язання. І лише після отримання вмотивованих доводів ТПП України може визнати положення форс-мажору як підставу для неможливості виконання такого зобов’язання.

Тож бізнесу краще не поспішати зі своїми заявами про визнання форс-мажору до ТПП. Перш за все, слід порадитися із юристами та адвокатами, які мають досвід в визнанні обставин форс-мажорними та неодноразово зіштовхувалися в своїй роботі з ТПП. Саме вони, в силу свого досвіду, мають встановити та допомогти вам знайти підстави для визнання правочину невиконаним в силу форс-мажору, встановити переконливі причинно-наслідкові зв’язки між подією і підставою невиконання зобов’язання.

Зважаючи на власний досвід роботи з ТПП, зауважу, що представники ТПП є досвідченими професіоналами, і недбале ставлення заявників до своїх заяв, особливо у частині визнання події як форс-мажору, може призвести до цілком логічного висновку, що ваша обставина не була форс-мажорною.

Хочу нагадати бізнесу й наступне: визнання форс-мажору як непереборної сили буде діяти лише на час такої непереборної сили, тобто на час дії запровадженого в Україні карантину. З дня визнання карантину на державному рівні закінченим він вже не буде підставою невиконання такого зобов’язання. Саме тому бізнес вже зараз має подумати, як саме виходити з такої ситуації та здійснити усе можливе для того, аби бути готовим виконати покладене на нього зобов’язання.