Криптовалюта в Україні: легальність та перспективи

Ми живемо у часи глобальної діджиталізації усіх сфер життя, зокрема й фінансової. Не оминув цей процес і Україну. Ще зовсім недавно використання платіжних карток для населення було чимось неймовірним та дуже прогресивним. Але за незначний проміжок часу безготівкові розрахунки, у тому числі з використанням різноманітних гаджетів, стали невід’ємною частиною повсякденного життя.

Наразі в наше життя вривається інша новація — криптовалюта. Дослідження аналітичної фірми Chainalysis та звіт ООН свідчать про те, що Україна виявляє інтерес до криптовалют та активно використовує їх у фінансовій діяльності.
На даний час в нашій країні криптовалюта використовується у багатьох сферах, зокрема:
— в онлайн-торгівлі: наприклад, можливі розрахунки в криптовалюті при купівлі різних товарів та послуг на одній із всеукраїнській мереж заправок, в багатьох мережах з продажу електроніки та побутової техніки, в одній із мереж супермаркетів, в мережі аптек;
— існують онлайн-платформи, які дозволяють користувачам обмінюватися криптовалютою за
інші послуги або товари;
— деякі заклади харчування в Україні приймають криптовалюту в якості сплати за страви та напої
(про це, як правило, оголошується на їхніх вебсайтах або на вході до закладу);
— у деяких містах України є банкомати, які дозволяють купувати криптовалюту за готівку або
безготівковим платежем;
— в деяких випадках можна домовитися про прямі платежі криптовалютою між особами безпосередньо, якщо обидві сторони погоджуються на таку форму оплати.
У зв’язку з цим постає питання щодо легальності обігу криптовалюти в Україні. 17.02.2022 Верховною Радою України було ухвалено Закон України № 2074-IX «Про віртуальні активи» (далі – Закон). Цей Закон регулює правовідносини, що виникають у зв’язку із обігом віртуальних активів в Україні, визначає права та обов’язки учасників ринку віртуальних активів, основи державної політики у сфері обігу віртуальних активів.
Під віртуальними активами у Законі розуміється нематеріальне благо, що є об’єктом цивільних
прав, має вартість та виражене сукупністю даних в електронній формі. Існування та оборотність
віртуального активу забезпечується системою забезпечення обороту віртуальних активів. Віртуальний актив може засвідчувати майнові права, зокрема, права на інші об’єкти цивільних прав.
Згідно з поняттям, прийнятим у діловому обороті, під криптовалютою (англ. Cryptocurrency)
розуміється різновид цифрової валюти, емісія та облік якої виконується децентралізованою
платіжною системою повністю в автоматичному режимі (без можливості внутрішнього або зовнішнього адміністрування, у тому числі й державними органами).
Отже, криптовалюти – це цифрові валюти, які працюють із допомогою механізму асиметричного шифрування.
Аналіз поняття віртуального активу та загальноприйнятого поняття криптовалюти свідчить про
наявність у них однакових ознак, а саме: нематеріальність, вартість, цифрова форма, існування в межах певної електронної системи.
Таким чином, хоча з цього приводу точаться дискусії, криптовалюта є віртуальним активом згідно із Законом і підпадає під його регулювання.
Однак, згідно з пунктом 1 Прикінцевих та перехідних положень Закону, він набирає чинності з
дня набрання чинності Законом України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо
особливостей оподаткування операцій з віртуальними активами, але не раніше дня опублікування цього Закону. На даний час до ПКУ не внесено зазначених змін — відповідно, Закон не набрав чинності.
Отже, є Закон України «Про віртуальні активи», який поширює свою дію на правовідносини пов’язані з обігом криптовалюти, однак у зв’язку з тим, що він не набув чинності, ці правовідносинами в даний час в Україні не врегульовані.
У зв’язку з цим постає питання легальності обігу криптовалюти в України до набрання Законом
чинності. Відповісти на це питання нам допоможе розуміння такого принципу права, як принцип
легальності.
Принцип легальності відображає ключові принципи правової системи демократичних країн, включаючи Україну. Згідно з ним громадяни здійснюють свої права за принципом «дозволено
все, що прямо не заборонено законом», а державні органи та їх посадові особи — за принципом
«дозволено лише те, що прямо визначено законом».
Отже, на підставі вказаного принципу громадяни України мають право здійснювати діяльність із зберігання, обробки чи одержання криптовалют, оскільки вона прямо не заборонена законом.

Що ж нас чекає після набрання Законом чинності?
Закон надав юридичний статус віртуальним активам в Україні. Після набуття ним чинності відбудеться легалізація обігу віртуальних активів, який раніше здійснювався без необхідного рівня
регуляції. Законний оборот таких активів стає можливим на всій території України. Це означає, що
особи і компанії тепер зможуть легально купувати, відчужувати, обмінювати віртуальні активи в
Україні з юридичною підтримкою та захистом.
Такий юридичний статус також може сприяти створенню умов для розвитку та інновацій у
сфері віртуальних активів в Україні, сприяти розвитку нових технологій та бізнес-моделей, пов’язаних з цими активами. Загалом, легалізація віртуальних активів
може бути кроком вперед у напрямку створення прозорих та регульованих ринків, а також у
забезпеченні прав та захисту для учасників цих ринків.
Сфера застосування Закону обмежується визначеним колом правовідносин, до яких відносяться такі ситуації:
— сторони угоди визначили право України як закон, що регулює їхні правовідносини, пов’язані з віртуальним активом, в цілому або частково;
— обидві сторони угоди, що стосується віртуальних активів, є резидентами України;
— особа, яка проводить операції з віртуальними активами у
своїх інтересах (наприклад, отримує віртуальний актив), є резидентом України;
— у разі надання послуг, пов’язаних з обігом віртуальних активів, суб’єкти правовідносин мають
зареєстроване місцезнаходження або постійне представництво на території України.
Отже, Закон ставить певні рамки для учасників ринку віртуальних активів в Україні, зокрема,
стосовно їхнього статусу резидентів України та місця реєстрації.

Щодо самих віртуальних активів, то Закон визначає три основних їх типи:
1) незабезпечені віртальні активи — віртуальні активи, які не мають жодних майнових або
немайнових прав. Найпоширенішим прикладом таких активів є Bitcoin і подібні криптовалюти, які
не мають фізичного підґрунтя або забезпечення, окрім довіри їхніх користувачів;
2) забезпечені віртуальні активи — віртуальні активи, які посвідчують майнові права, зокрема права вимоги на інші об’єкти цивільних прав. Прикладом таких активів можуть бути певні стейблкоїни, які мають підґрунтя або забезпечення, наприклад, у валюті або товарах, та посвідчують
права на ці активи;
3) фінансові віртуальні активи — віртуальні активи, які забезпечені цінними паперами або
грошовим еквівалентом. Наприклад, сек’юриті-токени. Такі активи можуть посвідчувати права на
участь в фінансових операціях, права на отримання доходу від цінних паперів або фінансових
інструментів.
Закон передбачає можливість набуття права власності на віртуальний актив за фактом його
створення, внаслідок вчинення і виконання щодо нього правочину та на підставі норм закону або
рішення суду.
Право власності на віртуальний актив засвідчується володінням ключа такого віртуального
активу, крім окремих випадків, визначених Законом.
Встановлено, що розпорядження забезпеченим віртуальним активом вважатиметься розпорядженням майновим правом на об’єкт забезпечення цього віртуального активу. При цьому
варто мати на увазі, що під час вчинення правочину щодо розпорядження забезпеченим віртуальним активом Закон вимагає дотримання встановлених вимог щодо форми або істотних умов правочину про розпорядження об’єктом забезпечення віртуального активу.
Одним із ключових учасників ринку віртуальних активів є постачальники послуг, пов’язаних
з оборотом віртуальних активів. Ними визнаються виключно юридичні особи, які провадять
в інтересах третіх осіб один або декілька з таких видів діяльності:
– зберігання та/або адміністрування віртуальних активів чи ключів віртуальних активів;

• надання послуг з обміну віртуальних активів на інші віртуальні активи та валютні цінності;
• надання послуг переказу віртуальних активів;
• надання посередницьких послуг, пов’язаних з віртуальними активами.

Зазначені види діяльності вимагають отримання спеціального дозволу відповідно до Закону.
Для постачальників послуг, пов’язаних з оборотом віртуальних активів встановлено ряд вимог,
зокрема щодо складу менеджменту, власників істотної участі та бенефіціарних власників, розміру
статутного капіталу. При цьому, за певних умов, постачальником послуг, пов’язаних з оборотом віртуальних активів, може бути іноземна юридична особа.
Головним обмеженням, передбаченим Законом, є заборона використовувати віртуальні активи в якості засобу платежу на території України та обмінювати їх на майно (товари), роботи (послуги). Таким чином, якщо правочин щодо майна (товарів), робіт (послуг) підпадатиме під сферу
регулювання Закону, проведення розрахунків із використанням криптовалют буде неможливо.
Отже, після набрання Законом чинності, розрахунки криптовалютою стануть незаконними та усі
суб’єктам господарювання, які їх запровадили, будуть змушені відмовитися від цього.
На мою думку, таке обмеження, в свою чергу, обмежує право власності на віртуальні активи в
частині розпорядження ними, у тому числі можливість укладення відносно них, передбаченого ст.
715 Цивільного кодексу України, договору міни (бартеру), предметом якого може бути міна одного майна на інше, так і обмін майна на товари чи послуги. Таке обмеження також суперечить
глобальним процесам розвитку фінансового сектору, в якому все активніше використовується
криптовалюта.

Сподіваюся, що в майбутньому цю норму буде переглянуто та команда Rasons Legal з великим
задоволенням може взяти участь у покращенні даного Закону.
Коли ж Закон набере чинності?
На даний час у Верховній Раді України зареєстрований законопроект № 10225, який пропонує
врегулювати особливості щодо оподаткування доходів та операцій з віртуальними активами. Законопроект передбачає обов’язок юридичних та фізичних осіб вести окремий облік операцій з
віртуальними активами.
Базою оподаткування буде фінансовий результат, зменшений на вартість віртуальних активів.
У разі втрат від торгівлі криптовалютою фізична особа матиме можливість зменшити базу на
суму цих втрат у наступному податковому періоді.
Для юридичних осіб операції з віртуальними активами підлягатимуть оподаткуванню за ставкою 18 %. Базою оподаткування буде позитивний фінансовий результат. Віртуальна валюта не буде об’єктом оподаткування податком на додану вартість.
Наразі цей законопроект знаходиться на ознайомленні в профільному комітеті.
Наостанок слід зазначити, що різні країни приймають різні підходи до регулювання криптовалюти, залежно від своїх потреб, цілей та внутрішніх факторів.
Обіг криптовалют регулюється законами у таки країнах світу, як США, Канада, Японія, Швейцарія,
Сінгапур тощо.
На сьогоднішній день криптовалюта не є повністю забороненою у жодній країні. Проте, деякі країни вводять обмеження та регулюють її використання, тоді як інші мають деякі форми обмежень або підтримують розвиток криптовалюти. До таких країн, зокрема, відноситься Китай, який
вважає криптовалюту для торгівлі та інвестування небезпечною, тому його регулювання включає
заборону ICO (ініціатив зі збору коштів) та діяльності криптовалютних бірж.

Автор: Дар’я ГАВРИЛИЦЯ,
Старший партнер Rasons legal