понеділок, 11 листопада 2019
  • Київ 21:48
  • Нью-Йорк 14:48
  • Лондон 19:48
  • Токіо 4:48
  • Москва 22:48

Мобінг: причини, тенденції та шляхи вирішення проблеми

18 Жовтня 2019 Анна Фурман, радник ЮК «Баррістерс», юрисконсульт

Від дитячого майданчика до урядових коридорів – знущання існують повсюди. Скільки б ми не намагалися підкреслювати актуальність теми мобінгу, здається, що менше його не стає. Але чому цькування настільки широко поширені та чому їх важко подолати?

Частина проблеми полягає в тому, що ті, хто нас ображає, іноді навіть не усвідомлюють своїх дій. Наприклад, агресори можуть легко виправдати свою жорстокість до певних працівників, сказавши собі, що вони лише підштовхують їх до того, щоб вони стали кращими. Може навіть з’явитися думка, що люди, які відчувають стрес в результаті такого ставлення, недостатньо сильні, щоб працювати у відповідній сфері. У кожного з нас під час щоденних професійних та соціальних комунікацій виникають складні ситуації. Залякування може мати безліч різних форм – від фізичного нападу, словесного насильства та соціального відчуження до кібер-знущань.

За результатами опитування порталу Rabota.ua, майже кожен 5-й респондент прощався зі своєю роботою тільки тому, що не знайшов спільної мови з колегами. Та ми ніколи не дізнаємося реальних цифр, оскільки про знущання не завжди повідомляється, через страх відплати або, можливо, тому, що постраждала людина може не усвідомлювати, що відбувається насправді. Ті люди, яких третують, не винні – зазвичай вони компетентні, досвідчені та популярні. Причина, через яку вони були обрані для цієї несправедливої поведінки, пов’язана виключно з потребами до самоствердження людей, які здійснюють знущання. Схильність до «психологічного терору» свідчить про глибоку незадоволеність собою та власним життям.

Мобінг частіше зустрічається в державному секторі, або серед професій, сприйняття яких все ще має стереотипне мислення, певні сексистські твердження – «кращі хірурги – чоловіки», «слідчий не може ходити в яскравих жовтих шкарпетках», «ви бездарні та нічого не вмієте робити, немає навичок».

Відсутність почуття безпеки, вразливість, постійне зовнішнє несхвалення не створюють умов для розвитку та належного виконання професійних обов’язків. Якість життя людини стрімко падає, з’являються приховані групи, роз’єднаність, що поступово впливає на KPI, чинні бізнес-процеси, плинність кадрів. Цькування може йти поруч з ксенофобією та будь-яким проявом нетерпимості. Ця небезпека стає приводом для численних дискусій в області психології, корпоративного управління, HR. Нам потрібні хороші люди, які повинні сміливо протистояти жорстокості й сказати: «Жодному співробітнику не загрожуватимуть», «Над батьком чи матір’ю не будуть знущатися», «Ваша дитина захищена у школі».

Сьогодні мобінг висвітлюється в усьому світі. Той факт, що йому присвоєно високий пріоритет, підтверджується багатьма європейськими країнами, які прийняли закони про моральне переслідування на робочому місці. Використовуючи за основу цей досвід, у Верховній Раді України зареєстрований законопроєкт № 10118 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії мобінгу», яким передбачається адміністративна відповідальність за цькування на роботі.

Але наскільки ефективні ці кроки? Законодавче регулювання має важливу роль, однак прийняття закону недостатньо. Можливість довести факт психологічного насильства залишається розпливчастою. У свою чергу, економічна нестабільність, обмеженість на робочому ринку відлякує людей від реальних дій і скарг.

Справа навіть не в тому, що нам варто підвищувати рівень суспільної дискусії або посилити рівень відповідальності за прояви кібер-булінгу. Ми повинні зрозуміти як створити новий механізм який реально захистить людей від знущань, дасть можливість швидко відреагувати та захистити свої права. Цей виклик стоїть не тільки перед власниками бізнесу, громадськістю – важливу роль відіграє держава. Нещодавно сформований уряд, зокрема новий очільник Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, зобов’язаний розглянути реальні стимули для виходу трудового ринку з тіні.

Звідси питання: чи не настав час для формування спеціального органу який буде відстежувати тенденції у проявах мобінгу та впливати на них, якщо кожне підприємство має фантастичні втрати в результаті цькувань, що йдуть повз бюджету?

Керівникам важливо чесно оцінювати настрої у компанії. В кінцевому підсумку, ми зазнаємо збитків на одному рівні – як співробітники так і власники. Якщо ми спостерігаємо за цькуванням і не робимо ніяких дій, ми стаємо на один бік з агресорами.

Як інформується у Доповіді V(1) «Покласти кінець насильству й домаганням відносно жінок і чоловіків у сфері праці», підготовленої до 107-ї сесії Міжнародної конференції праці у 2018 році, через насильство на роботі стає більше прогулів і збільшуються медичні й адміністративні витрати.

Тому підприємствам не варто нехтувати професійною допомогою фахівців юридичної галузі, адже саме вони здатні розробити стратегію, яка допоможе запобігти мобінгу або врегулювати вже існуючий конфлікт.

Проведення внутрішнього розслідування в компанії, виявлення найбільш болісних місць у комунікаціях та виправлення системних помилок здатні покращити показники успішності, адже ця боротьба вимагає комплексного підходу.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *