середа, 19 вересня 2018
  • Київ 11:56
  • Нью-Йорк 4:56
  • Лондон 9:56
  • Токіо 17:56
  • Москва 11:56

Спрощене позовне провадження в адміністративному процесі

17 Серпня 2018 Демченко Марина Михайлівна, адвокат, старший партнер Femida Legal Association

Новою редакцією Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС) передбачено можливість здійснення адміністративного судочинства у формі загального або спрощеного позовного провадження, що передбачено главою 10 розділу ІІ КАС. Останнє є новелою адміністративного процесу, тому вбачається за доцільне коротко визначити його основні засади.

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення.

Згідно ст. 4 КАС адміністративною справою незначної складності (малозначна справа) є адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування, склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Типові адміністративні справи- адміністративні справи, відповідачем у яких є один і той самий суб’єкт владних повноважень (його відокремлені структурні підрозділи), спір у яких виник з аналогічних підстав, у відносинах, що регулюються одними нормами права, та у якихпозивачами заявлено аналогічні вимоги.

Справами незначної складності є справи щодо:

– прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище;

– оскарження бездіяльності суб’єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію;

– оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг;

– припинення за зверненням суб’єкта владних повноважень юридичних осіб чипідприємницької діяльності ФОПу випадках, визначених законом, чи відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльностіФОП;

– оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо в’їзду (виїзду) на тимчасово окуповану територію;

– оскарження рішення суб’єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

– стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб’єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений КАС строк оскарження;

– типові справи;

– оскарження нормативно-правових актів, які відтворюють зміст або прийняті на виконання нормативно-правового акта, визнаного судом протиправним і нечинним повністю або в окремій його частині;

– перебування іноземців або осіб без громадянства на території України;

– інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

При цьому за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:

– щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених КАС;

– щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб’єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

– про примусове відчуження земельної ділянки, інших об’єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

– щодо оскарження рішення суб’єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує:

– значення справи для сторін;
– обраний позивачем спосіб захисту;
– категорію та складність справи;
– обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо;
– кількість сторін та інших учасників справи;
– чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес;
– думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд відмовляє у розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження або постановляє  ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, якщо після прийняття судом до розгляду заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог або зміну предмета позову справа не підлягає розгляду в порядку спрощеного провадження.

Справи за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються протягом розумного строку, але не більше 60 днів із дня відкриття провадження у справі.

Клопотання позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження подається у письмовій формі одночасно з поданням позовної заяви або може міститися у ній.Таке клопотання має стосуватися розгляду за правилами спрощеного позовного провадження всієї справи і не може стосуватися лише певної частини позовних вимог, інакше суд повертає його без розгляду, про що зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

За наслідками розгляду відповідного клопотання позивача суд з урахуванням конкретних обставин справи може:задовольнити клопотання та визначити строк відповідачу для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження; абовідмовити в задоволенні клопотання та розглянути справу за правилами загального позовного провадження.

Якщо суд за результатами розгляду клопотання позивача дійде висновку про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, він зазначає про це в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обгрунтованості заперечень відповідача протягом 2 днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про:
– залишення заяви відповідача без задоволення;
– розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Якщо відповідач не подасть у встановлений судом строк такі заперечення, він має право ініціювати перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження лише у випадку, якщо доведе, що пропустив строк із поважних причин.

Якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається.

Відзив подається протягом 15 днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі.Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач – запереченняпротягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.Треті особи мають право подати пояснення щодо позову у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, а щодо відзиву – протягом десяти днів з дня його отримання.

Розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими Кодексом адміністративного судочинства України для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІ КАС.

Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через 30 днів, а у випадках розгляду справи за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) – через 15 днів з дня відкриття провадження у справі.

Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до КАС судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом 30 днів, а у випадках, розгляду справи за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) – протягом 15 днів з дня відкриття провадження у справі.

Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше 30 днів із дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:у випадкахрозгляду справи за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні);якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач – разом з позовом або не пізніше п’яти днів з дня отримання відзиву.

При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджуєдокази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи – також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо:

– оскарження бездіяльності суб’єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію;

– оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг;

– припинення за зверненням суб’єкта владних повноважень юридичних осіб чиФОПу випадках, визначених законом, чи відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльностіФОП;

– стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб’єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений КАС строк оскарження та сума яких не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

-оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо в’їзду (виїзду) на тимчасово окуповану територію.

Вказані справи суд розглядає у строк не більше 30 днів з дня відкриття провадження у справі. Заявами по суті справи в даному випадку є позов тавідзив.

З викладеного вбачається, що спрощене провадження в адміністративному процесі спрямоване на захист прав та інтересів фізичних та юридичних осіб у чітко встановлених КАС  випадках протягом короткого строку, що не повинен перевищувати 60 днів з дня відкриття провадження по справі. Така процедура має дисциплінувати учасників процесу та обмежити можливості для зловживання процесуальними правами та затягування строків розгляду справ.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *