Театр починається з вішака, а відносини – з договору

Білоголовий Ян

Адвокат, член Комітету з аграрного та земельного права НААУ

Театр починається з вішака, а відносини – з договору, або Укладаєте договір – не упускайте важливих нюансів

У процесі взаємин з клієнтами надаєш їм не тільки професійну правову допомогу, але й допомагаєш оптимізувати роботу юридичної служби, яка повинна бути аванпостом підприємства у господарській діяльності. Юридична служба має вибудовувати договірні відносини таким чином, щоб вони за найнесподіваніших умов були вигідними підприємству та завжди були виграшними у судовому процесі. Це є запорукою успішного бізнесу.

Кейс

ТОВ «А» звернулося до адвоката за наданням правової допомоги з приводу договору на переробку зерна. За умовами договору ТОВ «Б» передало йому зерно, яке необхідно було перемолоти на борошно за показниками, визначеними договором.

Істотними умовами цього договору були:

  • передача зерна товариством «Б» товариству «А»;
  • відсутність у ТОВ «А» права власності на отримане зерно;
  • оплата за переробку зерна;
  • безоплатне приймання зерна товариством «А»;
  • вивезення борошна ТОВ «Б» після надання актів, що підтверджують фактичну переробку зерна та передачу борошна.

На перший погляд видається, що погоджених умов достатньо для виконання договору загалом. Але…

ТОВ «Б» (замовник) не поспішало з передоплатою послуг. У свою чергу ТОВ «А» (виконавець), не маючи зобов’язання переробляти зерно без попередньої оплати, вирішило почекати.

Пройшов майже рік.

ТОВ «Б», маючи інші плани, вирішило повернути зерно, оскільки ТОВ «А» не приступило до виконання робіт. ТОВ «А» не віддає зерно без оплати за зберігання і не впускає представників ТОВ «Б» на свою територію.

Чим обґрунтовує свої дії ТОВ «А»? Тим, що відповідно до статті 594 ЦК України кредитор, який правомірно володіє річчю, що підлягає передачі боржникові або особі, вказаній боржником, у разі невиконання ним у строк зобов’язання щодо оплати цієї речі або відшкодування кредиторові пов’язаних з нею витрат та інших збитків має право притримати її у себе до виконання боржником зобов’язання.

Проте, як і слід було очікувати, замовник звернувся до суду з вимогою про повернення, оскільки вважав, що зерно, яке не трансформувалося у борошно, є його власністю.

І хоча вирішення цієї суперечки для виконавця було знайдено іншим шляхом, уникнути судового процесу можна  було б наступним чином.

 

         Що мав би здійснити виконавець?

Відповідно до статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Статтею 840 ЦК України передбачається: якщо робота виконується частково або в повному обсязі з матеріалу замовника, підрядник відповідає за неправильне використання цього матеріалу. Підрядник зобов’язаний надати замовникові звіт про використання матеріалу та повернути його залишок. Якщо робота виконується з матеріалу замовника, у договорі підряду мають бути встановлені норми витрат матеріалу, строки повернення його залишку та основних відходів, а також відповідальність підрядника за невиконання або неналежне виконання своїх обов’язків.

Замовник, згідно зі статтею 853 ЦК України, зобов’язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

За статтею 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов’язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, – достроково.

Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Отже, оптимальним варіантом вирішення ситуації на етапі відсутності оплати від замовника було б:

  • виконання роботи по переробці зерна на борошно;
  • повідомлення замовника офіційним листом про факт виконаних послуг, з додаванням актів;
  • направлення замовнику повідомлення про необхідність оплати за надані послуги протягом семиденного строку, а також вивезення борошна.

Таким чином, забираючи борошно, замовник де-факто підтвердив би факт наданих послуг. У разі затягування з оплатою виконавець, протягом семи днів з моменту отримання вимоги замовником, мав би право стягнути кошти у судовому порядку.

 

         Як потрібно було укладати договір, щоб уникнути проблем  у майбутньому?  

         По-перше, договір має містити чіткий опис товару, що передається, показники товару, який буде отримано під час переробки, умови передачі та повернення товару.

         По-друге, у договорі мають бути чітко прописані строки оплати за послуги. Раджу зазначати, що замовник має оплатити вартість послуг у розмірі 100% протягом 10 календарних днів з моменту передання, у нашому випадку, зерна на переробку. У разі ухилення від  підписання умов щодо 100% оплати, оптимальним варіантом оплати є 30-50% відсотків авансу, а інша частина протягом 14 календарних днів з моменту направлення виконавцем повідомлення про виконані роботи.

         По-третє, у разі несплати авансу в договорі зазначається, що з наступного дня починається платне зберігання, яке складає за кожен день зберігання однієї тонни зерна певну вартість. Ця умова дисциплінує замовника.

         По-четверте, потрібно виписати момент початку виконання робіт, який краще поєднати з оплатою авансу. Проте, умова про початок виконання робіт за власним бажанням виконавця (у разі ухилення від оплати авансу) також має бути. Виконавець може здійснити роботу і потім вимагати оплату у добровільному порядку або через суд.

         По-п’яте, необхідно чітко виписати порядок передачі документів, що підтверджують факт виконання переробки. У даному випадку раджу зазначати, що виконавець направляє замовнику акти, що підтверджують факт виконання робіт, а замовник, протягом 14 календарних днів з моменту направлення, повинен підписати їх або надати обґрунтовану відмову з приводу якості.  Звертаю увагу, що при судовому затягуванні сторони можуть не отримувати кореспонденцію, таким чином буде правильним прописати умови з моменту саме відправлення, також дублюючи повідомлення засобами електронного зв’язку.

         По-шосте, важливою умовою також є момент повідомлення про необхідність вивезення борошна та врахування наслідків затягування цього процесу. Раджу зазначати, що замовник повинен вивезти товар власними силами протягом 14 календарних днів з момент направлення повідомлення виконавцем. Після спливу цієї дати з наступного дня починається платне зберігання, яке складає за кожен день зберігання однієї тонни зерна певну суму. Ця умова також дисциплінує замовника.

         По-сьоме, важливим інструментом комунікацій є електронна пошта, якою часто нехтують сторони договору. Тому останній повинен містити примірну фразу: «Сторони домовилися, що офіційне листування між ними може здійснюватися також з електронних адрес ТОВ «А» [email protected] та ТОВ «Б» [email protected]». Цим сторони скоротять час на традиційне листування через поштове відправлення та зможуть підтвердити факт листування у суді.

         Отже, під час оформлення договірних відносин завжди потрібно моделювати ситуацію розгляду спірних моментів у судовому процесі. Це дозволить професійно наповнити будь-який договір запобіжниками  та уникнути зайвих витрат.