“Бізнес має активно захищатися. Адвокати допоможуть”, – Олександр Телешецький

Grain Law Firm – юридична компанія, в якій ви є партнером, на ринку вже понад 10 років. Які основні досягнення за такий тривалий період?

Про наш професійний шлях можна багато розказати. Назбирається, певно, на цілу книгу (сміється – ред.). Було багато непростих справ, термінових виїздів, боротьби, стратегій захисту та, звісно, перемог. Нам направду є чим пишатися – і своїми здобутками, і розвитком компанії, і крутими кейсами. Але найбільше ми пишаємося стосунками, побудованими за ці роки. Стосунками з нашою командою та нашими клієнтами. Ми пишаємося нашим колективом, адже кожен – крутий профі. Захоплюють відданість справі, фаховість та готовність працювати 24/7 задля досягнення результату.

Клієнти компанії цінують наш підхід у роботі. Саме завдяки цьому нам вдається отримувати очікуваний результат та захищати їхні права навіть у найскладніших ситуаціях. Тому нас рекомендують, звертаються повторно, коли виникає нова потреба в юридичному супроводі або захисті. Цей наш капітал напрацьовувався роками роботи, пошуку найкращих рішень та їхньої реалізації. І другий десяток нашої діяльності ми продовжуємо з такою ж енергією, натхненням та відданістю нашим цінностям, як і багато років тому.

Ви маєте значний професійний досвід у сфері захисту бізнесу. Як можете охарактеризувати рівень правової культури та правосвідомості українського бізнесу сьогодні?

Дійсно, понад 20 років поспіль я практикую в сфері кримінальної юстиції, з котрих 8 років надаю правничу допомогу як адвокат, в тому числі підприємцям. Тому можу констатувати, що останні 5 років, а особливо від початку повномасштабного вторгнення, в Україні значно почастішали випадки використання правоохоронцями можливостей кримінального провадження для здійснення протиправного тиску на вітчизняний бізнес, зокрема через реєстрацію безпідставних кримінальних справ, проведення обшуків, нерідко за відсутності судових рішень, вилучення майна, накладення на нього арешту, здійснення виїмок документів, допиту співробітників компаній тощо.

З урахуванням таких тенденцій власники і керівники бізнесу мають своєчасно вживати дієвих заходів для мінімізації негативних наслідків свавільної, деструктивної процесуальної діяльності силовиків. Для цього вони потребують підвищення рівня власної правової освіченості та знань, які необхідні для ефективної боротьби із проявами корупційного впливу з боку окремих представників механізму держави. Такого результату можна досягнути завдяки системній роботі фахових інхаус-юристів усередині компаній, залучення професійних адвокатів на договірних умовах.  Також важливою є їхня участь в публічних заходах, де представники бізнесу разом із правниками, науковцями, парламентарями та працівниками правоохоронних органів обговорюють  найбільші проблем і страхи сучасного українського підприємництва та напрацьовують шляхи їх подолання.

В умовах війни з якими основними труднощами стикається вітчизняний бізнес?

Для України, котра фактично перебуває на четвертому році повномасштабної війни, і наразі в її гострій фазі, проблема протиправного тиску на бізнес особливо актуальна, оскільки перемогти зовнішнього ворога без міцної економіки, безперечно, неможливо. Результативність і ефективність бізнесу можна забезпечити, зокрема, за рахунок його прозорої комунікації з владою та правоохоронними органами.

Наразі ж дуже часто трапляється так, що в нашій країні бізнесу доводиться захищатись не стільки від конкурентів чи організованої злочинності, скільки від самої держави, яка покликана, навпаки, його захищати.

Інколи складається враження, що в Україні не існує успішного підприємця, щодо якого не було б зареєстрованого кримінального провадження. Зазвичай такі справи тривають роками, в їх межах здійснюються систематичні обшуки, допити, накладаються арешти на майно, блокуються банківські рахунки і навіть вручаються підозри та обираються запобіжні заходи. Але до суду доходять далеко не всі. По суті, в державі існує усталений механізм кримінальної репресії, який діє на постійній основі і, на жаль, не спрямований на забезпечення виконання завдань кримінального провадження, а з метою здійснення корупційного тиску на бізнес, кінцевою метою якого є отримання неправомірних вигод та переваг.

Значна частина українських підприємців і до початку повномасштабного вторгнення росії потерпала від зловживань службовців різних державних інституцій: податкової, митниці, прокуратури, поліції. Однак, події останнього року щодо безпідставного кримінального переслідування правоохоронцями засновників і керівників великого бізнесу свідчать про наявність системного віктимного явища в державному апараті, а тиск на бізнес та приватну власність в Україні вийшов на якісно новий рівень: тепер досить часто цей тиск відбувається через здійснення досудового розслідування за фактами вчинення надуманих злочинів, зокрема проти основ національної безпеки. Введений в Україні режим воєнного стану ввімкнув «зелене світло» для необґрунтованих атак на бізнес. На жаль, нерідко такі атаки мають очевидний корупційний присмак.

З кінця 2023 року бізнес-спільнота систематично заявляла про значний неправомірний тиск зі сторони правоохоронців. Ситуація особливо загострилася з так званим кейсом «Мазепи».

Як наслідок, у січні 2024 року Президент запровадив «рекомендаційний мораторій» на слідчі дії щодо бізнесу та аудит проваджень у кримінальних провадженнях цієї категорії. Втім, статистика Офісу Генерального прокурора (зокрема, остання від нового очільника головного правоохоронного органу країни) продемонструвала, що вжиті заходи не мали належного ефекту.

Так само звіти Бізнес-омбудсмена за 2023, 2024 роки та І півріччя 2025 року наглядно демонструють, що кількість скарг на дії правоохоронних органів не зменшується, а навпаки – зростає.

Насправді, такі цифри свідчать про загрозливі тенденції для економічної безпеки держави. І я далекий від думки, що вони не стали наслідком свідомої деструктивної діяльності. Такі процеси і в таких обсягах не можуть існувати, якщо їх не толерує зсередини механізм держави.

Через війну багато підприємств опинились в окупації та ризикують сприйматися як «пособники» ворога. Ті ж, хто не в окупації, ризикують також – не тільки репутаційно, а й у світлі кримінальної відповідальності за колабораціонізм. Як убезпечити бізнес від ризиків колабораціонізму?

Дійсно, з початком повномасштабного вторгнення росії в Україну законодавство про кримінальну відповідальність було доповнено низкою статей, які криміналізували раніше правомірну діяльність.

Так, Кримінальний кодекс України в березні 2022 року доповнено статтею 111-1, котрою встановлено кримінальну відповідальність за «колабораційну діяльність», яка полягає, наприклад, у «провадженні господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором».

На тимчасово окупованих росією територіях залишилася велика кількість підприємств, діяльність яких за українськими законами виявилась заблокованою. Продовження діяльності в таких умовах, безперечно, є протиправним і буде утворювати склад кримінального правопорушення. Для повернення в національне правове поле власникам таких підприємств необхідно провести їх перереєстрацію на підконтрольних українській владі територіях. Однак, у такому випадку вони втрачають всі активи, які фізично знаходяться в окупації, оскільки їх однозначно привласнять росіянці або їхні посіпаки.

Тож перед власниками такого бізнесу постало надскладне питання: фактично втратити все або стати колаборантом.

Водночас, згідно із ст. 111-1 КК України будь-які зв’язки українських підприємств з російськими суб’єктами господарювання, у тому числі юридичними особами приватного права, укладення із ними контрактів чи виконання господарсько-правових зобов’язань, у тому числі тих, які виникли до 24.02.2022, є протиправним і передбачає суворе покарання. При цьому, не має значення, такий зв’язок існує прямо чи опосередковано, через суб’єктів господарювання інших країн. З урахуванням значного взаємозв’язку економік України і рф, який існував до початку війни в 2014 році, та й подекуди після цього, аж до лютого 2022 року, негайне припинення таких взаємовідносин давалося дуже складно, нерідко супроводжуючись значними матеріальними збитками і втратами для українського бізнесу.

Також у квітні 2022 року до Кримінального кодексу України включено ст. 111-2 «Пособництво державі-агресору», якою передбачено сувору відповідальність за вчинення особливо тяжкого злочину проти основ національної безпеки, котрий полягає, зокрема, у «добровільному зборі, підготовці та/або передачі матеріальних ресурсів чи інших активів представникам держави-агресора». При цьому чинне законодавство не містить визначення «представника держави-агресора», що поряд із низкою інших суперечностей і неузгодженостей норм права призводить до порушення принципу правової визначеності та утворює для окремих нечистоплотних правоохоронців сприятливе підґрунтя для зловживань, перевищення службових повноважень і корупції.

На жаль, такі випадки стають непоодинокими і дедалі частіше зустрічаються на практиці, що потребує негайної уваги з боку влади, оскільки таке необґрунтоване, корисливо мотивоване «полювання на відьом» відвертає нашу країну він курсу, спрямованого на побудову соціальної правової держави і загрожує суттєвими негативними наслідками на міжнародній арені.

Отже, щоб убезпечити бізнес від ризиків колабораціонізму, необхідно виключити провадження господарської діяльності на окупованих територіях у взаємозв’язку з органами влади, місцевого самоврядування рф чи їх квазідержавних утворень, а також припинити будь-які прямі чи непрямі ділові зв’язки з російськими суб’єктами господарювання, переорієнтовуючи свій бізнес на інші світові ринки.

Grain Law Firm є членом Спілки українських підприємців, European Business Association – провідних бізнес-спільнот. Що дає таке партнерство? Чим допомагає в роботі таке об’єднання професійного досвіду?

2025-й рік для нашої команди дуже особливий. Напередодні 10-річчя компанії ми провели ребрендинг. У межах нашої стратегії, затвердженої ще минулого року, ми активно розширюємо свою присутність на ринку – завдяки впровадженню нових практик, розширенню команди та значним внутрішнім змінам, спрямованим на роботу з колективом та комунікаційну складову.

Нові партнерства також є частиною нашого стратегічного бачення щодо розвитку компанії. Саме тому цього року ми долучилися і до EBA, і до Спілки українських підприємців. Така співпраця дозволяє розширити професійні горизонти, адже ми маємо можливість ділитися своєю експертизою для реалізації важливих ініціатив спільно з нашими партнерами, а також спілкуватися із топ-менеджментом українського та міжнародного бізнесу, представниками некомерційних організацій та державних інституцій. Ми прагнемо бути корисними там, де наш професійний досвід є важливим, адже віримо в Україну та підтримуємо її шлях до сильної правової держави.

Яка підтримка сьогодні необхідна бізнесу, аби він міг рости і розвиватися?

Найкраща підтримка для розвитку законослухняного бізнесу в Україні – не заважати йому працювати. Підприємці – прогресивна частина громадянського суспільства, яка створить робочі місця, виробить і реалізує продукцію, надасть послуги, сплатить значні податки і збори, якщо їм не перешкоджати в цьому.

Безумовно, держава в особі парламенту має забезпечити створення ефективних правових механізмів захисту законних інтересів бізнесу, система органів виконавчої влади – запровадити реалізацію відповідних програм підтримки і розвитку підприємництва, а контролюючі, правоохоронні органи і суди – захистити від недобросовісної конкуренції, порушення партнерських договірних зобов’язань і втручання криміналітету. Все інше бізнес зможе зробити самостійно в межах тих правил, які будуть створені.

Сильний бізнес – це сильна країна. Як разом з прогресивними підприємцями можна змінювати правила гри у правовому полі і робити нашу Україну більш відкритою, прозорою і справедливою? Які чіткі правові рішення, стратегія, надійний захист необхідні бізнесу?

Розв’язання проблеми незаконного тиску на власників бізнесу в Україні потрібно розпочинати із запровадження ефективного механізму контролю органів досудового розслідування та оперативних підрозділів правоохоронних органів зі сторони Офісу Генерального прокурора та Офісу глави держави (кожен в аспекті власних, визначених законом повноважень), а також забезпечення невідворотності покарання за таку протиправну діяльність.

Питання еміграції підприємництва нерозривно пов’язано із створенням в цілому сприятливих умов для ведення бізнесу, скасування надмірних регуляторних обмежень, процедур контролю, застарілих систем моніторингу. Такі зміни дадуть бізнесу можливість сконцентруватися як на своєму основному завданні – отриманні прибутку, так і на похідному – сплаті податків, наповненні бюджетів усіх рівнів.

Для вирішення ситуації державі необхідно вжити низку першочергових заходів:

1. Усередині правоохоронних органів забезпечити суворий контроль за розслідуванням кримінальних проваджень у сфері господарської та інвестиційної діяльності. Рішуче реагувати на необґрунтовану реєстрацію таких справ і безпідставне проведення у них гласних і негласних слідчих (розшукових) дій, застосування обтяжливих заходів забезпечення кримінального провадження. Тільки реальне покарання недобросовісних правоохоронців за умисні дії щодо тиску на бізнес може змінити ситуацію. Наразі новопризначений Генеральний прокурор Руслан Кравченко декларує проактивну позицію в цьому питанні. Однак, на жаль, так робили і кожен з його попередників, але ситуація лише погіршувалася. Сподіваємось на реальні результати цього разу.
2. Забезпечити справді дієвий та ефективний судовий контроль за дотриманням прав і законних інтересів учасників кримінального провадження.
3. Посилити контроль за діями правоохоронних органів з боку громадських інституцій. Це дозволить знизити корупційні ризики.

Важливість забезпечення прозорості та справедливості в діяльності правоохоронних, судових органів, зокрема щодо бізнесу, не може бути недооцінена. Система, що дозволяє підприємцям працювати без постійного страху перед незаконними переслідуваннями, є ключовою для сталого економічного розвитку країни. Особливо це важливо в умовах нинішньої суспільно-політичної ситуації в країні.

Тільки посилення відомчого, судового і громадського контролю за діяльністю правоохоронців призведе до рівноваги, де закон і справедливість захищатимуть як інтереси держави, так і права бізнесу.

А як щодо впливу непослідовної судової практики на бізнес-клімат в Україні?

Безумовно, створення сприятливого бізнес-середовища є важливою функцією будь-якої сучасної держави, а також завданням для кожного громадянського суспільства. Актуально це і для України, особливо на нинішньому етапі розвитку державності, у її прагненні до євроінтеграції, тим паче у період війни з російським агресором за свою незалежність і державний суверенітет. Тут важливо, щоб процес нормалізації бізнес-клімату мав конструктивний характер і не перетворювався на імітацію суспільно-корисної діяльності.

Дійсно, важливе місце в системному підході до ефективного захисту бізнесу має судова практика. І хоча Україна традиційно користується романо-германською моделлю правової системи, правові позиці Верховного Суду є хоч і факультативним, але авторитетним та необхідним джерелом права, покликаним заповнити прогалини, усунути неоднозначності та правові колізії у законодавстві.

Беззаперечно, врахування практики Верховного Суду є необхідним в цілому для національної правової системи. Тут лише важливо, щоб Касаційний кримінальний суд  усередині самого себе не породжував різне тлумачення одних і тих самих норм права, не займався правотворчістю, не перебирав на себе функції законодавчого органу державної влади, а забезпечував саме узгодженість і єдність судової практики, спонукаючи до однакового розуміння й застосування норм права.

Чи стала практика Верховного Суду останнім часом більш прогнозованою, принаймні, для сторони захисту? На мою думку, навряд чи. Хоча б з огляду на суперечливі позиції Касаційного кримінального суду щодо застосування норм ч. 3 ст. 233 КПК України під час проведення обшуку без ухвали слідчого судді. Наразі вже необхідність «рятування речових доказів» є невідкладним випадком для обшуку. З огляду на однозначність і зрозумілість положень закону щодо невідкладних випадків для обшуку без рішення суду, як на мене, такі висновки – вже не судова практика, а справжня правотворчість, якою Верховний Суд займатись не повинен.

Ви є публічною особою, учасником численних форумів, конференцій, семінарів. Розкажіть про актуальні сучасні виклики і тенденції в сфері кримінального права та захисту бізнесу: які проблеми та перспективи?

На перший погляд може здаватися, що актуальність теми тиску на бізнес зменшилась, і вона вже багато разів обговорена на всіх публічних майданчиках – як юридичних, так і бізнесових. Разом з тим, ця проблема залишається до кінця не вирішеною. Реальна ситуація в країні, про яку свідчать і статистичні показники, вказує на те, що це питання й надалі потребує обговорення та врегулювання на загальнодержавному рівні.

Ми закликаємо бізнес активно боротися зі спробами протиправного впливу з боку правоохоронців і контролюючих органів шляхом об’єднання у громадські організації, медійного супроводження, відстоювання своєї позиції в судах, налагодження комунікації з владою. Адвокатська спільнота обов’язково допоможе вам у організації цих непростих, але надзвичайно важливих процесів. Вона готова ефективно стояти на захисті бізнесу, використовуючи для цього усі знання, досвід і вміння, застосовуючи надані законом інструменти, можливості та механізми.

Наше спільне завдання – побороти це деструктивне явище задля кращого майбутнього нашої країни.

Переконаний, що Україна обов’язково переможе – як на полі бою із зовнішнім ворогом, так і з внутрішніми корупційними загрозами для бізнесу, оскільки українці заслуговують на достойне життя в самостійній, вільній та успішній країні, з високим рівнем правосвідомості та правової культури.

Олександр Телешецький,

Партнер Grain Law Firm