Держава продовжує створювати для бізнесу некомфортні умови

– Поняття рейдерства вже таке звичне для нас, але досі не визначене чітко в законодавстві. Як правильно розуміти це явище?

– Рейдерство – це вилучення майна на нібито законних підставах, в основі якого лежить недосконалість законів. Переважно рейдерство відбувається у вигляді незаконної зміни даних про компанію в реєстрі.

Під такий «обстріл» потрапляють і вітчизняні, і міжнародні компанії. Уявіть ситуацію, коли топ-менеджеру однієї з західних компаній надходить повідомлення про те, що їхнє дочірнє підприємство в Україні більше не підконтрольне головному офісу… Річ у тім, що український державний реєстратор за підробленими документами змінив відомості про українську «дочку» в єдиному державному реєстрі. І все – активи міжнародної компанії втрачені.

– Тобто, в Україні більше поширене документальне, а не силове рейдерство?

– Силове рейдерство – це один з видів «примусу» до співпраці, воно іде обов’язково у «комплекті» з документальним. Спочатку рейдерство фіксується документально, а потім – фізично.

Декому з клієнтів іноді навіть потрібна фізична підтримка. Кожна ситуація вирішується індивідуально.

– Які найдієвіші інструменти захисту від рейдерства?

– По-перше, при найменшій підозрі атак звертатися до спеціалістів. Чекати не варто, тому що на перших етапах проблемі зарадити значно легше, тоді як за кілька місяців або за рік майно може бути кілька разів перепродане та перереєстроване.

По-друге, інвестувати у власну безпеку. Передусім, слід приєднатися до sms-інформування про реєстраційні дії з нерухомістю і час від часу моніторити державні реєстри.

Антирейдерський аудит можна провести й самостійно – визначити слабкі місця компанії, якими можуть скористатися рейдери.

– Чи ефективно працює Офіс боротьби з рейдерством при Мін’юсті?

– Міністерство юстиції відкрило Офіс з протидії рейдерству у кінці 2019 року, маючи на меті спростити порядок подання скарг щодо рейдерства. Проте за рік статистика тільки погіршилась.Дані кажуть самі за себе: наприклад, у січні-жовтні 2020 року за фактами рейдерства за трьома статтями Кримінального кодексу зареєстроване 751 кримінальне провадження, тоді як за весь 2019 рік їх було 766.

Часто у постраждалого просто немає ресурсів для боротьби, тому вигіднішою для нього є ситуація, коли простіше «домовитись» з владними представниками або ухвалити компромісне рішення з тим, хто і був ініціатором рейдерської атаки.

– Що можете сказати про новації щодо автоматичного арешту рахунків?

– Мін’юст дозволив автоматично заарештовувати рахунки будь-яких боржників. Перевищив швидкість, не сплатив аліменти – і рахунок арештовують. Банки накладають арешт на кошти, що перебувають на рахунках боржника, і повідомляють про це виконавця за допомогою системи автоматизованого арешту. Після цього виконавець  створює та надсилає до відповідних банків платіжні вимоги на примусове списання коштів. Ну а банки, в свою чергу, примусово списують кошти з рахунків боржника та перераховують їх на рахунки органу державної виконавчої служби. Це можна прокоментувати так: все, що працює на «оптимізоване» стягнення коштів, особливо стосовно пересічних громадян, працює у нас швидко і ефективно.

– Як підприємству діяти при накладенні арешту на рахунки?

– По-перше, згідно ст.28 Закону України «Про виконавче провадження», вас мають повідомити про те, що на ваші рахунки або інше майно буде накладено стягнення. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Якщо цього не зроблено – це є незаконним.

По-друге, треба дізнатися, якщо вам це невідомо, хто є виконавцем по вашій справі, а також на якій підставі на ваші гроші накладено стягнення.

По-третє, статтею 73 Закону України «Про виконавче провадження»  визначено кошти, на які не може бути звернено стягнення.

– Як Ви оцінюєте кроки держави щодо захисту бізнесу, чи допомагають вони підприємцям?

– Бізнесу дуже важко. Держава створила некомфортні умови для підприємців. Так звана «оптимізація» податків, на якій зараз всі так зациклились, на мою думку, тільки ускладнює бізнесу життя, змушує захищатись і йти в «тінь».

Наприклад, у Польщі бізнесу дають лояльний кредит для розвитку – підприємець вдячний державі, він із задоволенням платить податки, які його не обтяжують. А у нас той же кредит «5-7-9 %» – на перший погляд, приваблива пропозиція, яка може допомогти започаткувати власний бізнес, але ще не отримавши його, ти вже маєш заплатити 15% першого внеску! Звичайно, такі умови підприємцям не вигідні.

Думаю, це відбувається тому, що ми не живемо в довгостроковій перспективі, а очільники тієї чи іншої установи намагаються швидко взяти «все і зараз», доки є така можливість.