«Кандидат на посаду члена ВРП повинен володіти багатьма чеснотами»

post-img

3 хв читати

Що у роботі члена ВРП для Вас найскладніше?

З огляду на незначний час роботи можу сказати: найскладніше, що член ВРП, набувши повноважень на вказаній посаді з моменту складення присяги, не має можливості реалізувати їх через відсутність законодавчо визначеного кворуму конституційного органу.

Особливо гостро відчутна відсутність повноцінного функціонування ВРП у період дії воєнного стану. Сподіваюсь, що члени ВРП будуть призначені та обрані на вакантні посади якнайшвидше, і Рада виконуватиме свої функції.

Які цінності впливають на Ваші дії та рішення?

Особистість людини формується під дією її життєвого досвіду. Переважну частину свого життя я працював викладачем у Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого. Можливо, я скажу трошки пафосно, але для того, щоб викладач працював зі студентами, користувався їх повагою, він повинен бути принциповим, чесним із ними, об’єктивним та справедливим у оцінці їх знань, доброзичливим, щирим та відкритим до них, і обов’язково – професійним. Ці викладацькі та загальнолюдські цінності я переніс у своє життя. Через призму життєвого досвіду та систему власних цінностей людина сприймає усі життєві обставини. І прийняття кожного рішення є наслідком тих цінностей, які має людина.

Ваш досвід викладацької та наукової роботи додав переваг Вашій кандидатурі на членство у ВРП?

Думаю, так. Сподіваюся, що багаж теоретичних знань, володіння методикою наукового пошуку, аналізу вітчизняного, європейського законодавства  та досвід виступів перед численною аудиторією, набуті за роки викладацької та наукової діяльності, обумовив той факт, що Верховною Радою України мою кандидатуру було підтримано під час голосування за обрання на посаду члена ВРП.

Що взагалі, на Вашу думку, може стати безперечною перевагою кандидата під час проходження конкурсу на таку посаду?

Вимоги до особи, яка може бути обрана (призначена) на посаду члена Вищої ради правосуддя, встановлені законом. Це відповідність критеріям професійної компетентності, професійної етики та доброчесності тощо. Етична рада перевіряє усіх кандидатів на відповідність критеріям професійної етики та доброчесності. Для того, щоб вона надала рекомендацію суб’єкту обрання щодо призначення на посаду члена ВРП того чи іншого кандидата, досліджується інформація за період усього його життя. З огляду на професійну роботу Етичної ради, можу сказати, що жоден негативний факт із життя кандидата не залишиться поза її увагою, і пройти цей етап конкурсу може лише особа із незаплямованою репутацією.

Оцінку на відповідність кандидата критерію професійної компетентності (у тому числі з урахуванням його професійних досягнень) здійснює вже суб’єкт обрання. Тож кандидат на посаду члена ВРП має продемонструвати увесь свій професіоналізм у питаннях роботи ВРП, судоустрою тощо. Потрібні вміння вести дискусію, відстоювати свою позицію, навички ораторського мистецтва.

Тобто, кандидат на посаду члена ВРП повинен володіти багатьма чеснотами для перемоги у конкурсі і зайняття цієї посади.

Як Раді реалізувати свої конституційні повноваження?

Вища рада правосуддя набуває повноважень за умови обрання (призначення) щонайменше п’ятнадцяти її членів, серед яких більшість становлять судді. Наразі є тільки сім членів ВРП. 11-13 січня має відбутися з’їзд суддів, який повинен заповнити ще вісім вакансій членів Вищої ради правосуддя. Також триває конкурс на заповнення двох вакантних посад члена ВРП за квотою всеукраїнської конференції прокурорів, однієї вакантної посади  від Президента України та однієї вакантної посади від з’їзду представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ. Враховуючи, що це питання є надзвичайно значущим не лише для суддівського врядування, але і є однією з умов вступу України до ЄС, впевнений, що усі суб’єкти обрання (призначення)  реалізують свої повноваження у цій сфері і Вища рада правосуддя найближчим часом зможе стати повноважною.

Право законодавчої ініціативи, надане ВРП, допоможе судовій владі більш ефективно реагувати на запити суспільства?

Безумовно. Вища рада правосуддя є колегіальним, незалежним конституційним органом державної влади та суддівського врядування. До її компетенції відносяться не лише питання суддівської кар’єри, притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності, вжиття заходів щодо забезпечення авторитету правосуддя та незалежності суддів тощо, але й інші питання, пов’язані із діяльністю судової гілки влади. Це питання фінансування діяльності судової влади, функціонування апарату суду, Державної судової адміністрації, Служби судової охорони та багато інших. Здійснюючи свою діяльність, ВРП постійно перебуває у контакті із усіма органами судової гілки влади та акумулює інформацію про усі її проблеми. Очевидно, що частину таких проблем можна вирішити за допомогою внесення змін до чинного законодавства.

На жаль, на цей час судова гілка влади (на відміну від інших) не має права законодавчої ініціативи. Надання Вищій раді правосуддя права законодавчої ініціативи було б логічним, зважаючи на її статус незалежного конституційного органу державної влади та суддівського врядування. Зазначене дозволило б законодавцеві більш оперативно усувати прогалини чинного законодавства у питаннях судоустрою, організації діяльності судової гілки влади, та сприяло би підвищенню рівня незалежності судової влади.

Що потрібно, аби відновити доступ до правосуддя на деокупованих територіях?

Відновлення здійснення правосуддя на деокупованих територіях є першочерговим завданням не лише судової гілки влади (включаючи і Вищу раду правосуддя), але і держави в цілому. Велика кількість приміщень судів на таких територіях була пошкоджена в результаті бойових дій, викликаних російською агресією проти України, деяка частина зруйнована. За інформацією Державної судової адміністрації, станом на вересень 2022 року (від початку повномасштабної збройної агресії рф проти України) 89 приміщень 85 судових установ зазнали пошкоджень різного ступеня. Отже, матеріальна база судових органів потребує відновлення. Йдеться не лише про приміщення суду, але і про забезпечення їх оргтехнікою, забезпечення Інтернетом задля відновлення доступу до Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. З метою забезпечення безпеки суддів, працівників суду, а також осіб, які беруть участь у судових процесах, обов’язковим є відновлення роботи служби судової охорони тощо. Це усе є можливим за умови швидкого та належного фінансування.

Як вважаєте, проблему кадрового дефіциту в судах можна вирішити за умови належного фінансового забезпечення та гідної оплати праці? Чи, на Вашу думку, потрібно вдатися ще до якихось заходів?

З огляду на підвищену небезпеку роботи суддів на деокупованих територіях, а також на територіях, які знаходяться у близькості до місця бойових дій, можливо,  справедливим було б запровадження додаткових виплат для суддів, які здійснюють правосуддя у таких судах.  Єдиним повноцінним заходом із подоланням «кадрового голоду» щодо суддів є проведення відповідних конкурсів, які можливі лише за умови відновлення роботи ВККСУ. Наразі відбувається конкурс на заміщення посад членів ВККСУ.

Що стосується матеріального забезпечення  інших працівників суду (перш за все, секретарів судових засідань, помічників суддів), на мій погляд, їх робота оплачується не на належному рівні, що призводить до відтоку цінних та підготовлених кадрів із судової системи. Це питання потребує невідкладного вирішення. Фінансове забезпечення цих категорій судових працівників має бути гідним.