“Моя бабуся у селі вважалася цілителькою – мабуть, ця місія передалася мені”, – Тетяна Турецька

Пані Тетяно, чому Ви обрали своєю професією саме медицину? Як розпочинався Ваш професійний шлях?

У медицину я прийшла підсвідомо, адже ніколи і не уявляла себе в іншій професії. Моя бабуся у селі вважалася цілителькою – мабуть, ця місія передалася мені.

Свою кар’єру я розпочала у дільничній лікарні, де лікувала людей від народження і до глибокої старості, відчуваючи на собі «Записки юного лікаря» Булгакова. Попри класичні підходи, я активно застосовувала природні методи: водолікування, фітотерапію. Моєю настільною книгою була праця Себастьяна Кнейпа про лікування водою. А найважливіше, що лабораторні аналізи підтверджували ефективність цих методів, і я бачила, як природні інструменти реально працюють.

Після дев’яти років у селі я переїхала до міста, де одночасно працювала на посаді завідувача денного стаціонару та заступника головного лікаря з медичного обслуговування населення району. Саме цей досвід поступово привів мене до концепції Ганса-Генріха Рекевега, засновника гомотоксикології та розробника препаратів Heel.

Пройшло чотирнадцять років , як я живу в Британії, а ще багато моїх пацієнтів памʼятають і використовують розроблені мною схеми лікування.  Уже пізніше я усвідомила, що впродовж багатьох років фактично йшла в одному руслі з вищевказаною теорією. Сьогодні, працюючи з холістичними інструментами та іншими сучасними препаратами, я продовжую цю лінію, зосереджуючись на відновленні внутрішнього середовища організму.

Що передбачає холістичний підхід традиційної китайської медицини, який Ви культивуєте?

Цей підхід особливо актуальний нині, коли різко зросла кількість ендо- та екзотоксинів. Серед них — ксеноестрогени з пластику, пестицидів, побутової хімії, косметики. Їхній вплив пов’язують із безпліддям, ендометріозом, гормональними збоями та навіть зростанням випадків неалкогольного жирового гепатозу у дітей.

Мій принцип незмінний — noli nocere («не нашкодь»). Я переконана: подбати про здоров’я ми можемо лише самі, привчаючи дітей із дитинства до простих речей — чистої води, овочів, зелених рослин, ферментованої їжі, відмовляючись від штучних підсолоджувачів, газованих та шкідливих напоїв. Адже звичайний лимонад, в якому замість цукру підсолоджувач, може викликати навіть галюцинацію у дитини.

Мені імпонує цілісний підхід у медицині, де тіло сприймається як єдина система — саме тому мені близькі принципи традиційної китайської медицини та сучасного біохакінгу. Ми є те, що ми їмо й п’ємо: «Нехай їжа буде твоїми ліками, а ліки — твоєю їжею» (Гіппократ). Стан нашого мікробіому визначає не лише імунітет, а й ризики аутизму, Альцгеймера та інших  хвороб (зокрема, є наукові роботи про інтоксикацію алюмінієм при аутизмі чи хворобі Альцгеймера).

Ви дуже акцентуєте увагу на продуктах, що ми споживаємо. Які рекомендації можете надати?

Дуже важливо вживати овочі та фрукти, адже вони є антиоксидантами. Найякісніші антиоксиданти із продуктів – ягоди, їх краще вживати в першій половині дня. Фрукти – також антиоксиданти і вітаміни. Це дуже актуально, адже наразі починається сезон вірусів.

Поширена помилка в тому, що люди вживають фрукти як десерт. Зокрема, фрукти, які містять багато цукру (наприклад, виноград) їдять на десерт, а особливо ввечері. В результаті від цих «вітамінів» зростає розмір талії, з’являється інсулінорезистентність тощо. Фрукти краще споживати в першій половині дня. І, звичайно, акцент на те, щоб вони були більш-менш органічні, без пестицидів. Зрозуміло, що зараз такі нелегко знайти в супермаркетах, тому важливо їх добре обробляти.

Звичайно, справа не тільки в їжі. Важливий спосіб життя – рух, заземлення, здоровий сон… Але усе це настільки все пов’язано між собою, і це настільки обширна тема, що неможливо осягнути усе у форматі одного інтерв’ю.

Які особливості британської медицини можете виділити?

Із плюсів британської системи охорони здоров’я:

•   дітей зі школи привчають до здорових звичок — пити чисту воду, робити перекуси з овочів та фруктів, багато гуляти на природі (є навіть окремі заняття beach school та forest school);
•   безкоштовні пологи, мама протягом року після народження дитини отримує безкоштовні ліки та обстеження;
•   контрацепція доступна безкоштовно;
•   медичне обслуговування повністю безкоштовне, якщо є страховка від держави чи роботодавця. Але часто це займає тривалий час – на обстеження чи лікування чекають декілька місяців, також лікарі не призначають зайвих медикаментів, немає такої поліпрагмазії, як в Україні;
•   вторинна медична допомога та хірургічні втручання також доступні безкоштовно;
•   вакцинація проводиться на добровільних засадах.

Серед мінусів можна назвати такі:

• стоматологія – дуже дорога (але, звісно, якісна);
• дорогі послуги приватних клінік та лабораторій, наприклад: УЗД щитовидної залози 85-300 фунтів (але безкоштовне можна чекати і півроку), аналіз вітаміну Д 40-90 фунтів;
• надмірне використання знеболювальних препаратів, у тому числі для дітей (часто першою «медикаментозною допомогою» стає калпол після грудного молока, 84% малюків до 6 місяців отримують його часто з профілактичною метою);
• головний фокус медицини — швидко загасити симптоми, а не знайти першопричину.

Звідси і головний висновок: завдання сучасної людини — навчитися бути здоровою самій та навчити цьому своїх дітей.

Чи можете порекомендувати певні вітаміни, біодобавки фармацевтичного походження?

Зараз бути здоровим входить в моду, з цього приводу є багато інформації. Але люди часто використовують цю інформацію самостійно, не консультуючись з лікарем. Вирішують, що потрібен той чи інший вітамін (наприклад, популярний вітамін Д, який, до речі, зараз вважається гормоном), купують та вживають. Безперечно, таке «самооздоровлення» є не зовсім доречним, як і самолікування. Адже фармацевтична промисловість також знає, що популярно, і дуже багато вітамінів та різних харчових добавок сьогодні продають синтетичних. Навіть у нас, в Англії, такі препарати присутні у магазинах начебто «здорового харчування».

В цьому контексті потрібно знати багато нюансів. Наприклад, що неможливо помістити в одну капсулу добову дозу магнію. А люди не знають – і купують якісь синтетичні препарати, які не дають ефекту. Хтось хоче налагодити своє харчування, хтось здоровий сон, але ефекту немає. Синтетичні вітаміни – це більше мінус, аніж плюс. Це додаткове навантаження на печінку і на нирки.

Саме тому вітамінні харчові добавки від хороших виробників і коштують не дешево. Це – високі технології, біодоступні форми, зокрема, ліпосомальні вітаміни, або ж хелатні форми. Тобто, це ті форми, які наша клітина здатна прийняти на себе і вживати. В тому і є різниця між штучними вітамінами і натуральними. Люди, які купують штучні вітаміни в аптеках чи на якихось сайтах, можуть собі скоріше нашкодити, аніж допомогти.

На Вашу думку, що варто змінити на законодавчому рівні, аби якісна медична допомога була доступна пересічному громадянину?

Вважаю необхідним введення обов’язкового предмету «Основи здоров’я та довголіття» у школі – з елементами харчування, руху, психічного здоров’я, гігієни. Тут же важлива системна робота з батьками: обов’язкові тренінги та лекції про харчування та здоров’я дітей. У школах важливим є контроль харчування, наприклад, як у Британії: кулери з водою, обмеження солодкого, трансжирів, підсолоджених напоїв.

Доступ до якісної профілактичної медицини:
– безкоштовні «чек-апи» (базові аналізи та консультація сімейного лікаря) для всіх вікових груп;
– стимулювання сімейної медицини — зробити лікаря первинної ланки «партнером у здоров’ї», а не лише диспетчером до вузьких спеціалістів.

Економічні стимули:
– податкові пільги для компаній, що впроваджують корпоративні wellness-програми (спорт, медогляди, харчування);
– підтримка виробників здорових продуктів (менше ПДВ на овочі, фрукти, цільнозернові, і навпаки — підвищений акциз на солодкі газовані напої, тютюн, ультраперероблені продукти);
– стимулювати страхові компанії включати профілактичні програми (якщо людина займається спортом, не палить — знижений тариф).

Інфраструктура для здоров’я:
– обов’язкове планування спортивних майданчиків, парків, велодоріжок при забудові міст;
– державна програма «10 000 кроків»: популяризація ходьби, безкоштовні крокоміри/додатки;
– підтримка місцевих центрів здоров’я (групи йоги, плавання, танців для людей 50+ за символічну ціну).

Інформаційна політика:
– масові кампанії щодо шкоди цукру, алкоголю, сидячого способу життя (так само активно, як зараз про ДТП чи вакцинацію);
– маркування продуктів: «червоний-жовтий-зелений» щодо цукру, жиру, солі (щоб пересічний покупець міг обрати краще;
– прозорі дані: публічні реєстри захворюваності, смертності, щоб люди бачили реальну картину та розуміли цінність профілактики.

Варто зауважити, що система наразі взагалі не зацікавлена в здоров’ї. Маю на увазі не лише медицину – а й фармацевтичну, харчову промисловість… Скільки зараз трансжирів продається в магазинах! Тобто, потрібно змінювати не лише медичне законодавство, а загалом підхід держави до здоров’я.

Велика увага має надаватися профілактиці. Свого часу я також писала профілактичні програми, які затверджували на рівні районної ради, але ці програми, на жаль, не реалізовувалися. Окрім того, вторинна медична допомога має бути безкоштовною, як у Британії. Лікарю має бути вигідно, щоб його пацієнт був здоровим, а не навпаки.

Як Вам вдається бути здоровою та балансувати між сім’єю та роботою?

Вода, їжа, харчові добавки, фізична активність (мінімум 10 000 кроків, йога), прогулянки на природі, час із сім’єю та друзями, улюблена робота, творчість, книги – це все тримає мене в балансі.

Тетяна Турецька,

лікар-терапевт, Британія