Починаючи з початкових класів школи, я була впевнена, що своє майбутнє пов’яжу саме з юриспруденцією, – Ольга Кукуюк

Пані Ольго, що для Вас означає бути партнером АО «Globa&Globa»? Які основні напрямки Вашої роботи?

Ваше запитання нагадало мені слова Конфуція: «Оберіть собі роботу до душі, і вам не доведеться працювати жодного дня у своєму житті».

З моменту, коли разом із чоловіком ми вирішили заснувати власний бізнес – Адвокатське об’єднання  «Globa&Globa» – для мене закінчилося класичне розуміння роботи. Натомість з’явилася улюблена справа, яка поєднує класичну адвокатську діяльність з управлінською. Безумовно, таке поєднання дає поштовх для особистого та професійного розвитку, надихає на реалізацію цікавих проєктів.

Що стосується адвокатської діяльності, я надаю перевагу справам, пов’язаним із посадовими, економічними та корупційними злочинами, а також захистом бізнесу від тиску правоохоронних органів. Моя управлінська діяльність не менш динамічна, ніж адвокатська: вона охоплює широкий спектр завдань — від вибору предметів інтер’єру для офісу до вдосконалення системності та підвищення професійної майстерності всередині компанії.

Чому обрали своїм професійним шляхом саме юриспруденцію?

На моє переконання, вдалий вибір професії є однією з головних складових щастя та усвідомлення своєї значущості в суспільстві. Це особливо важливо для жінки, оскільки, як правило, саме на її плечі лягає завдання знайти баланс між професійними та особистими обов’язками, щоб забезпечити гармонію в житті. Тому мій вибір професії юриста є цілком свідомим.

Як би це дивно не виглядало, але, починаючи з початкових класів школи, я була впевнена, що своє майбутнє пов’яжу саме з юриспруденцією. Потяг душі – і крапка.

Дуже вдячна своєму вчителю з правознавства – Борисевич Наталії Миколаївні, яка заклала якісний фундамент знань та додала впевненості у моєму рішенні.

До речі, мої батьки спершу були проти такого вибору професії, оскільки бачили мене в медицині. До того ж, значний вплив мав стереотип «юристів уже забагато». Втім, я була непохитною у своєму рішенні й маленькими кроками рухалася до мети, хоча ставало все важче й страшніше. А коли я вступила на бюджет до юридичного факультету одного з вишів, моєму щастю не було меж.

Я добре запам’ятала це відчуття — відчуття першої вагомої перемоги в моєму житті. Досить часто повертаюся до нього думками, особливо коли стикаюся з труднощами в роботі.

Єдине, у чому я вагалася до останнього, – який юридичний напрямок обрати. Спочатку бачила себе у прокуратурі, але на третьому курсі університету, відвідавши судові засідання як вільний слухач, змінила свою думку. Спостерігаючи за процесом, я була розчарована «шаблонністю» роботи сторони обвинувачення. А одним із захисників на цих засіданнях був мій викладач. Саме тоді  шальки терезів остаточно схилилися на користь адвокатури.

Втім, легко не було. Спочатку з адвокатурою не складалося. Починаючи з другого курсу університету, я працювала: спочатку помічником юриста в одній із київських юридичних компаній, потім юристом у тендерних відділах будівельної компанії та компанії газового трейдера. Закінчуючи університет, я навіть замислювалася над тим, чи справді це моя справа.

Однак, завершуючи четвертий курс, я отримала запрошення на роботу до одного із київських адвокатських об’єднань. І з кожним днем роботи, яка була дуже динамічною, я пересвідчувалася у правильності свого професійного шляху. Жодного разу не пошкодувала, що не зрадила своїй мрії.

Як відбувалися Ваше професійне становлення і розвиток?

Легко не було, але було цікаво та динамічно!

Мій кар’єрний шлях почався з помічника юриста, який займався виключно корпоративним правом, зокрема внесенням змін до статутних документів суб’єктів господарювання. Ця робота здавалася мені досить шаблонною та не цікавою. Однак, великий шлях починається з маленьких кроків.

Справжня адвокатура для мене розпочалася з роботи помічником в адвокатському об’єднанні. Я працювала дуже багато, інколи по шістнадцять годин на добу. Були моменти, коли я поверталася додому лише для того, щоб привести себе до ладу й знову вирушити в офіс.
Часто запитую себе: що мною рухало? Напевно, мрія, яка трансформувалася у конкретний план дій. Спочатку я навіть соромилася свого графіка, мої друзі та близькі не розуміли мене, деякі свята та вихідні проходили повз мене. Але з  часом я перестала намагатися вписати себе в чиїсь уявлення правильного. Я працюю так і тоді, коли мені хочеться. Крапка.

Авжеж, не все виходило з першого разу — були і розчарування, і сльози, але сьогодні я щиро вдячна своїм вчителям за все. Не жалкую про той період  життя, і якби мала можливість повернутися в минуле, нічого б не змінила. Тим паче, що невдовзі я почала отримувати «дивіденди» від своєї роботи. Навички, здобуті під час роботи помічником адвоката, переросли у впевненість під час судових засідань, у спілкуванні з клієнтами та опонентами. Усе це привело мене туди, де я є зараз.

На сьогодні роботи менше не стало. Більше того, зріс рівень відповідальності, однак змінився підхід. Я почала навчатися делегуванню. Буду відвертою, це важко, адже я перфекціоніст. Однак, розумію, що без делегування у мене не буде ні сил, ні часу на розвиток компанії. Втім, зізнаюся, що важливі процесуальні документи пишу самостійно.

Ідучи своїм адвокатським шляхом, я можу з упевненістю сказати: успіх та зміни на краще – це завжди некомфортно і складно. Я зрозуміла для себе: якщо мені страшно щось робити, то це гарний знак. Саме страх тримає людину в зоні комфорту, але варто вирватися з цього болота. А межі досконалості немає – допоки людина живе, вона має навчатися та рухатися вперед! І на двох стільцях не всидіти: або ти робиш те, чого раніше не робив, що лякає, що змушує змінювати звички, розклад і навчатися новому, або ризикуєш застрягнути та зректися своєї мрії.

Так і народилося наше Адвокатське об’єднання «Globa&Globa». Ми з чоловіком просто відчули, що вперлися головою в стелю: або зараз, або ніколи. Відчули в собі сили рухатися вище.

Про які цікаві нещодавні кейси можете розповісти?

Одним із нещодавніх цікавих, гучних і водночас заплутаних кейсів, у якому я здійснюю захист, є справа про  розтрату майна одного із харківських банків на майже 360 млн грн. За версією слідства, кошти були виведені на користь російського букмекера. Цікаво, що це майно, яке нібито було розтрачено, вже давно передано в управління АРМА, про що зазначає ДБР. У цій справі ще багато суперечливих і цікавих моментів, але це вже адвокатська таємниця.

Чи замислювалися коли-небудь, ким би стали, якби не обрали професію юриста? Із соцмереж відомо, що Ви займалися балетом.

Так, якби не адвокатура, то моєю професією, без сумніву, став би балет. У дитинстві та юнацтві  я серйозно ним займалася, але зрештою перемогла любов до юридичної справи. Але я досі захоплююся професійними балеринами та артистами балету. Це про характер. Цим усе сказано.

Балет, напевно,  можна порівняти із роботою адвоката: за ефектним виступом у суді, як і за граційним танцем на сцені,  приховані безсонні ночі та титанічна праця.

До речі, заняття балетом я не покинула, але, звісно, часу на це не вистачає. Втім, це виключно питання пріоритетів, інколи я все ж знаходжу час для балету.

Ви також малюєте аквареллю та маслом. Що надихає на картини?  

Малюю для душі, радше для того, щоб відволіктися від усього. Це своєрідна медитація. Коли малюю, відчуваю себе частиною Всесвіту, це відчуття важко передати словами.

Як іще проводите дозвілля?

Дуже люблю тишу. Моя діяльність досить динамічна та відбирає багато енергії, тому інколи просто хочеться тиші. Люблю гуляти лісом, слухати шум вітру – це наповнює мене енергією.

Окремим джерелом натхнення та сил для мене й мого чоловіка є наші дві собаки породи кане-корсо — Азімут та Гелік. Ми любимо їх безмежно. Тому прогулянка лісом із ними — найкращий відпочинок.

Яка Ваша «настольна» книга наразі?

Конкордія Антарова, «Два життя» — роман із захоплюючим сюжетом, про боротьбу добра та зла. Все, як і у житті. Слід завжди пам’ятати, що скільки б зла не було, добро завжди перемагає.

Ви пройшли нелегкий шлях від простого юриста до партнера відомої юридичної компанії. Які рекомендації можете надати колегам-початківцям?

Немає нічого неможливого! Завжди рухайтесь вперед, попри усі життєві перепони. І звісно ж, пам’ятайте, що мрії здійснюються.

Звичайно, універсального рецепту успіху не існує. Проте є одна важлива умова – потрібно щиро любити справу, якою займаєшся. Важливо із задоволенням приходити в офіс, де ви проводите значну частину свого життя. Впевнена, з таким настроєм у вас все вийде!

Ольга Кукуюк,

Партнер
АО «Globa&Globa»