“Суб’єкт господарювання для проведення розрахункових операцій обирає за власним бажанням ПРРО від ДПС чи будь-яке інше (комерційне) рішення”

post-img

3 хв читати

Пані Анно, 1 серпня 2023 набрав чинності Закон України № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану», яким, зокрема, внесено зміни до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Розкажіть, будь-ласка, про ключові зміни?

Застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення вимог Закону України «Про застосування РРО…» з 1 серпня 2023 року відновлено стосовно суб’єктів господарювання, що здійснюють діяльність у сферах купівлі/продажу іноземної валюти, організації та проведення азартних ігор за порушення, вчинені до та під час дії воєнного стану.

З 01.10.2023 застосування штрафних (фінансових) санкцій відновлено стосовно всіх суб’єктів господарювання, що здійснюють діяльність у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг з повним скасуванням відповідальності за порушення, вчинені з 01.01.2022 по 30.09.2023 включно.

І, зазначу, що дія закону не поширюється на мікробізнес, тотальна фіскалізація не передбачається.

З 1 серпня також забороняється робота ПРРО в режимі офлайн, якщо таким ПРРО не отримано діапазон фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером ДПС, які присвоюються розрахунковим документам ПРРО, що працює в режимі офлайн. Наскільки швидко бізнес адаптувався до цього та, як часто трапляються правопорушення у цій сфері?

Що стосується великих платників податків, то слід зауважити, що вони в силу своїх обсягів та великої команди працівників значно швидше забезпечили безперебійність роботи та з’єднання з фіскальним сервером ДПС України. Малий бізнес стикнувся з погіршенням обставин майже сам-на-сам, тому була впроваджена «пільга» для забезпечення роботи навіть в умовах шатдаунів. Проте, оскільки, платники податків, як і енергосистема країни вже адаптувалися та мали можливість забезпечити безперебійність роботи та зв’язку, то означена норма себе вичерпала. В середині літа вже майже не залишилось Програмних РРО, які б не мали постійного зв’язку з фіскальним сервером ДПС України.

Вищезгаданим Законом також передбачено, що з 1 жовтня 2023 року у разі встановлення контролюючими органами факту непроведення розрахункових операцій через РРО/ПРРО з фіскальним режимом роботи, будуть застосовуватись фінансові санкції. Які штрафи передбачені?

Штрафні санкції за порушення встановленого порядку проведення розрахунків передбачені статтею 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та складають 100 відсотків вартості проданих з порушеннями товарів (робіт, послуг) – за порушення, вчинене вперше та 150 відсотків вартості проданих з порушеннями товарів (робіт, послуг) – за кожне наступне вчинене порушення.

Умовою дотримання законодавства у сфері застосування РРО/ПРРО є їхня реєстрація в контролюючому органі. Що передбачає процедура реєстрації?  

Порядок реєстрації та застосування РРО/ПРРО регламентується Наказом Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547 «Про затвердження порядків щодо реєстрації реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій».

Кожен суб’єкт господарювання, який має намір зареєструвати РРО/ПРРО, повинен перебувати на обліку в контролюючому органі. Також на обліку має перебувати його господарська одиниця, де буде використовуватись РРО/ПРРО.

Реєстрація РРО/ПРРО здійснюється на підставі заяви, що подається до ДПС у електронній формі, а по РРО можливе подання заяви безпосередньо до контролюючого органу.

А далі, зокрема по РРО, після обробки системою заяви РРО присвоюється фіскальний номер, але завершення реєстрації проводиться після отримання контролюючим органом від ЦСО довідки про опломбування й акту введення в експлуатацію РРО у строк, що не перевищує трьох робочих днів з дати резервування фіскального номера реєстратора.

Що ж до ПРРО, після обробки системою заяви і включення ПРРО до реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій такий ПРРО вже може використовуватись суб’єктом господарювання. Про сертифікати електронних підписів та/або печаток, що будуть використовуватись для ПРРО, суб’єкт господарювання повідомляє шляхом подання повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованих/удосконалених сертифікатів відкритих ключів, які застосовуються в ПРРО.

ДПС пропонує до застосування безоплатне ПРРО, функціонал якого відповідає законодавчим вимогам, а придбання, оновлення та застосування не потребує витрат та спеціальних навичок користувача. Що це за ПРРО, які його функціональні можливості та як його можна отримати?

Наряду з комерційними ПРРО наразі функціонує у вільному доступі оновлена версія безоплатного програмного рішення від ДПС, завантажити яке можливо безоплатно на вебпорталі ДПС та для користування яким потрібно зробити прості кроки.

ПРРО від ДПС – це програмне рішення, застосовне для операційних систем Windows, Android, iOS, та Web-версія, яке інтегрується з фіскальним сервером ДПС.

Функціональні можливості ПРРО від ДПС:

  • відкриття/закриття/автозакриття зміни;
  • формування, реєстрація, видача чеків;
  • додавання товарів/послуг у чек з номенклатури або вручну;
  • друк та відправка фіскальних чеків покупцям на електронну пошту/месенджери;
  • ведення довідників номенклатури (експорт/імпорт даних);
  • ведення довідника ставок податків;
  • використання сканера штрихкодів;
  • додавання штрихкоду марки акцизного податку;
  • різні форми розрахунку (готівкова/безготівкова/комбінована);
  • оформлення знижки/повернення товару на окремий товар/чек;
  • формування та перегляд X-звіту, Z-звіту;
  • відправка Z-звіту до фіскального сервера;
  • перехід/вихід у/з режиму офлайн із можливістю збереження/передачі даних до фіскального сервера.

Суб’єкт господарювання для проведення розрахункових операцій обирає за власним бажанням ПРРО від ДПС чи будь-яке інше (комерційне) рішення.

ПРРО від ДПС підлягає реєстрації в контролюючому органі?

ПРРО від ДПС, як і всі інші ПРРО, підлягає реєстрації в контролюючому органі.

Скільки РРО та ПРРО великі платники зареєстрували від початку 2023 року?

З початку 2023 року великими платниками зареєстровано РРО в кількості 6,8 тис., з них 1,7 тис. класичних РРО та 5,1 тис. ПРРО.

Законом № 3219-ІХ також внесені зміни до Закону України № 265 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями щодо відповідальності суб’єктів господарювання. Хто і за яких обставин звільняється від відповідальності за порушення вимог Закону № 265?

Розуміючи, що в перші дні після початку повномасштабного вторгнення бізнес забезпечив постачання товарів громадянам, незважаючи на відсутність можливості використання РРО в звичному режимі, законотворець передбачив звільнення  суб’єктів господарювання від відповідальності за порушення вимог Закону України «Про застосування РРО..», вчинені ними у період з 1 січня 2022 року до 1 жовтня 2023 року, крім відповідальності за порушення порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів, здійснення діяльності з купівлі/продажу іноземної валюти, діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор.

Крім того, починаючи з 1 жовтня 2023 року суб’єкти господарювання звільняються від відповідальності за вчинені ними порушення вимог цього Закону (крім порушень порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів), вчинені ними при продажу товарів, наданні послуг на:

  • тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, – по дату завершення тимчасової окупації відповідних територій;
  • територіях активних бойових дій, – по дату завершення бойових дій на відповідних територіях;
  • територіях можливих бойових дій, – по дату припинення можливості бойових дій на відповідних територіях.

Дати завершення бойових дій, дати завершення тимчасової окупації, дати припинення можливості бойових дій визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Для яких платників навпаки відновлено відповідальність? 

Продаж підакцизних товарів, здійснення діяльності з купівлі/продажу іноземної валюти, діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор є найбільш ризиковими видами діяльності при проведенні готівкових розрахунків. Тому відповідальність за порушення порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів не була скасована разом з іншими видами діяльності протягом усього надскладного для держави періоду. А з 1 серпня до такого виду діяльності ще було додано відповідальність при здійсненні діяльності з купівлі/продажу іноземної валюти та діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор.

Які відбулися зміни в розмірах штрафних (фінансових) санкцій за порушення використання реєстраторів розрахункових операцій та/або ПРРО з 1 серпня 2023 року? 

У період з 1 серпня 2023 року по 31 липня 2025 року, але не пізніше ніж до дати припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24 лютого 2022 року №2102-IX, до фізичних осіб – підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість, що здійснюють діяльність з продажу товарів (крім підакцизних товарів, технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) або надають послуги, фінансова відповідальність за проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи, невидачу (у паперовій та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об’єкті такого суб’єкта господарювання застосовується у таких розмірах:

  • 25 відсотків вартості проданих з порушенням, встановленим цим пунктом, товарів (робіт, послуг) – за порушення, вчинене вперше;
  • 50 відсотків вартості проданих з порушенням, встановленим цим пунктом, товарів (робіт, послуг) – за кожне наступне вчинене порушення.

Для усіх інших видів діяльності, яким необхідно застосовувати РРО/ПРРО, штрафні санкції визначені статтею 17 Закону України «Про застосування РРО..».

Яким чином здійснюється скасування реєстрації РРО, що знаходиться на територіях, які тимчасово окуповані або на яких ведуться бойові дії?

Для скасування реєстрації РРО, що знаходяться на територіях, які тимчасово окуповані, або на яких ведуться бойові дії, керуючись положеннями Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 та положеннями Порядку № 547 платнику податків необхідно подати:

  • повідомлення за формою № 20-ОПП;
  • заяву про скасування реєстрації РРО за формою № 4-РРО.

Зазначені документи можуть бути подані в паперовій формі або засобами електронного зв’язку в електронній формі.

Перед скасуванням реєстрації РРО його необхідно розпломбувати в центрі сервісного обслуговування, з яким суб’єктом господарювання укладено договір про технічне обслуговування та ремонт РРО.

У разі скасування реєстрації РРО за рішенням контролюючого органу, прийнятого на підставі отриманого від суб’єкта господарювання повідомлення № 20-ОПП з інформацією про об’єкти господарювання, які закриті або не експлуатуються, процедура розпломбування РРО в ЦСО проводиться за можливості.

Розкажіть про особливості реєстрації повернення товарів, непроданих у зв’язку з неявкою покупця?

Відповідно до пункту 5 розділу ІІІ Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547, реєстрація продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів через РРО проводиться одночасно з розрахунковою операцією.

Розрахунковий документ на повну суму проведеної операції, створений у паперовій та/або електронній формі, надається особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї. Розрахункова операція вважається проведеною через РРО, якщо дані про її обсяги введені в режимі реєстрації.

Таким чином, у випадку не отримання або відмови від товару покупцем, при відправці їх за допомогою служб доставки достатньо в режимі реєстрації провести операцію повернення товарів на підставі квитанції від служби доставки про повернення відправлення та чеку РРО/ПРРО, в яких такі товари ідентифіковані.

Наголошу, що обов’язком саме продавця товарів є організація надання інформації щодо підтвердження повернення товарів без їх продажу від служби доставки.

Жодних актів на повернення коштів складати не потрібно, так як такі акти складаються лише у випадках повернення коштів покупцю, а сума повернення перевищує 100 гривень.

 Розкажіть про особливості формування та видачі фіскальних касових чеків покупцям при торгівлі в мережі Інтернет?

Законом України «Про застосування РРО..», визначено обов’язок торгівця  надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти). Отже, у разі відправлення товарів кур’єрською або поштовою службою продавець зобов’язаний забезпечити надання покупцю відповідного розрахункового документа в паперовому або у разі використання Програмного РРО в електронному вигляді.

Окремо слід зазначити, що у разі оплати за товар з розрахункового рахунку покупця на розрахунковий рахунок продавця застосування РРО/ПРРО не є обов’язковим.